Україна – Польща: літературний вимір

197

 
 
Ніна Скочко
 
15 учасників проекту CulTour.Ua відвідали Міжнародний літературний фестиваль імені Джозефа Конрада в Польщі.
Група молодих літераторів, письменників, менеджерів культури і просто усіх зацікавлених у літературі вирушили у «Літературну подорож». Організатори туру ГО «Інститут культурного менеджменту», а партнери – Інститут Адама Міцкевича (Варшава), Міжнародний літературний фестиваль імені Джозефа Конрада (Краків), Міжнародний фестиваль оповідання «Intermezzo».
 
Із 24 по 30 жовтня у Кракові відбувся 8 Літературний фестиваль Конрада. У 2013 році Краків визнано містом Літератури ЮНЕСКО. Цього року було змінено локацію Фестивалю. Темою заходу організатори визначили Інтенсивність. «Зазвичай ‘‘інтенсивність’’ розуміють як щось динамічне. Для нас інтенсивність означає критику, повне уваги і пристрасті приглядання до світу. Цього року ми залучали до дискусії про літературу усіх учасників: і письменників, і читачів. Це була лабораторія думок», – відзначає програмовий директор Фестивалю Конрада Ґжеґож Янкович.
Понад вісімдесят зустрічей, дискусій, кінопоказів та майстер-класів. Серед гостей – американський письменник Майкл Каннінґем, автор роману «Години», що приніс йому Пулітцерівську премію у 1999 році; австралійський письменник Річард Фленаґан, лауреат Букерівської премії 2014 року за роман «Вузька дорога на далеку північ»; угорський актор і письменник Ґеза Рьоріґ, який зіграв головну роль у фільмі «Син Саула», що здобув цього року «Оскара» як найкращий фільм іноземною мовою.
А також польські літератори: Анджей Стасюк, Щепан Твардох, Євстахій Рильський, Артур Домославський, Марек Бєньчик, Йоанна Батор, Ґражина Плєбанек та Мацєй Плаза.
З України – письменниця і перекладачка Софія Андрухович, українська блоґерка, фотографиня, мандрівниця, письменниця і перекладачка Галина Шиян та письменниця, поетеса, журналістка і перекладачка Наталія Сняданко.
 
Про газети
Першого дня учасники літературної подорожі відвідали редакцію одного з найвідоміших польських видань«Gazeta Wyborcza» («Газета Виборча»). Екскурсію провів редактор краківського відділення «Газети Виборчої» Міхал Олшевський. Він розповів, як опозиційній газеті Польщі вдається залишатися авторитетним виданням та як заохочувати читачів, аби не зменшувався тираж. Після знайомства з редакцією «Газети Виборчої» на ранковій «п’ятихвилинці» ми побачили, як працюють польські ЗМІ.
 
 
Польський Бус та інші пригоди. Вроцлав
Другий день туру розпочався з поїздки. Трохи більше двох годин у комфортному Польському Бусі – перевізником №1 у Польщі по якісних дорогах – і нас гостинно зустріла столиця Європейської культури 2016 − місто Вроцлав.
Його ще називають «містом ста мостів», «містом студентів», а також «містом краснолюдків», тобто гномиків. Більше трьохсот маленьких бронзових «чоловічків» розкидані у різних куточках міста.
Першого гнома ми побачили на території залізничного вокзалу. Він відпочивав на газоні, а поки йшли до площі Ринок, у центр, натрапили ще на декількох. Гном-професор, гном-турист, гном-бібліофіл, ботанік, друкар, геолог і багато інших. У кожного гнома є своя легенда, у сувенірних магазинах є карти з розміщенням гномів, а також гноми мають свій сайт (http://krasnale.pl)! Пошук бронзових скульптурок для туристів, які приїжджають до Вроцлава, стає забавою – знайти і помацати гнома.
Поява мініатюрних скульптурок пов’язана з польським опозиційним рухом початку 80-х років минулого століття – «Помаранчева Альтернатива». Учасники руху малювали на стінах будинків, де стражі порядку замальовували оранжевою фарбою антиурядові написи, маленьких карикатурних ельфів, роздавали оранжеві ковпачки гномів. Гномики на плямах фарби стали своєрідним символом антикомуністичного руху. Найімовірніше, перший «міський гном» і був «політизованим», однак ті, що з’явилися пізніше − веселі бронзові чоловічки, не мають ніякого відношення до політичних подій. У 2001 році на вулиці Свидницькій, у звичному місці прихильників «Помаранчевої Альтернативи», встановили пам’ятник «Помаранчевій Альтернативі» у вигляді Тата Гнома. Автором проекту був Олаф Бжескі.
Будинки, розташовані навколо площі Ринок, пофарбовані в різні кольори, кожен посвоєму особливий. Тут є два будинки XVI століття в стилі бароко із власними іменами Ясь і Малгося. Вони з’єднані аркою і названі так начебто на честь героїв казки братів Грімм.
Подорож у часі на собі ми відчули після відвідування найсучаснішого у Вроцлаві літературного музею «Пана Тадеуша». Відкритий у травні цього року та розташований у будівлі ХVII століття − Кам’яниці під Золотим Сонцем на 1500 м2, у 18 залах із 700 експонатами та сотнею ігор музей однієї книги − рукопису «Пана Тадеуша» Адама Міцкевича оснащений сучасними технологіями та адаптований для людей з особливими потребами.
Тут експонати «оживають» перед очима, ви можете погратися у гру, послухати музику і не помітите, як мине дві години, тому що повністю перенесетесь в епоху романтизму. «Побач, послухай, пізнай» − таке гасло музею. Усі рецептори сприйняття задіяні під час прогулянки, споглядання залів. Ось так вийшли, а вже вечоріє і площа Ринок змінила своє забарвлення. Різнокольорові будиночки при світлі ліхтарів стали ще красивішими. Повечеряли у затишній піцерії і на автобус. І тут відбулось непередбачуване. Дорогою до вокзалу частина групи, а це не багато не мало, шість чоловік, спізнилася на автобус! Червоне світло світлофору, хвилина часу і все. І вмовляння водія марні. Отож наздоганяли рейсом Вроцлав – Чернівці зі «своїми». Та й прогулянка до готелю по нічному Кракову – що може бути краще?
 
