Українознавчий центр у Мюнхені

 
Олексій ВЕРТІЙ, доктор філологічних наук
За збігом ряду історичних та суспільно-політичних обставин Мюнхен став одним з важливих осідків української еміграції не лише в Німеччині, а й у Західній Європі в цілому. Тут жили й працювали відомі українські письменники, художники, діячі культури та науки. Серед них – Ю. Бойко-Блохін, М. Васильїв, О. Горбач, В. Державин, В. Доманицький, І. Качуровський, В. Коптілов, І. Костецький, І. Кошелівець, Б. Крупницький, В. Кубійович, З. Кузеля, О. Кульчицький, П. Курінний, І. Мірчук, О. Оглобин, Я. Падох, Н. Полонська-Василенко, Я. Рудницький, Л. Рудницький, Ю. Шевельов, Д. Чижевський, В. Щербаківський та багато інших. Тут і нині працює Український Вільний Університет.
Проте в Україні небагатьом відомо, що в Мюнхені вже давно успішно працює ще один осередок українознавства, а саме Інститут слов’янської філології всесвітньо відомого Мюнхенського Університету Людвіґа-Максиміліана – за рейтингом одного з десяти елітних університетів Німеччини. Курс української мови, яку на той час називали руською чи русинською, Університет вперше запропонував у літньому семестрі 1914 року. На сьогодні Інститут слов’янської філології Університету Людвіґа-Максиміліана – один з небагатьох вищих навчальних закладів Німеччини, в навчальних програмaх та наукових дослідженнях якого, з перших днів його існування безперервно вже протягом більше 100 років присутні українськa мовa, літературa та культурa.
Славну сторічну традицію українознавства в Німеччині гідно продовжують і підтримують сьогодні Директор інституту слов’янської філології проф. др. Ульріх Шваєр і викладач української мови др. Олена Новікова. З їхньої ініціативи до 25-річчя Незалежності України тут створено Міжнародний центр української мови як іноземної. Започаткований Центр має стати віртуальним мостом, який поєднає всіх небайдужих і зацікавлених для підтримки й поширення української мови як іноземної, а разом з нею і української культури в Україні, Європі та інших країнах світу.
Інститут слов’янської філології УЛМ активно долучився також до проведення Українсько-німецькoго року мов 2017/2018, який у 2016 році оголосили Міністри закордонних справ Німеччини та України з нагоди 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між обома країнами й з метою подальшого розвитку співпраці в галузі освіти та культури. Починаючи з осені 2017 і до осені 2018 року для широкого кола зацікавлених у стінах Мюнхенського Університету Людвіґа-Максиміліана щомісяця пропонується різностороння програма заходів, присвячених українській мові в Німеччині – літературні читання, виставки, зимова українська школа, конференції та багато іншого. Зокрема, до Українсько-німецькoго року мов 2017/2018 друком вийшли збірник наукових статей «Україна та українська ідентичність у Європі крізь  призму мови, літератури, культури», підручник з української мови як іноземної та двомовний календар «Мовою фарби. Мовою слова» з уривками з творів українських письменників у німецькому перекладі.
Проте на особливу увагу заслуговує започаткована тут у 2010 році Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція з україністики “Діалог мов – діалог культур. Україна і світ”, яка в листопаді минулого року буде проведена вже вдев’яте, так само, як і Щорічний науковий збірник конференції, який публікується за підтримки Державної адміністрації Баварії у видавницві readbox unipress und Open Publishing LMU у Мюнхені.
Щороку цей міжнародний науковий форум приваблює фахівців-україністів не лише з України, а й з інших країн Європи та світу – Польщі, Німеччини, Чехії, Словаччини, Росії, Хорватії, Угорщини, Англії, Канади, Японії та ін. Їх всіх об’єднує спільна зацікавленість Україною, її мовою, літературою та культурою, незважаючи на кордони. Постійнe зростання числа учасників конференції демонструє їхнє велике зацікавлення у сучасній формі міжнародниго діалогу поза кордонами й часом. Особливо сприятливий він для молодого покоління фахівців, які завдяки цій формі спілкування мають можливості пропонувати свої дослідженя до обговорень широкому колу науковців-україністів. Такий чесний та поважний науковий обмін характерний для всіх мюнхенських конференцій, і є цінним сам по собі.
