“Українська літературна газета”, ч. 7 (375), липень 2025
Чи можна навчатися на письменника?
А вчити бути письменником? Чи справді існує поняття «творчої професії»? Вочевидь так, якщо є профільна освітня програма. Йдеться про літературну творчість у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, яка минулого року відсвяткувала своє 25-річчя з дня заснування та першого набору студентів. Тож опанувати фах письменника чи літературного критика чи культурного менеджера для творчо обдарованої молодої людини справді можливо. Було б бажання вчитися та опановувати премудрості майбутньої професії.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Чи так собі уявляв розвиток подій знаний літературознавець, тодішній декан філологічного факультету Михайло Кузьмович Наєнко, коли в далекому 1998 році вкупі з Юрієм Мушкетиком замислив відкрити освітню програму з літературної творчості? Може й так, а може, й трохи інакше, втім, амбітна мета втілилися. Сьогодні освітня програма з літературної творчості популярна й успішна, щороку відкриває все нові й нові юні обдарування. До речі, навчає літтворчість не лише секретам письменства. Звісно ж, вона ввібрала в себе таку звичну для Київського університету україністику, але не лише. Літературна творчість сьогодні поєднує класичні філологічні дисципліни та креативні курси з письма із серйозним вивченням англійської мови, без якої нині годі уявити науковця чи письменника, журналіста чи культуролога.
Чи стало більше українських письменників завдяки літературній творчості в Київському університеті? Безумовно, це так. Серед найвідоміших випускників Олеся Мамчич, Анна Малігон, Ігор Астапенко, Олена Герасим’юк, Тетяна Винник, Леся Мудрак, Інна Данилюк, Людмила Дядченко, Дарина Гладун, Марія Касян, Світлана Вертола та багато інших імен молодих талановитих літераторів. Письменницький шлях багатьох українських зірок сучасного літературного процесу відбувся саме завдяки освітній програмі «Літературна творчість, українська мова та література та англійська мова».
Також у літтворчості вже є і власна наукова школа, адже понад сорок випускників цієї освітньої програми стали кандидатами та докторами філологічних наук. Це Світлана Жигун, Леся Мудрак, Юлія Джугастрянська, Василь Соловій, Людмила Дядченко, Ігор Астапенко, Ярослава Муравецька, Валерія Колодій, Юлія Скибицька, Каріна Дорошенко, Ольга Блик, Марина Ковінько, Марина Бабенко та ін. Тож викладачам і справді є чим пишатися, адже освіта, здобута літтворцями в Київському університеті, давно вже стала елітарною або й еталонною.
Сьогодні літтворчість як окрема планета в Київському університеті, що попри свою унікальність усе ж перебуває в системі спільних наукових та освітніх координат. У межах навчальної програми видаються періодичні видання, де студенти можуть надрукувати свої твори («ДієСлово», «Сві-й-танок»), а також і книжкові видання зі студентськими текстами, що побачили світ завдяки колаборації із КМДА. Відбуваються конкурси та проєкти, які самостійно організовують літтворці, походи в театри, музеї та на виставки, кінолекторії, щомісячна літературна студії імені М. Рильського та драматургознавчий гурток «Студентська репліка». А вчитися коли ж? Встигають і вчаться дуже добре, показують високі результати. Чимало студентів складають сесії на відмінно, отримують підвищені стипендії. Але й це не головне, хоча важливе для освітньої програми. Основне — це те, що існує спадковість поколінь та тяглість традицій, що засвідчують щорічні зустрічі у філологічному дворику, котрі вже багато років відбуваються 22 травня. Лише карантин і повномасштабна війна завадили цій чудовій традиції, змусили її перейти в онлайн. Проте навіть за таких умов випускники бачаться із студентами, діляться враженнями та досвідом, щось підказують, щось пропонують як зразок. Викладачі, звісно ж, не стоять осторонь – також завжди радо чекають у гості тих, кого колись учили, а також відкритті для нових учнів.
Цей короткий начерк про літературну творчість був би неповним без згадки про наставників, тих, хто своєю щоденною працею наснажуює молодь, пропонує шляхи до захопливих відкриттів і збагачує новими знаннями. Мова про завідувачку кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості, професорку Оксану Сліпушко та гарантку освітньої програми, професорку Мар’яну Шаповал, котрі прикладають чимало зусиль для того, аби літературна творчість щороку якісно оновлювалася, розширювала освітні та мистецькі обрії. Також у розвиткові літтворчості є величезний внесок й інших її фундаторів-професорів Людмили Грицик, Ніни Бернадської, Мирослави Гнатюк та Анатолія Ткаченка, а також світлої пам’яті Олександра Астаф’єва.
Щороку літтворчість зростає якісно та кількісно. Тож можна лише побажати їй розвитку та процвітання, а також нових достойних учасників цієї унікальної спільноти!
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.