В істинно художньому творі є щось чарівне, щось більш прекрасне ніж сама природа, – це піднесена душа художника, це божественна творчість
Тарас Шевченко
З огляду на історичну і сакральну значимість творчості Тараса Шевченка для українців, можна стверджувати, що, у певному сенсі, початок весни в Україні традиційно означено Шевченковим березнем. Адже на початку цього першого місяця відродження природи національний геній народився і, за незбагненою примхою долі, наступного дня календаря, відійшов у вічність, залишивши по собі величезної потужності силове поле творення. А передує цьому у літературно-мистецькому житті країни, ось уже шість десятиліть, відзначення найбільш гідних з творців сучасної літератури і мистецтва Національною премією України імені Тараса Шевченка – найвищою державною і, водночас, творчою нагородою за вагомий внесок у розвиток української культури.
Цьогоріч серед кандидатів на високе звання Шевченківського лауреата є й ім’я народного художника України Василя Семенюка, запропонованого Вченою радою Львівської національної академії мистецтв на розгляд Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка 2021 року у номінації “Візуальне мистецтво” за серію живописно-графічних композицій – авторських ілюстрацій до “Кобзаря” Тараса Шевченка (Т. Г. Шевченко “Кобзар”. Літературно-художнє видання. Графічні композиції Василя Івановича Семенюка. – Львів, 2019 р.; 598 с.), а також за творчі здобутки останніх років – цикл творів «Мій Шевченко».
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Художник Василь Семенюк став знаним в Україні та за межами нашої держави своїми здобутками у галузі образотворчого мистецтва – живопису і графіки – насамперед, завдяки авторській візуалізації українського фольклору і вершинних досягнень національної літератури. У кожному із реалізованих ним мистецьких проектів, які завершувалися виданням ошатних збірок поезій Т. Шевченка, Б.-І. Антонича, В. Симоненка, Д. Павличка, Р. Лубківського, О. Ольжича та інших відомих письменників і поетів, художник сміливо експериментує з формою, вільно оперує традиційними технологіями та створює власні новаторські розробки, метою яких є глибоке проникнення у саму суть психології творчості кожного із цих авторів та їхню епоху. Тому і його ілюстрації до “Кобзаря” – а це уже понад 1000 самодостатніх творів (наразі робота над циклом ще продовжується), з яких лише 200 композицій увійшли до цього видання, – є унікальним мистецьким проектом, що не має аналогів в українській та світовій шевченкіані. Художник тонко відчуває психологію творчості Тараса Шевченка, він добре обізнаний із національною іконописною традицією, глибоко занурений у фольклорно-побутові пласти української культури. Для Василя Семенюка характерні синтетичні підходи у дослідженні творчості та мистецькому трактуванні особистості і світогляду національного генія, що незмінно приводить художника до успіху завдяки поєднанню талантів живописця, графіка, письменника-дослідника, а також лише йому притаманному своєрідному філософському погляду на всі сторони реалізації проекту.
Всі, без виключення проекти, із мистецьких циклів художника Семенюка, вже отримали досить широкий розголос як у середовищі колег – графіків і живописців, так і мають схвальний відгук мистецтвознавців і, що є надзвичайно цінним, – заслужену популярність у колі його шанувальників, правдивим показником якої є високий попит на видання, ілюстровані його графічними композиціями. І не лише у середовищі колекціонерів-букіністів, у колі яких Шевченків «Кобзар» традиційно користується особливою повагою. Художника Василя Семенюка добре знають в студентських аудиторіях, охоче вітають на вернісажах і в мистецьких майстернях, постійно запрошують до наукових інституцій, бібліотек та інших установ – адже його творчі презентації і лекції незмінно збирають численних шанувальників сучасного українського мистецтва. Особливою популярністю наразі користуються його виступи на тему життя і творчості Кобзаря “Слово про Тараса Шевченка” та “Художник і філософ Леопольд Левицький: знане і не знане”, розповіді про інші видатні постаті культурного простору національного і європейського рівня.
У своїх пошуках місця і ролі Тараса Шевченка в становленні української нації Василь Семенюк глибоко переконаний, що з Шевченкового «Кобзаря» почала народжуватися Україна і з часом ця безсмертна «книга книг» багатомільйонного народу і його головний репрезентант на світовій арені набуває все більшого значення та викликає високий інтерес бажаючих пізнати її феномен.
Особливо цінним проявом творчої особистості художника Василя Семенюка є його меценатська діяльність, свідченням якої стала, зокрема, і безкоштовна передача до фондів Музею Тараса Шевченка у Каневі – скарбниці національного рівня – у 2017-2019 роках 60 робіт, виконаних у техніці лінориту, офорту та суха голка із циклу “Шевченкіана”, що отримали високу оцінку дослідників, які абсолютно справедливо вважають доробок митця надзвичайно цінним здобутком українського образотворчого мистецтва останніх десятиліть. І це зважаючи на те, що, майже за століття діяльності Шевченківського заповідника, у Каневі сформована безпрецедентна, за кількістю і якістю, фондова колекція видань творів Кобзаря – понад 1000 пам’яток, починаючи із раритетних прижиттєвих збірок поезії. А також унікальна збірка ілюстративної шевченкіани, окрасою якої є офорти Тараса Шевченка із його «Мальовничої України» та інші твори українського генія, роботи Іллі Рєпіна, Сергія Васильківського, Василя Кричевського, Василя Касіяна, Івана Марчука, Фотія Красицького, Василя Седляра, Георгія Пустовійта, Михайла Дерегуса, Володимира Куткіна, Івана Їжакевича, Федора Коновалюка, Олександра Данченка, Ісаака Тартаковського, Софії Карафи-Корбут, Миколи Стороженка, Володимира Юрчишина, Миколи Стратілата, Дмитра Стецька, Олександра І. та Олександра А. Івахненків, Володимира Гарбуза, Марини Соченко та інших знаних митців. Тут також широко представлена і творчість української діаспори та художників багатьох країн світу, що дає можливість ґрунтовно дослідити та об’єктивно оцінити внесок кожного із них в образотворчу шевченкіану і зробити очевидний висновок про культурно-мистецьку цінність реалізованого Василем Семенюком видавничого проекту.
