Творче сорокаріччя черкащан

242

До 40-річного ювілею Черкаської обласної письменницької
організації

Черкаська обласна організація Спілки письменників України
(СПУ) створена в листопаді 1972 року. До того в області працювало літературне
об’єднання, яким керували письменники Іван Рябокляч та Микола Негода. Черкаські
літератори зустрічалися з відомими письменниками Павлом Тичиною, Іваном Ле,
Петром Панчем, Павлом Усенком, іншими майстрами слова, видавали альманах
«Дніпрові зорі», проводили семінари творчої молоді.

До складу новоствореної обласної письменницької організації
ввійшли Федір Моргун (обраний відповідальним секретарем), Микола Негода,
Михайло Масло, Василь Безпалий, Петро Линовицький, Майя Фролова, Наталя Віргуш.
Письменники Шевченкового краю активно включилися в літературне життя області,
України.

70-ті стали роками утвердження новоствореного спілчанського
осередку, пошуків форм творчої роботи, закладання традицій літературного життя
краю. Письменники Черкащини започаткували 1976 року щорічне
літературно-мистецьке свято «Поетичний жовтень», проведення якого після
тривалої перерви відновлене кілька років тому. За ініціювання черкащан
започатковане й утвердилося щорічне Міжнародне Шевченківське свято «В сім’ї
вольній, новій».

За роки існування у складі обласної організації СПУ
відбувалася природна міграція. На Черкащину переїхали й поповнили письменницький
осередок Костянтин Світличний і Василь Захарченко, прийняті до Спілки
письменників Максим Гаптар, Іван Дробний, Валентина Кузьменко, Сергій Носань,
Ляля Рубан, Василь Дергач, Людмила Тараненко, Сергій Підгорний, Микола Шапошник
та багато інших. У цей же час виїхали з Черкащини В.Марсюк, Л.Рубан, М.Вейцман,
пішли з життя В.Безпалий, М.Масло, М.Гаптар, Ф.Моргун, С.Підгорний, І.Хайбулін,
К.Світличний, М.Шапошник, М.Негода, Г.Білоус…

На кінець 2012 року Черкаська обласна письменницька
організація нараховує 42 письменники.

У галузі поезії плідно працюють понад два десятки черкаських
літераторів. Роки справжнього творчого розквіту переживають поетеси Людмила
Тараненко (збірки «Подароване літо», «Терези», «Ненамолений храм») і Наталя
Віргуш (збірки «Очищення», «Не відрікаючись від себе», «Дорого до світла»,
«Золоті сліди»), чиї книжки лірики стали помітним явищем літературного життя не
лише Черкащини. Поетична збірка Івана Дробного «Груша серед поля», як і книжка
віршів Миколи Негоди «Чорний біль», відзначені обласною літературною премією
ім. В.Симоненка, а Григорій Білоус за поему «Вогонь у камені» отримав
Міжнародну літературну премію імені Г. Сковороди. Цікавою книжкою віршів «На
розп’ятті» порадував Василь Дергач.

Молодші поети не тільки продовжують кращі традиції старших
колег, а й розвивають їх, стверджуючи славу Черкащини як регіону талантів.
Лауреатами чи дипломантами Міжнародної літературної премії «Гранослов» у 1990-х
стали Олексій Софієнко (збірка віршів «Голодне коріння»), Василь Пахаренко
(«Скалки»), Олекса Озірний («Проща»), Марина Павленко («Бузкові зошити»),
Володимир Даник, Віра Балдинюк, Оксана Кириченко та ін. Крім того, О.Озірний
став лауреатом обласної Симоненківської премії, а талановита поетеса і прозаїк
з Умані Марина Павленко перемогла в кількох літературних конкурсах в Україні й
за кордоном.

