“Українська літературна газета”, ч. 7 (363), липень 2024
Головна праця польського просвітителя Мацея (Матвія) Стрийковського коли відтворити її буквально,– «Кроніка Польська, Жмудська, Литовська і всієї Русі». Видрукувана 1582 р. у Кролевці – Крулевці. Від круль – король. Пізніше онімеччино – Кенігсберг.
В основі – кьонінг – король. В позавчорашньому срср – Калінінград. Польща відновила давню назву – Крулевець.
Переклад українською мовою фоліанта на 114 умовно друкованих аркушів видано 2011 р. у Львові. На титульній сторінці зазначено: «Переклад з польської віршованих розділів: Вадим Пепа». Твір унікальний за фактажем:
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
«…Угри, названі так від ріки Угри, або Югри, що є в Московській державі. І переправившись через ріку Волгу, вони розгромили готів… Потім… прибули до Панонії /римської провінції – В. П. /… і, вдруге вигнавши готів з Панонії та кілька разів розгромивши дощенту римські й німецькі війська… силою захопили і заселили всю Панонію, яку від своєї батьківщини Югарії, з якої вийшли, або ріки Угри й від свого імени назвали Югарійським й Угорським краєм. І сьогодні Москва і русичі звуть їх уграми, поляки – венграми, латиняни – гунгарами, а турки ж іменують їх мадзерами і т. д.» /Мацей Стрийковський. Літопис Польський, Литовський, Жмудський і всієї Руси. // Львів, 2011. – С. 73/.
Ще від М. Стрийковського:
«Року Божого 401 повстав Аттіла, званий Бичем Божим… У той час везли з Британії королівну на ім’я Орсула віддавати заміж за сина англійського короля. При цій королівні було 11 тисяч дівчат. Аттила вбив королівну і всіх тих 11 тисяч дівчат при ній… /Не виключено, що то було найчисленніше в історії людства зґвалтування невинних жертв – В. П./ Потім обійшов Французький та Італійський край і пішов морем до Хорватського краю. Там він вийшов з моря і силою взяв Хорватський край… збудував замок Будзин, і назвався угорським королем… А коли будував Будзин та обводив мур навколо міста, вбив свого третього брата Бледу, а сам королював у всьому Угорському краю та підкорив під свою владу багато держав, загарбавши їх, і як спочатку переслідував християнство, так і осівши в тій державі, в жодній зі справ не змінив свого наміру, а став ще більшим переслідувачем християн…» /М. Стрийовський. Літопис… – С. 116-117/.
Свій свого бачить здаля. На спорідненість ординців указував обожнюваний колишніми комуністами К. Маркс. Щоправда, його «одкровення» доступні «правовірним» лише після краху «марксизму-ленінізму» й переорієнтації на православ’я:
«Московія була вихована і виросла в жахливій і найогиднішій школі монгольського рабства…
Не сувора слава норманської доби, а криваве болото московського рабства було колискою Москви, а сучасна Росія є нічим іншим, як трансформацією останньої…
Росія, не маючи жодного відношення до Руси (України) й отримавши, точніше – вкравши свою нинішню назву у 18 ст.,
нахабно претендує на історичну спадщину Руси (України), створеної на вісімсот років раніше. Насправді московська історія – це історія Орди, пришита до історії Руси (України) білими нитками й цілком сфальсифікована»…
Не в брову, а в око б’є орді, а по-монгольському орда або орду – табори, невмирущий присуд від усе того ж Маркса: «Оплот світової реакції… Загроза свободі людства»…
Як і слід було чекати, ординець Орбан схвалює маячню путіна знищити Україну. В альпійському лігвищі Гітлера, де фюрер «дріттер рейху» полюбляв фотографуватися з Євою Браун, красувалося зображення Аттіли, «вдохновляло» фюрера на загарбницькі злочини. В тому ж замку Гітлер заковтнув таблетку з ціанистим калієм і вистрілив з пістолета собі в скроню. Мертве тіло охоронці спалили. Лише по зубах у спорохнявілих рештках фахівці з’ясували, чиє воно.
