“Українська літературна газета”, ч. 4 (348), квітень 2023
Дуже гірко писати про антиукраїнізм в Україні, але Правда волає до справедливого осмислення фактів, подій, явищ. Кожний з нас може побачити, відчути, що антиукраїнізм лицемірно гніздиться у багатьох сферах життєдіяльності. Є непоодинокі факти глумливого, зневажливого, навіть зловорожого ставлення цивільних істот до українських військовослужбовців. Найсвіжіший факт з Буковелю. Захисник України, який на реабілітації, справедливо нагадав бізнесовцю та його дружині, що в Україні державна=офіційна мова – українська. Але у свідомості багатіїв-глитаїв зловісне гасло «какая разніца» обернулося до патріота України зловорожістю. Це приклад із побутової сфери.
А у Хмельницькому батюшка так званої УПЦ МП та його блюдолиз-вірянин побили українського військовослужбовця. Прикро, але духовна, інформаційна сфери наповнені маніпулятивною пропагандою. Лицемірне верещання батюшок − очільників з Києво-Печерської Лаври розповзається Україною і отруює свідомість московською блекотою багатьох українців, які витончену брехню сприймають за правду, що, мовляв, Києво-Печерська Лавра це власність Московії=Росії. Цим зловісним павутинням батюшки обсотують не тільки бабусь і дідусів, а й молодих людей, які хизуються, що мають навіть по дві вищих освіти. Тому потрібно цілеспрямовано займатися просвітництвом не лише серед статечних людей, але й серед тих, що мають навіть по два дипломи, але правдивих знань з історії немає. Потрібно знати, що батюшки-прислужники зловорожої Московії філігранно перекручують історію Православної Церкви України Московського Патріархату, яка є філіалом, складовою Російської Православної Церкви.
Отже, Київська митрополія з часу свого створення після Хрещення Русі у 988 р. майже 700 років була канонічно Автономною Помісною Церквою під омофором Вселенського Константинопольського Патріарха. Києво-Печерська Лавра бере початок свого існування із середини ХІ століття – 1051 рік. Засновником Києво-Печерського монастиря був Антоній, який походив із Любеча. Феодосій – сподвижник Антонія – із Василева (нинішній Васильків). Києво-Печерські монастирі не можуть бути московськими=російськими, бо тоді ще держави Московія і у сні не могло бути. Московія, як Улус Золотої Орди відома лише з 1277 року, тобто на 439 років пізніше давньоукраїнської держави Русь. Адже давньоукраїнська держава Русь як високорозвинена країна існувала уже у 838 р. Вона утворилася на землях слов’янських племен – полян, деревлян, сіверян та ін. Засновником Москви і Московського Улусу був хан Золотої Орди Менгу-Тимур. Князівством Московія стала тільки у 1328 р. при Івані Калиті і до ХVІ ст. була у складі Орди на правах звичайного Улусу. Утворилася Московія на етнічній основі татаро-монгольських і угро-фінських племен, які не знали ні хреста, ні плуга.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
У 1448 р. московський князь Василій Темний скликав Церковний собор, який самочинно висвятив на митрополичу кафедру єпископа Іону. У такий маніпулятивний спосіб була утворена Московська митрополія – на 460 років пізніше Київської. Після того, як 1453 р. турки завоювали Константинополь-Царгород, Вселенська патріархія збідніла. І Константинопольський патріарх Єремія приїхав у 1588 р. до Москви просити допомоги, милостиню. Цим скористався Борис Годунов. Загрожуючи довічною висилкою на Північ, заставив Вселенського патріарха Єремію благословити на патріаршество митрополита Іову. Ця злодійська інтронізація відбулася 27 січня 1589 р. Отже, Московський патріархат також було створено підступним чином.
На той час землі теперішньої України не входили до складу Московії, а православні єпархії на цих землях підпорядковувалися канонічній Київській митрополії. Нічого спільного з московським православ’ям у них не було. Московська церква до української національної святині Києво-Печерської Лаври жодного відношення не мала, ніякої участі у її розбудові не брала.
Але московські патріархи вдавалися до найрізноманітніших способів, щоби підпорядкувати собі Руську, тобто Українську Православну Церкву. Кульмінаційний момент настав у 1686 році. Константинопольський Патріарх Діонісій зрікся зверхності над Київською митрополією, тобто продав Українську Церкву-доньку Московському Патріархові «за три сорока соболів і двісті червоних». Хоч за цю оборудку собор Константинопольської церкви покарав Діонісія, але Московська церква перейменувала себе на Руську і злодійським методом почала відлік своєї історії від часу Хрещення Русі. З 1721 р. вона називається Російська Православна Церква, тобто з часу, коли Пьотр І украв назву давньоукраїнської держав Русь і переіменував Московію на Русь, по-грецькому Расєя, Росія. Бачимо, що московське злодійство на злодійстві сидить і російським злодійством поганяє. Як наслідок, канонічна Українська Православна Церква понад 300 років пролежала у московській домовині.
Відродження, розквіт українського православ’я, української Церкви почався від часу проголошення відновленої незалежності Української Держави. 6 січня 2019 р. Вселенський Патріарх Варфоломій вручив Синодальний Томос про канонічність Православної Церкви України Блаженнішому Митрополиту Київському і всієї України Епіфанію.
Нинішня так звана Українська Православна Церква Московського Патріархату є філією, складовою Російської Православної Церкви, яка благословила Путіна і російське військо мутантів на геноцидну, терористичну війну проти українських православних християн.
Отже, настав час повернути Україні, у лоно канонічної Православної Церкви України,
духовно-національну святиню – Києво-Печерську Лавру. Але батюшки кагебісти, які служать агресивній Московії, та отруєні московською блекотою віряни здійняли неймовірний вереск, крик, лемент, що, мовляв, Лавра – це їхня власність. Насправді − ще раз наголошую – це витончена брехня.
Після повернення Києво-Печерської Лаври в осяйне справедливістю лоно Православної Церкви України усі християни матимуть можливість без зловісних феесбешних батюшок щиросердно молитися за Перемогу над одвічними московськими ворогами, будуть зачаровуватися милозвучним, барвистим, одухотвореним українським Словом під час служби Божої на вічну Славу Всевишнього.
Нехай Господь Бог оберігає Вас від будь-якого зла, огортає благодаттю у вільній від московських окупантів соборній українській Україні!
Василь ЛИЗАНЧУК,
доктор філологічних наук, заслужений професор Львівського національного університету ім. Івана Франка
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.