Хай в міжзоряних світах
Я буваю поки в снах –
В снах ростуть, й мені рости
До небесної мети…
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Людмила Гнатюк
Нову
поетичну збірку для дітей відомої української поетеси Людмили Гнатюк
«Нічка-Чарівничка», що представлена цього року на здобуття Всеукраїнської
літературно-мистецької премії імені Лесі Українки, з одного боку можна
розглядати, як мандрівку авторки зі своїм найменшеньким читачем у віртуальну,
чарівну Країну Сновидінь з її оригінальним і безмежно різноманітним світом
духовних скарбів, а з іншого, – як подорож маленьких читачів у дивовижну Країну
Пізнання з її загадковим природознавчим календарем і щоденними відкриттями
навколишнього світу. Письменниця запрошує свого маленького читача до
невимушеної розмови, до віртуальної казкової гри, що панує у чарівній Країні
Сновидінь і охоплює дивовижну Країну Пізнання.
Авторці
«Нічки-Чарівнички» вдалося створити узагальнений образ своєрідної колисаночки,
що панує у чарівній Країні Сновидінь, у далеких, міжзоряних світах, де
«янголята-охоронці бережуть від злих очей наших сонячних дітей». Авторці
поталанило долучити малечу до спілкування з природою у дивовижній Країні
Пізнання, де «звучать серед мережива зеленої краси від радості бентежної
пташині голоси. Квітує все, галузиться, яскравиться, цвіте!.. І аплодує музиці
проміння золоте!»
Змістовні вірші
Людмили Гнатюк давно відомі широкому колу юних читачів. Авторка цікавих
поетичних книг «Наша лічилочка», «Їжак», «Розфарбуй казково світ», «Загадки
пана Портфеля», «Абетка», «Циркова вистава» особливо небайдужа до дитячої
літератури. Сьогодні, після очікування тривалої весни поетичного натхнення,
вона переживає пору творчої зрілості, пору нових творчих здобутків й упевнено
«несе медок від квіточки своїм бджолиним діточкам…». Проте досвідчена поетеса з
тривогою дивиться на сучасний занепад духовної культури і чудово розуміє, що
дитяча книжка для маленьких читачів має в собі зосереджувати не лише
розважальні елементи, а й педагогічні аспекти, провідними з яких є мотиви щирої
людяності і доброти. Адже дитяча книжка спрямована допомагати дітворі в
інтелектуальному розвитку, у формуванні мови, у розвитку художніх смаків, а головне
– у вихованні високих почуттів патріотизму й любові до рідної землі. З цього
приводу у своїй передмові до книжки «Нічка-Чарівничка» поетеса наголошує:
«Маємо наслідки малочитаючого покоління… На «гаррі поттерах» патріотів України
не виховаєш… Бо он як чужедухі зайди хазяйнують в нашій хаті, як у себе вдома!
Тож маємо залучити «кирпатих-вухатих» до надбань істинних – від дідів-прадідів.
– Духовність починається з пелюшок!..»
Чим же цікава нова
книжка Людмили Гнатюк для дітей? Насамперед, забавлянками та колисанками,
привабливими не лише для дошкільнят і молодших школярів, а й для їхніх батьків,
які залюбки читатимуть вірші своїм дітям, адже дитячий світ все ж таки
починається з родини. Привертає увагу книжка і новими словотворами, тобто
неологізмами, яких прискіпливий мовознавець не знайде у словниках, проте з вуст
авторки вони природні й цілком здатні прижитися в сучасній українській мові.
Книга випромінює життєдайний позитив, спрямований на доброзичливий імпульс
щастя у дитячій свідомості, вчить наших маленьких громадян любові до України,
до рідного українського слова.
Небо синє, сонце ясне!..
І який цей світ прекрасний,
Неповторний, різнобарвний:
Розмаїті форми, фарби!..
Дивосвіте мого краю,
Я вдивляюсь і вивчаю,
Я милуюсь й пізнаю
Україноньку мою!
Для дитячого вірша
Людмили Гнатюк притаманні традиції українського вірша другої половини ХХ
століття. Відчувається творчий вплив Платона Воронька, Валентина Бичка, Грицька
Бойка, Миколи Сингаївського, Дмитра Білоуса, Наталі Забіли. А серед сучасних
поетів особливо вчувається перегук з творчістю провідного дитячого письменника,
лауреата премії імені Лесі Українки Вадима Скомаровського. Саме його книжка
«Ходить сонце по колу» за своєю композицією, поетичним світобаченням в емоційно-піднесеному
сприйнятті навколишнього життя, у відчутті калейдоскопу живого зв’язку людини
з природою чимось схожа із книжкою «Нічка-Чарівничка». Тут навіть перегукуються
поміж собою вірші-календарі, що по-своєму характеризують той чи інший місяць
року, або ту чи іншу пору року.
На коні, на яблукатім
Їде місяць сіножаті,
Він в руці тримає серпик,
Називають місяць Серпень…
Або
Кольорові
дзвоники
Дзвонять розмаїто:
«На строкатім конику
Їде Дзелень-літо!»
Треба зазначити,
що інтонація віршів Людмили Гнатюк у дитячій книзі, зазвичай – неспівуча, а
загалом, за вимогами жанру, – розмовна, Тому її дитячі вірші весь час
перебувають у стрімкому русі, що вимагає від маленького читача постійної уваги.
Адже динаміка руху, що вимальовується у вірші, передається динамікою самого
ритму, неодмінною зміною розміру, несподіваним порушенням його інерції, що
створює відчуття поштовху, несподіваного «стрибка». Навіть у самому ритмі її
віршів вчувається аритмія стрибків.
Серпень в небі зорі жне –
Заворожує мене…
В ніч серпневу щось не спиться…
Ну а може це лиш сниться?
Впала зірка – ночі квітка!..
– Загадай
бажання швидко! –
Мовить
Серпень-чарівник.
– Доки я іще
не зник,
Доки ніч
зірки леліє,
Можуть
здійснюватись мрії!..
Улюблений
поетичний засіб Людмили Гнатюк, засіб композиційних повторів допомагає
зосереджувати увагу читача на важливіших деталях твору. У її поетичних рядках і
строфах, що повторюються, часто-густо зосереджується фабула вірша, його
жартівлива або сумна мораль.
Коло дому тихо-тихо
Ходить тітка Крижаниха,
А за нею крадькома
Йде Кошмарівна Пітьма.
Ці істоти, чорна й біла,
Зимну ніч наворожили…
…………………………………..
І у сні моєму тихо
Ходить тітка Крижаниха,
А за нею крадькома
Йде Кошмарівна Пітьма…
Новою книжкою для
маленьких читачів «Нічка-Чарівничка» Людмила Гнатюк демонструє високий рівень
поетичної культури, на який вона підносить своє спілкування з дітворою. Авторка
з успіхом допомагає дітям опановувати рідне слово, збагачувати свій словник.
Поетеса вводить у дитячий лексикон чимало нових тлумачень, розкриває дітям
значення і смисл слів, допомагає відчути захоплення від словесної гри, відчути
ритміку словосполучень, музику й мелодику рідної мови. А головне, гра словом у
Людмили Гнатюк невід’ємна від художнього образотворення й позбавлена штучності.
Не відриваючись
від реалій сучасного життя, від звичайних повсякденних умов та обставин,
Людмила Гнатюк наочно демонструє, в якому великому, іноді й незрозумілому світі
живуть наші діти, які безмежні можливості відкриваються перед ними «у
міжзоряних світах», у майбутньому, бажано доброзичливому світі. Адже дитяча
поезія – це дивовижне мистецтво необмеженої літературної фантазії.