Серед художньо вартісних видань  слід назвати збірку Олексія Софієнка «Terra
inkognita», де вміщена глибока метафоричною образністю, розмаїта формами,
багата експериментами лірика. Власні поетичні голоси знайшли Сергій Руднєв і
Микола Шамрай, Сергій Левченко і Сергій Ткаченко, Григорій Діхтяренко й
Олександр Зеленько, Валентина Кузьменко й Валентина Коваленко, Наталя Горішна й
Леонід Даценко, Ігор Забудський і Юлія Гончар, Валерій Кикоть і Петро Поліщук,
Людмила Солончук і Олександр Солодар…

Належно заявили про себе черкаські письменники і в прозі.
Звичайно, тут найперше належить говорити про Василя Захарченка, чия справді
подвижницька творча праця закономірно увінчана Державною премією України ім. Т.Г.
Шевченка, поважними літературними преміями імені А.Головка та Ю.Яновського.
Гостропроблемні романи «Ярмарок», «Клекіт старого лелеки», «Прибутні люди»,
«Білі вечори», «Довгі присмерки», повісті «Мобілізовані», «Брат милосердний»,
«Велика Ведмедиця», «І настали жнива…», «Очима до голубих віконниць», «Дорога
під ясенами», десятки оповідань, нарисів, два томи публіцистики і щоденників –
далеко не повний перелік зробленого за останні десятиліття В.Захарченком.

Справжнім відкриттям для всієї читаючої України стала
історична трилогія Андрія Химка, людини драматичної долі. Його романи
«Засвіти», «Між орлами і півмісяцем», «Під Савур-могилою» стали в ряд новітньої
історичної прози поряд із творами Ю.Мушкетика, Ю. Хорунжого, Р.Іваничука,
Г.Колісника та інших майстрів пера. У ряд із А.Химком слід поставити ще одного
митця – майже 90-літнього Михайла Іванченка з його романом «Дума про Вільних
Козаків».

Талановиті твори для юнацтва пише російськомовна письменниця
Майя Фролова.  «Счастье, оно какое?», «А
вы мне кто?», «Рассказы первоклассника», «Не спеши становиться на колени»,
«Найди меня, мама», «Современная девочка», – книги, які не залежуються на
полицях бібліотек і книгарень. За останній твір М.Фролова удостоєна
літературної премії імені В.Короленка.

У різних родах літератури плідно працює Сергій Носань, та
основна його творча іпостась усе ж – прозаїк. Широку популярність приніс
письменникові роман «Голгофа любові», написаний на основі дивовижної долі
однієї з дружин декабристів – Олександри Давидової. Перу С.Носаня належать
також книги повістей і оповідань «Стежка в зеленому житі», «Чисті плеса», «Час
глибокої осені», роман «Метеори» та інші твори. Багатопроблемний роман «Гони
золотого зайця» й низка оповідань в активі Григорія Білоуса. А Микола Негода,
написавши історико-біографічний роман «Отаман Мамай», не тільки сказав слово
правди про одного з героїв трагічної Холодноярської республіки – маловідомої ще
сторінки нашої історії, але сказав і слово спокути перед пам’яттю холодноярців
за деякі неісторичні сторінки свого давнього роману «Холодний Яр». Із цікавою
художньо-документальною прозою прийшов до Спілки Юрій Тупицький, з
новелами-мініатюрами – Віра Оберемок, із „сучасною” прозою – Світлана
Горбань…

Ніяк не можна тут не відзначити пригодницькі твори
талановитого Станіслава Стеценка, одного з переможців «Гранослова». Його
гостросюжетні повісті-детективи «Чорна акула в червоній воді», «Сексодром»,
«Вся влада Радам», низка оповідань, поза сумнівом, ставлять цього автора в коло
найперспективніших майстрів пригодницького жанру.