Організатори постійно дбають про залучення до участі в роботі конференції фахівців з різних наукових галузей. Насампочатку роботи конференції в ній працювали  мовознавча, літературознавча секції та секція з проблем освіти і культури. Коли ж у 2014 році Росія окупувала Крим, а потім і Схід України, y цей драматичний, але водночас визначальний для нашої країни час, організатори конференції започаткували нову секцію – «Основи української національної ідентичності», яка викликала особливе зацікавлення серед учасників конференції. Суголосна духові часу, ця секція відкрила українським дослідникам нові можливості для міжнародного наукового діалогу і стала поштовхом для створення спільних міжнародних наукових проектів у майбутньому. Так, наприклад, результатом її роботи став нещодавно опублікований у Мюнхені двомовний німецько-англійський збірник праць дослідників-україністів з Німеччини, Польщі, Канади та України «Україна та українська ідентичність у Європі крізь  призму мови, літератури, культури», який широко репрезентує окреслену проблематику та робить її більш зримою на міжнародній арені.
Лише два роки працює на конференції секція з питань вивчення та викладання української мови як іноземної, яку було започатковано з огляду на критичний стан мовної ситуації в нашій країні. Зараз секція привертає до себе увагу все більше й більше учасників; розширюються рамки співробітництва з відповідними кафедрами університетів та інших наукових установ не лише України, а й поза її межами. Так, результатом роботи секції УМІ та Міжнародного центру української мови як іноземної в Інституту славістики став навчальний посібник за редакцією Олени Новікової у співавторстві з українськими колегами Ольгою Тулузаковою та Уляною Штанденко «Українська мова як іноземна. Підготовка до тесту. Тренувальні завдання. Середній рівень»», який вийшов друком на початку року у Миколаєві. Ця книга вже отримала свою першу нагороду – стала переможицею XII обласного конкурсу «Краща Миколаївська книга» у номінації «Краще навчальне видання та підручники» Миколаївської обласної державної адміністрації.
Важливий і факт того, що в рамках конференції зформувались групи науковців, які працюють над розробкою тих чи інших злободенних питань сучасних гуманітарних наук. Однією з них є, наприклад, проблемна група «Формування національних основоположних підстав сучасного українського народознавства та літературознавства». Дієво працюють у ній проф. І. Набитович з Польщі, Хіросі Катаока з Японії та вітчизняні науковці – учитель з Донеччини В. Азьомов, проф. О. Астаф’єв, проф. П. Іванишин, доценти О. Ратушняк і О. Гольник, О.Тиховська, в.о.доц. М. Набок та інші. На основі їх доповідей вже підготовлено до друку перший випуск тематичного збірника.
Потрібно також зазначити, що результати досліджень учасників конференції знаходять своє впровадження не лише в науковій роботі академічних учених, а й викладачів вищої та загальноосвітньої школи. Скажімо, у доповідях В. Азьомова узагальнено його багаторічний досвід викладання української літератури в середній школі на підставах розробленої ним Духовної Архетипної Системи Етнонаціонального, що викликало загальне зацікавлення викладачів середніх спеціальних та вищих навчальних закладів як в Україні, так і за кордоном. В науково-методичних часописах України «Дивослово. Українська мова й література в навчальних закладах», «Українська мова і література в школі» В. Азьомов опублікував ряд методичних розробок на цю тему, він читає лекції на курсах підвищення кваліфікації учителів української мови та літератури при Донецькому інституті післядипломної педагогічної освіти, семінари для вчителів Донецької області тощо.
Наукові ідеї учасників конференції впроваджують у своїй науково-дослідній та педагогічний роботі й інші її учасники, зокрема, проф. др. С. Прищенко запропонувала на конференції 2017 року в роботі секції «Культура» до уваги учасників свою нову міжнародну «Сертифікаційну програму “Медіакультура” (естетичні та комунікативні аспекти)» для магістрантів, аспірантів, докторантів та викладачів ВНЗ України.
Сказане вище дає усі підстави говорити про українознавчі студії та українознавчу роботу Інституту слов’янської філології Мюнхенського університету Людвіґа-Максиміліана як про важливий сучасний українознавчий центр не лише в Німеччині, а й в Європі та світі загалом.

м. Суми