Кожен твір, над яким працює митець,
неодмінно містить в coбi його власний погляд, його прийняття чи заперечення,
його активну життєву позицію. Так вважає Микола Кумановський – один із
найконтроверсійніших митців сучасності. Він автор герба Луцька, ілюстрацій до
книжок, зокрема повного зібрання творів Григорія Сковороди, яке вийшло в США,
автор ідеї та легендарного проекту пам’ятника-храму борцям за волю України
«Стріляючий ліс».
Сьогодні
творчість Миколи Кумановського на вістрі уваги, як одного із найяскравіших
представників мистецького середовища України. За ним міцно закріпилася слава
генія, що належав до так званого «неофіційного» мистецтва. За порівняно
невеликий період часу відбулися численні персональні виставки художника в
Філадельфії, Києві, Івано-Франківську, Хмельницькому, Тернополі, Чернівцях та
рідному Луцьку.
2
березня 2011 року відкривається його персональна виставка в Національному музеї
імені Андрея Шептицького у Львові, яку львів’яни мають нагоду бачити вперше.
Адже в експозицію увійдуть близько сотні живописних та графічних робіт,
створених художником за останні тридцять років.
Найвдалішою
квінтесенцією останніх пошуків митця можна без застережень назвати живописний
цикл «Умовні Українці», що тематично об’єднує полотна, в яких автор показує
фантастичний, проте напрочуд реальний образ українця, водночас спраглого та
ситого, безтурботного та здатного до рішучих дій. Художник намагається
переконати глядача в тому, що є українська історія, є українська нація, є
українські традиції, взагалі українська культура і духовність, українське
сьогодення і майбутнє. Проте європейські критики, споглядаючи твори
Кумановського, зазначають, що живописний цикл «Умовні Українці» – це
узагальнений образ людства.
Створена
художником реальність, ніби побачена крізь призму поезії, спонукає до роздумів.
Іноді поезія прямо і безпосередньо присутня у візуальному ряді полотна. Це
фрагменти віршів, афоризми й цитати відомих людей та авторські фрази, що
майстерно закомпоновані в дусі традицій мистецтва середньовіччя. Фокусуючи
увагу на одному із аспектів, вони все ж покликані глибше розкривати головну
ідею та зміст твору. Часто сама назва виконує функцію поетичного прологу:
«Людина, яка шукає в колі початок і кінець», «Ось, дивись, і наші вже в
космосі!».
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Складна
символіка – основа кожного твору художника. Незначними, навіть другорядними, на
перший погляд, деталями він намагається повніше розповісти про головних героїв
та дає ключі до розкриття змісту полотен. Автор налаштовує на вісь сприйняття
щільного, концентрованого простору «умовного» світу, в якому існують «умовні»
персонажі, часто змальовані з реальних людей. Так в образі «Павла, що сумно
втішався, слухаючи, як падають грушки» зображено волинського виробника малих
архітектурних форм, який був свідком будівництва синагоги на Вишкові, а
напівоголена антична Леда – це яскравий приклад українських жінок, що «замість
лебедя зловили гусака». Всі події «Умовних Українців» відбуваються під одним
величезним небом, пронизаним самотньою хмаринкою, що об’єднує полотна в один
тематичний ряд. Все це загалом створює ілюзію надреальності середовища, котре
icнyє поза нашим виміром та часом.
Ще
в 70-х роках ХХ століття картини Кумановського змусили глядача подивитися на
світ іншими очима, побачити його не таким, як на тодішніх радянських виставках,
що відповідали усталеним нормам соцреалізму. Були скандальні випадки: полотна
вилучали з експозиції, не дочекавшись відкриття виставки. З того часу і до
настання Незалежності України пильне око «Старшого Брата» стежило за кожним
кроком художника.
На
початку та в середині 90-х років про талановитого митця було відзнято два
документальних фільми – «Художник Микола Кумановський» та «Нарешті світанок».
Доробок
Миколи Кумановського чималий. Хоча, безперечно, кількість у мистецтві не
показник, проте не можна обминати й цього. За роки творчої прaцi він створив
великі живописні та графічні серії – «Умовні Українці», «На Водах», «Темна
українська ніч», «Закляті», «Це шарудить надламане стебло», «Матерія»,
«Грандмарш Аутодафе» та інші. Він автор численних ілюстрацій до книжок, зокрема
до повного зібрання творів Григорія Сковороди, яке нещодавно вийшло в США, а
також проілюстрував роман «Порнографії» польського прозаїка і драматурга
Вітольда Гомбровіча, «Повстанські пісні» Богдана Беракети, роман «Уот» Семюела
Беккета та багато інших.
А
за величезний внесок у вітчизняну і світову мистецьку спадщину Микола
Кумановський був удостоєний мистецької премії імені Йова Кондзелевича.
Виставка
організована за підтримки Міського голови Львова Андрія Садового, Львівської
міської ради, Української Всесвітньої Координаційної Ради та голови правління
Інституту Національного державознавства Михайла Ратушного.
Роман СТРУК,
куратор, мистецтвознавець