У Москві збиралися російські україністи

189

У Культурному
центрі України в Москві відбулася Міжнародна науково-практична конференція
«Україністика в Росії: історія, стан, тенденції розвитку». Організатори:
Міжнародна асоціація україністів, Інститут мистецтвознавства, фольклористики і
етнології ім. М. Т. Рильського Національної академії наук України, Міжнародний
інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету
«Львівська політехніка», Культурний центр України в Москві, Уфимська філія
Московського державного гуманітарного університету ім. М.А. Шолохова,
Бібліотека української літератури Москви. Її проведення підтримали Посольство
України в Російській Федерації, Об’єднання українців Росії та Федеральна
національно-культурна автономія українців Росії.

Провідна участь в
організації заходів належить Науковому центру українознавства Уфимської філії
Московського державного гуманітарного університету ім. М.А. Шолохова – цей
навчальний заклад очолює відомий науковець, кандидат історичних наук,
співголова рад Об’єднання українців Росії та ФНКА українців Росії Василь
Бабенко. Він та ще кілька його співробітників – кандидат педагогічних наук,
завідувач кафедри російської і зарубіжної філології університету Юлія Сіренко,
кандидат історичних наук, завідувач кафедри історії і теорії держави
університету Денис Чернієнко та кандидат історичних наук, доцент кафедри
історії і теорії держави і права цього навчального закладу Ірина Чернієнко –
підійшли до організації такої важливої події у російській україністиці не
тільки високопрофесійно та зі знанням справи, а й із душею.

Значну допомогу
науковцям та діаспорянам надав Культурний центр України в Москві – для
проведення засідань було надано кілька залів Центру, помешкання для учасників з
інших міст, а Інформаційно-довідкова бібліотека і відділ інформації та діаспори
допомогли вирішити низку організаційних питань і забезпечили інформаційну
підтримку проведених заходів.

Пленарне
засідання відбулося у концертній залі Культурного центру України на Арбаті, на
якому, крім доповідачів, зібралися представники українських товариств Москви та
деяких інших реґіонів Росії, російські науковці, журналісти й студенти. Було
розгорнуто велику книжкову виставку видань Наукового центру українознавства, Культурного
центру України та шевченкіани Леоніда Большакова.

Учасників
Конференції від імені Надзвичайного і Повноважного Посла України в РФ
Костянтина Грищенка привітала радник із культури посольства Ольга Дарибогова.

На пленарному
засіданні прозвучали доповіді Ганни Скрипник «Актуальні проблеми і сучасні
перспективи світової україністики», Тамари Гузенкової «Українська діаспора як
об’єкт дослідження й політичний феномен», Ірини Ключковської «Українознавчі
студії в Росії як фактор добросусідства» (його зачитала кандидат філологічних
наук Олеся Палінська), Галини Бондаренко «Образ України в Росії і Росії в
Україні. За матеріалами спільних українсько-російських наукових проектів»,
«Образ країни очима молоді» і «Роль національної еліти у формуванні образу країни»,
Ірини Карабулатової «Образ України в сучасній українській мовній свідомості:
ономастичний міф простору».

У доповіді
«Увічнення пам’яті Тараса Шевченка в Москві: пропозиції до 200-річчя з дня
народження Кобзаря» Володимир Мельниченко розповів про свої дослідження
перебування Тараса Шевченка в Москві, про його московські зустрічі й дружбу з
Осипом Бодянським, Михайлом Щепкіним та іншими. Він зауважив, що напередодні
великого ювілею потрібно вирішити кілька важливих питань, насамперед про
встановлення в Москві меморіальної дошки та пам’ятника Шевченку, а також
організації екскурсій шевченківськими місцями міста – ще в 2007 році Володимир
Мельниченко створив унікальну карту перебування Кобзаря в Москві. Втім, на його
думку, це повинно вирішуватися на високу міждержавному рівні.

Василь Бабенко
виступив із доповіддю «Україністика в Башкортостані: досвід – проблеми –
перспективи». На його думку, особливості заселення Башкортостану українцями та
високий рівень національної свідомості місцевих українців стали причиною того,
що саме тут було закладено основу для серйозної наукової діяльності не тільки в
руслі історико-етнографічних досліджень, фольклористики, а й теоретичного
осмислення феномену «українства», реалізації освітньої політики й педагогічних
методик у галузі українознавства». Нині саме на прикладі українців
Башкортостану є можливість вивчати етнографічні, лігвістичні особливості, зміни
в демографічній структурі, матеріальній і духовній культурі малої етнічної
групи, яка тривалий час перебуває в поліетнічному середовищі.

Проведенням
наукових досліджень у галузі україністики займається науковий центр
українознавства, який очолює Василь Бабенко. За сприяння НЦУ в 1990 –
2000-х роках. було підготовлено й проведено міжнародні семінари та
науково-практичні конференції: «Розвиток соціально-еко­но­мічної і культурної
співпраці Башкортостану і України» (2003), «М. Грушевський – історик,
громадський і політичний діяч, людина» (2005), «Удосконалення викладання
предметів українознавчого циклу в освітніх закладах Російської Федерації»
(2002, 2006, 2008). Наступного року Центр планує займатися, зокрема, збиранням
матеріалів до 100-річчя українських сіл Башкортостану.

Серед доповідей,
які прозвучали, найбільше привернула увагу присутніх тема української вищої
освіти в Башкортостані – саме про це розповідала Юлія Сіренко. Було цікаво
дізнатися, наприклад, що українська мова в Уфимській філії МДГУ вивчається як
повноцінний предмет, а не фрагментарно, як це часто буває в російських вищих
навчальних закладах. Особливості методики викладання мови, стан і
функціонування початкових і загальноосвітніх українських навчальних закладів у
Башкортостані, у порівнянні зі школами інших національностей республіки, – про
це все можна було почути від Юлії. «Башкортостану поталанило, бо в республіці
діє програма «Рідні мови в Башкортостані», завдяки якій у нас є можливість
давати повноцінну українську освіту», – сказала, зокрема, вона.

Лише в деяких
реґіонах Росії мови національних меншин мають можливість такого розвитку. Саме
про це зауважив голова Громадської культурно-просвіт­ницької організації
«Українська родина» (м. Сургут) Володимир Халімончук, який розповів про
проблеми українських недільних шкіл у Тюменській області.

Ще одну цікаву
доповідь виголосила донька відомого шевченкознавця з Оренбурга Леоніда
Большакова, автора безцінної «Шевченківської Оренбурзької енциклопедії»,
«Комментария к Дневнику» Тараса Шевченка та інших вагомих наукових праць.
Учасники Конференції мали нагоду почути захоплюючу розповідь про життя і працю
Леоніда Наумовича, перші видання його творів та багато іншого.

Головний редактор
сайту «Кобза – Українці Росії», заслужений журналіст України Андрій Бондаренко
із Самари висвітлив тему «Української діаспорної преси в Росії», розповівши про
найзнаковіші українські друковані видання. Як він відзначив, головною проблемою
сучасної української журналістики в Росії залишається фінансова. Лише деякі
часописи фінансуються з місцевих бюджетів областей та республік Росії, проте
більшість із них видаються власним коштом українських товариств і мізерними
накладами.

Свої дослідження
з україністики представили вчені Москви, Києва, Санкт-Петербурга, Львова,
Запоріжжя, Томська, Волгограда, Оренбурга, Владивостока, Саратова, Самари,
Харкова, Тюмені, Ярославля, Республіки Башкортостан, Республіки Татарстан,
Республіки Мордовії та Кубані.

м.Москва

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!