Прозу, «насичену» гумористично-сатиричними «інгредієнтами»,
писав старійшина обласної письменницької організації Костянтин Світличний
(остання за часом книжка «Моральне обличчя Булкіна»), а нині пишуть один із
дипломантів «Гранослова» Володимир Даник («Дорога до Марса»), а також Сергій
Носань (так звана іронічна проза – новели, оповідання, памфлети). Поетичну
лінію «гарячого цеху» вів лауреат літературних премій імені С.Руданського та
імені П.Сагайдачного Микола Шапошник (цикл гумористично-сатиричних збірок
«Усмішки козака Мамая»), а продовжують талановитий поет-гуморист, пародист
Анатолій Горбівненко (збірки «Парнасівські будні», «Покотьоло») і поет-бард
Володимир Даник, котрий має кілька збірок творів. Талановиті пародії пише Іван
Дубінін (збірки «Туди чи не туди?», «Бюстгальтер на зарплату»). Дуже своєрідний
гумор і сатира у Володимира Ткаченка (збірки „Стусани”, „Не жалій батька в
наймах”).

Драматургічний жанр нинішнім черкасцям вдається менше. Дві
драматичні поеми написав Микола Негода («Дума про Кобзаря», «Гетьман»), близько
десяти – Сергій Носань («Остання мить», «Судний день» та ін.). Присвячені
видатним землякам – Тарасові Шевченку, Богданові Хмельницькому, Василю
Симоненку, іншим темам, – вони мали свою сценічну історію, зацікавили глядачів
і читачів, але надто помітними явищами в театральному житті не стали. Плідні
здобутки черкаських авторів у царині художнього перекладу, передовсім – доробки
Тамари Кисільової, Валерія Кикотя, Наталі Горішної.

У сфері літературознавства й публіцистики дуже помітними
стали праці дослідника й поета Василя Пахаренка «Незбагнений апостол. Нарис
світобачення Шевченка» (відзначена Дипломом і премією Президії НАН України),
«Нарис української поетики», «Поєдинок з Левіяфаном», «Віті єдиного древа»,
«Третій людомор» та ін. Тут же варто назвати літературно-критичний нарис
Володимира Поліщука «Василь Захарченко», його ж кілька монографій і книг
літературознавчих статей («Під прапором неба», «Вінок терновий, вінок
лавровий», «Про класиків, неокласиків і сучасників» та ін.), монографії та
збірку критичних статей Людмили Скорини. У жанрі публіцистики активно
виступають Василь Захарченко, Людмила Тараненко, Сергій Носань, Іван Дробний,
Василь Пахаренко, Володимир Поліщук.

Майже двадцять років виходить спілчанський часопис (нині
квартальник) „Холодний Яр”, який став своєрідною „бібліотекою” літературної
Черкащини.

Важливою ділянкою роботи черкаських письменників за останні
роки є повернення із забуття незаслужено забутих письменників, більшість із
яких були репресовані. Протягом 1990-х-2000-х років проведено в області десятки
літературних вечорів, слово правди мовлене про багатьох митців, серед яких –
Степан Бен, Тодось Осьмачка, Агатангел Кримський, Надія Суровцова, О. Лан,
Андрій Чужий, Павло Филипович, Сергій Єфремов та багато інших. За активної
участі літературознавця В.Поліщука видрукувано збірки творів репресованих
письменників – Т.Осьмачки, С.Бена, О.Лана, Ю.Гедзя, А.Чужого, Д.Борзяка,
О.Журливої, М.Драй-Хмари, П.Филиповича, В.Доманицького… Відкрито меморіальні
дошки письменникам-землякам у багатьох населених пунктів Черкащини.

Для стимулювання творчої праці письменників, публіцистів,
краєзнавців, заохочення їх до нових звершень встановлено літературні премії
імені В.Симоненка (з 1994 р.) і Т.Осьмачки (з 2012 р.), літературно-краєзнавчу
премію імені М.Максимовича (з 1994 р.). Багато письменників Черкащини є
лауреатами авторитетних премій, у т.ч. міжнародних. При письменницькій
організації діє обласне літературне об’єднання імені Василя Симоненка.

За період існування обласної письменницької організації її
очолювали Федір Моргун (1972-1978), Микола Негода (1978-1988), Сергій Носань
(1988-1992), Людмила Тараненко (1992-1999), Григорій Білоус (1999-2010),
Валентина Коваленко (з осені 2010-го).

м. Черкаси

 

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!