Художник у своїй роботі на «Кобзарем», із вартою подиву працездатністю та відповідальністю за проникнення у глибину творчості поета, знову і знову звертається до розшифрування Шевченкових кодів і символів, на які напрочуд багата творчість українського генія.
Ґрунтовно вивчивши український авангард, як невід’ємну складову образотворчої культурної спадщини Європи ХХ століття, митець привніс до неї свій витончений інтелект та емоції верховинця – людини, якій притаманний погляд на світ не лише у його горизонтальних вимірах, а й, насамперед, по вертикалі – як це характерно для іконописної традиції.
Звертаючи свій погляд до неба, Василь Семенюк ніколи у своїй творчості не втрачає зв’язку із земним. Адже йому, як це властиво, насамперед, і для творчості його кумира – Тараса Шевченка, з якої митець і наш сучасник черпає натхнення та енергію творення, – вдається напрочуд вдало поєднати на полотні, склі чи папері, святе і грішне, праведне і оманливе, людське та божественне. Власне, все те, що виокремлює Майстра від ремісника, оскільки його роботи свідчать про присутність в них Правди, добутої в результаті безперервних роздумів, сумнівів і страждань. І тому – незалежно від техніки живопису чи графічних композицій, – у кожній роботі художника колір і лінія перебувають на своєму, єдино вірному місці, творячи неповторний Образ.
Глибинне проникнення митця у творчий процес Тараса Шевченка, як поета і художника, дозволяє сприймати його роботи не лише як ілюстрації, а, насамперед, як повністю самодостатнє мистецьке відображення прочитання поезії за допомогою виробленої ним, упродовж десятиліть напруженої праці, системи власних і лише йому притаманних кодів і символів високої виразності та потужної емоційно сили. І цим художник зробив свій внесок у те, щоб поетична творчість Шевченка збагатилася та посилилась новими мистецькими прочитаннями та інтерпретаціями.
Коли ближче знайомишся з творчістю Василя Семенюка – чи то у його майстерні, на мистецькій виставці, у виставковій галереї, у храмі, або ж листаючи майстерно оформлені та ілюстровані ним збірки поезій, і, перш за все, Шевченкового “Кобзаря”, то розумієш у повній мірі як стосуються і нашого сучасника незмінно точні судження Тараса Григоровича про природу художньої творчості, висловлені ним у повісті “Художник”: “В істинно художньому творі є щось чарівне, щось більш прекрасне ніж сама природа, – це піднесена душа художника, це божественна творчість”. Та й взагалі, до оцінки стилю роботи львівського митця пасує таке модне нині в сфері дослідження сучасних культурно-мистецьких процесів поняття як емоційний інтелект, яке все частіше використовують психологи для проникнення у глибини творчості як могутнього двигуна еволюції людства.
Очевидно, що для Семенюка-художника своєрідним орієнтиром у роботі є й новаторська творчість Пабло Пікасо, який керувався у своїй праці принципом, що: “Живопис не для того, щоби ним прикрашати житло”. Завдяки тому, що у своїй творчості український митець завжди гранично щирий і відвертий та уникає як кон’юнктури, так і потаканню смаків прихильників масової культури та – як викладач однієї із найвідоміших мистецьких шкіл Європи – активно протистоїть поширенню кітчу чи підробкам, його роботи наповнені світлою енергією і своїм потужнім силовим полем здатні змінювати на краще атмосферу і виставкових галерей, й адміністративних офісів, і помешкання численних шанувальників сучасного мистецтва. А написані художником на склі ікони – внаслідок їх канонічності і високої майстерності виконання, – вже давно стали частиною сакрального простору українських храмів.
Навіть, попри нокдаун та інші жорсткі обмеження, введені урядом у зв’язку із епідемією коронавірусу, у січні в залах Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького з великим успіхом пройшла виставка знаного художника, а у середині лютого познайомитись із новими набутками майстра у Національному музеї «Київська картинна галерея» матимуть можливості кияни та гості столиці.
Тож, і Шевченківський національний заповідник у Каневі, продовжуючи багатолітню традицію всенародного обговорення кандидатів на цю престижну премію, відповідно до рішення Науково-методичної ради від 17 грудня 2020 року, підтримує подання Вченої ради Львівської національної академії мистецтв і звертається до високоповажних членів Шевченківського Комітету, як до репрезентантів держави, гідно оцінити внесок в українську культуру Василя Івановича Семенюка, народного художника України, заслуженого діячa мистецтв України, доцента кафедри академічного живопису Львівської національної академії мистецтв та відзначити його мистецький доробок Національною премією України імені Тараса Шевченка 2021 року у номінації “Візуальне мистецтво” за серію живописно-графічних композицій – авторських ілюстрацій до «Кобзаря» Тараса Шевченка, а також творчі досягнення останніх років – цикл творів «Мій Шевченко», які стали новим прочитанням творчості українського генія.
Ігор Ліховий, заслужений працівник культури, генеральний директор Шевченківського національного заповідника (1989-2005)
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.