Російський реактивний дрон влучив у будівлю президії НАН України в Києві. Зруйновано два поверхи, є загиблі. Що відомо про удар по історичній будівлі, де з 1918 року розвивалась українська наука?
У понеділок, 28 вересня, російський реактивний ударний безпілотник влучив у головну будівлю Національної академії наук України на вулиці Володимирській, 54 в центрі Києва. У триповерховому будинку президії НАН України спалахнула масштабна пожежа. На відео, що їх поширили в соцмережах, видно, як люди намагаються вибратися з охопленої вогнем будівлі через вікна.
Половина будівлі президії НАН України знищена
Президент Володимир Зеленський повідомив про одну загиблу та шістьох постраждалих, серед яких троє дітей. Голова Шевченківської райдержадміністрації Олександр Сазанович, який працював на місці, підтвердив наявність загиблих і травмованих.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Про обсяг руйнувань у розмові з DW розповіла керівниця пресслужби НАН України, провідна наукова співробітниця Марія Призіглей. За її словами, прямим влучанням російського дрона знесено другий і третій поверхи будівлі. “Просто фізично немає будівлі, кабінетів – два поверхи зі сторони двору. Все горіло, у дворі все розбито, у корпусах поруч теж вибиті вікна, двері, вони постраждали від вибухової хвилі”, – зазначила Призіглей.
Вона зауважила, що на третьому поверсі розташовувався кабінет керівника одного з відділів президії та приймальня, на другому – зала засідань президії, де в момент удару нікого не було. У будівлі працює понад сто співробітників, однак удар припав на обідню перерву, тож частина людей була поза робочими місцями. Увечері рятувальники ще гасили вогонь і розбирали завали.
Загибла помічниця Горбуліна й зниклий керівник відділу
Серед загиблих, як розповіла Призіглей, – помічниця першого віцепрезидента НАН України, ексекретаря РНБО Володимира Горбуліна. Сам Горбулін дістав поранення уламками, однак його стан задовільний, і він уже вдома. За даними ЗМІ, удар припав у кімнату поверхом вище за його кабінет.
Ще одна співробітниця академії з тяжкими пораненнями потрапила до лікарні. Найтривожніша інформація стосується керівника одного з відділів президії, який перебував саме в тому кабінеті, куди влучив дрон. “До цього часу немає ніякої інформації, зв’язку з людиною, яка там працювала. У нас немає інформації, ми лише можемо сподіватися на хороші звістки”, – сказала Призіглей.
Вона пояснила, що будівля президії є адміністративною, там працює керівництво академії та науково-організаційні структури, зберігаються лише робочі документи. Наукові результати, архіви чи лабораторії там не розміщені. Тобто жодної воєнної чи стратегічної цінності об’єкт не має. “Отак діє Росія. Знищує звичайних людей, прильоти в будинки, в освітні установи, дитячі садочки, школи, цілеспрямоване знищення української науки. Це російський терор”, – прокоментувала Призіглей.
Удар по українській науці триває з початку війни
Цей удар не поодинокий. За словами Призіглей, у системі НАН України близько 160 установ, і майже всі вони за роки повномасштабної війни зазнали тих чи інших пошкоджень. Особливо постраждав Харків, де було уражено багато інститутів.
Зовсім нещодавно приліт стався у двір між будівлею президії та Інститутом біохімії імені Палладіна, з яким академія має спільне подвір’я. “Інститут біохімії дуже сильно постраждав, там вигоріло все. Там були лабораторії, зразки, дуже важливі для науковців”, – розповідає керівниця пресслужби.
Будівля, де народжувалася українська наука
Будинок на Володимирській, 54 – це пам’ятка архітектури та історії. За даними Центрального державного історичного архіву України, він був споруджений як пансіон графині Левашової, а влітку 1918 року саме тут виділили кімнати для перших професорів майбутньої академії, серед яких були Дмитро Багалій та Агатангел Кримський.
14 листопада 1918 року гетьман Павло Скоропадський підписав закон про заснування Української академії наук, а вже з лютого 1919-го будинок став її власністю. Першим президентом академії став Володимир Вернадський. Протягом перших років існування майже всі установи академії містилися саме в цьому будинку.
Ця будівля вже потрапляла під російський обстріл 108 років тому. На початку 1918 року, під час бомбардування Києва більшовицькими військами Михайла Муравйова, будинок зазнав пошкоджень. Тоді були вибиті вікна, пошкоджені стіни й дах, але споруда вціліла й невдовзі стала першим приміщенням української академії.
У 1930-х радянська влада репресувала понад 250 співробітників Всеукраїнської академії наук, йдеться у проєкті “Репресована наука”.
Фон дер Ляєн: “Сьогодні наука стала мішенню для Росії”
Володимир Зеленський повідомив, що на місці удару тривала рятувальна операція із залученням усіх служб, і пообіцяв відповідь. За його словами, Росія має відчувати реальні наслідки. “Кожен із партнерів України має бачити по цьому терору, по таких влучаннях, що підтримка для України – це підтримка справді життя людей, підтримка того, що терор ніколи й ніде не повинен бути нормалізований”, – написав Зеленський у Telegram.
Удар по академії засудила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка висловила підтримку рятувальникам і родинам загиблих. “Сьогодні наука стала мішенню для Росії. Я щиро співчуваю героям, які ведуть пошуки людей, що опинилися в пастці в будівлі Національної академії наук України. А також родинам і близьким жертв жахливих атак по всій країні. Ми солідарні з ними. І з усіма українцями. Європа докладає більше зусиль, ніж будь-коли раніше, щоб зміцнити оборону України”, – написала Урсула фон дер Ляєн у соцмережі Х.
Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська назвала удар по президії НАН України атакою “по самому серцю України”. “Ворог намагається нищити українську науку, освіту, культуру – все те, що формує нашу національну пам’ять та інтелектуальну основу держави. Будівлі можна відновити. Знання, наукову традицію, українську думку – не знищити. Росія століттями намагалася знищувати українських учених, стирати українську мову з науки, заперечувати нашу окремішність. Сьогодні вона продовжує робити це ракетами й дронами”, – написала у Facebook уповноважена із захисту державної мови.
Як працюватиме далі президія Національної академії наук України, поки що невідомо. У пресслужбі повідомили, що рішень щодо тимчасового розміщення або переходу в онлайн-режим ще не ухвалювали.
Лілія Ржеутська, Dеutsche Welle