І ось у наш час зусиллями Орбана Європа наражається на синдром Аттіли. В угорському парламенті усе, що впадає в очі, звеличує колишню зажерливість приблуд з бездонного черева Азії. Кочова напасть досі позирає вовком, щоб урвати щось не лише від предковічної української Матері-Землі, а й від прадавніх володінь Словаччини, Румунії. А чом би не зазіхати заздрісно ще й на терени Італії, Франції, найбільші міста яких розоряла орда «руйнівника Європи» Аттіли. Як і спрадавен, благословляються нині маніакальні наміри перекроювати усталені, утверджені, узаконені міжнародними угодами кордони.
М. Стрийковський у «Хроніці» застерігає:
В Аквілею, щоб узять, двинув силу незліченну,
Розоряв довкруг, палив волості дощенту.
Довго місто облягав, добував твердиню,
Штурмував, вигадував хитрощі предивні.
Виявивсь міцним горіх, був би відступився,
Аж лелека, як віщун, в небі появився.
Голих діточок своїх він виносив з міста,
Бо ж кінець передчував: що ні пить, ні їсти.
Вмить Аттіла зміркував, лави підкріпивши
Та круг мурів вогнища з сідел розпаливши,
Безперервно нападав, кидав свіжі сили.
Тридцять тисяч та ще сім, місто взявши, вбили…
Все в Італії здобув завойовник грізний,
Там «O, Dio!» лементують слізно…
Вже й на Рим був посягнув, та Лев, світлий папа,
Злий той умисел одвів, зупинив той напад.
Хоч Аттіла й завернув, та вбивав і нищив.
Річ у тім, що під опікою папи на прохання Аттіли, проклятого на віки-вічні «руйнівника Європи», його кревний син здобував римську освіту. Після наглої смерті Аттіли 453 р. великий союз кочових племен розпався. Нещадна міжусобна боротьба за вищість між спадкоємцями призвела до загальної згуби. Зачепилися приблуди там, де нині Угорщина. Пришельці з Приуралля, коли вдатися до літописного вислову, «згинули, як обри», себто авари.
Європа натерпілася від орд Аттіли в давнину, а предковічна українська земля від зажерливих нащадків у пізніші часи. У березні 1939 р. угорські агресори жорстоко задушили проголошену Августином Волошиним Карпатську Україну. Двоногі звірі полювали на юнаків і молодших чоловіків, здатних тримати зброю, катували, як і тепер путінські терористи на окупованих територіях. Шістсот схоплених передали на Ворітському (Варецькому) перевалі полякам, а і ті одразу ж, удосвіта, розстріляли захисників одвічної материзни, оборонців справіку рідної Матері-Землі…
Знову ж таки в березні, та вже 1943 р., угорські жандарми знищили дощенту Корюківку на Чернігівщині. Стерли з лиця землі союзники Гітлера 1390 будівель. Розстріляли, спалили, знищили понад 7 тисяч місцевих жителів. Це жахіття увійшло в історію як найбільш масова розправа над мирним населенням під час Другої світової війни. Найбільш масове побоїще й найбільш замовчувана трагедія в новітній історії Європи. Це при тому, що за кількістю жертв Корюківка в 45 разів перевищує білоруську Хатинь, в 41 – чеську Лідіце, в 12 – французький Орадур…
У Хатині, Лідіце, Орадурі здіймаються видимі на весь світ меморіали з переліками прізвищ убієнних. А в Корюківці громадські активісти досі докладають зусиль, щоб гідно увічнити пам’ять про розстріляних, спалених, замучених…
Якби об’єднані війська європейських країн не дали належної відсічі ордам Аттіли на Каталаунських полях у Франції, там, де річка Марна, то не знати, в якому б чаду задихалися дотепер не тільки Італія, Франція, Хорватія, а й уся Західна Європа. Тож так само, як і в 451 р., необхідно протистояти посяганням зажерливих диктувати країнам Європейського Союзу, щоб удовольнили забаганки на вигоду зажерливого. А такі плодяться, піднімають голови й у ХХІ столітті.
Останнього часу проголошується приведення до вимог українського правопису назв міст і селищ, нав’язаних позавчорашньою збанкрутілою ідеологією, у змиг ока переорієнтованою на православ’я. Чи не стосується це й польської назви Варецького перевалу?
Вадим ПЕПА,
лауреат Літературно-Мистецьких премій ім. І. С. Нечуя-Левицького та ім. О. Гончара,
Фундації Українського вільного університету ім. Воляників-Швабінських (США)
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.