Про вибір
У затишній англомовній книгарні «Massolit Books & Café» учасники літературного туру мали нагоду відвідати перекладацький воркшоп від Тетяни Родіонової. У своєму майстер-класі Таня Родіонова — перекладачка, менеджерка культури, кураторка проекту «Verbація» та координаторка CulTour.Ua — розповіла про специфіку перекладацької роботи, відмінність її від письменницької, колективний переклад, ситуацію з художнім перекладом в Україні та про вибір, адже «коли ти перекладаєш, важливо робити правильний вибір». «Переклад − зручна для цензури та досить нестійка річ», − наголосила Таня Родіонова.
Дискусію про українську прозу ми звісно не могли проігнорувати і у Палаці Чечотки на Ринку (Czeczotka Palac) – основній локації Фестивалю – насолодились діалогом з Софією Андрухович, Наталкою Сняданко та Гаською Шиян. Модерувала зустріч Ірина Вікирчак. Про жіноче письмо, розвиток та відмінність польської та української літератур у діалозі з читачем говорили українські письменниці. Публіка була задоволена і, що приємно, українські книги у Польщі перекладають, читають і вони користуються попитом. Про це свідчила кількість охочих отримати автографи після розмови.
Ще однією подією за участю української письменниці була дискусія «Польща – Україна: дві історії»: Наталка Сняданко та Зємовіт Щерек.
У «Cafe-Szafe» директор Фестивалю Конрада Ґжеґош Янкович розповів нам про створення та організацію різноманітних літературних платформ. Це була цікава та плідна розмова, з якої кожен отримав пораду і настанову.
 

Учасники літературної подорожі у Вроцлаві. Фото Оксани Боровець
Учасники літературної подорожі у Вроцлаві. Фото Оксани Боровець

Переможна статуетка
«Вау!», − це перше, що я сказала, коли вийшла з таксі біля входу в Centrum ICE Kraców, де проходило урочисте закриття фестивалю. Сучасний конгрес-центр зі скла сяяв у темряві та вражав розмірами. Останній вечір нашої літературної мандрівки завершувався церемонією вручення однієї з найпрестижніших літературних премій — премії імені Джозефа Конрада. І найприємніше, що книга про Львів «Дім з вітражем» польської письменниці з українським корінням Жанни Слоньовської виборола перемогу серед п’ятьох номінантів. Ми раділи, святкували і проводжали останню ніч у Польщі, тому що наступного ранку нас чекав рейс Краків – Львів.
Для кожного ця подорож була своєю, кожен побачив місто і країну по-різному. Та хотілося б, аби ця поїздка була поштовхом, першим кроком до мрії, втілення нових ідей у життя. Та одне я знаю напевне – з такими людьми в української літератури є майбутнє.
 

Фото автора

№22 (184) 11 листопада 2016

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!