Чотири мистецькі події відбулися 21-25 липня в знакових київських локаціях за участі десятків письменників, поетів, музикантів, громадських і культурних діячів – таким став літературно-музичний фестиваль «Теліга. Живий текст», присвячений 120-річчю від дня народження поетеси-борчині. Це креативне дійство ставило на меті – повернути легендарне слово в сучасний культурний простір, а саме – через поезію, музику, живе спілкування, нові прочитання та нові композиції.
Проєкт «Теліга. Живий текст» реалізовано громадською спілкою «Творче патріотичне об’єднання “Музичний батальйон”» у межах мистецького конкурсу державної установи «Український інститут книги».
Символічно, що перша подія відбулася 21 липня, у день народження Олени Теліги. Місцем зустрічі став Бабин Яр – простір, нерозривно пов’язаний із долею та трагічною історією української культури ХХ століття. Ця вулична акція отримала назву «Теліга. Перехрестя». Як відомо, саме в Бабиному Яру нацисти розстріляли Олену Телігу та її чоловіка Михайла.
До вшанування Олени Теліги долучилися й виступили відомі представники української культурної та громадської спільноти: голова Організації Українських Націоналістів Богдан Червак; перший заступник голови Національної спілки письменників України Микола Гриценко; почесний голова Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги та одна з ініціаторок спорудження пам’ятника поетці Ольга Кобець; народний депутат України, голова підкомітету з питань культурної політики Микола Княжицький; представниця Українського інституту книги Віра Карасьова та інші діячі культури.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Вірші Олени Теліги та власні поезії читали: Олена Гусейнова, Тетяна Власова, Марина Пономаренко, Оксана Стоміна, Злата-Зоряна Паламарчук, Леся Рой, Олеся Кобзар, Ксенія Пономарьова.
Особливою складовою події став виступ військового оркестру Національної гвардії України. Марші та українські пісні у виконанні військових музикантів надали події зовсім іншого виміру. Спільними зусиллями літераторів, музикантів, громадських активістів вдалося досягти мети: Олена Теліга перестала бути лише портретом із підручника чи ім’ям на меморіальній дошці.
Її текст знову став живим.
Продовження фестивалю відбулося 24 липня в Арт-сквері імені Василя Сліпака на київському Подолі. Акція мала назву «Листи до Невідомого».
Тут, на імпровізованій сцені, поезія Олени Теліги зустрілася із сучасною українською музикою, авторською піснею та новими мистецькими інтерпретаціями. До події долучилися: Марія Бурмака, Анжеліка Рудницька, Анна Заклецька, Таня Ша, Віталій Кириченко, Леся Рой, Ірина Бутко та інші митці. Формат перформансу дозволив відійти від звичного академічного прочитання класики. Тексти Теліги звучали як особиста розмова із сучасником: про вибір, любов, свободу, внутрішню силу та відповідальність людини за час, у якому вона живе.
А вже наступного дня, 25 липня, Арт-сквер імені Василя Сліпака став місцем одразу двох подій: фестиваль жіночої поезії «Орієнтири», до якого долучилися українські митці й музиканти різних поколінь, серед яких: Світлана Мирвода, Катерина Флекман, Вікторія Оліщук, Олеся Кобзар, Даша Дашковська. Спеціальним гостем став Сергій Василюк, лідер гурту «Тінь Сонця».
Фінальною подією триденного фестивалю став вечір «Теліга. Живий вогонь», який відбувся на цій же локації. На сцені виступили: Сестри Тельнюк, Сергій Василюк та військовий оркестр Окремої артилерійської бригади Національної гвардії України. До художнього прочитання творів та публіцистики Олени Теліги долучилися Дмитро Лінартович та Сергій Файфура.
В цілому ж мистецький проєкт, присвячений 120-річчю від дня народження Олени Теліги продемонстрував нову формулу ставлення до української культурної спадщини. Коли Україна знову виборює право на власне майбутнє, література допомагає не лише осмислювати пережите, а й визначає цінності, заради яких суспільство продовжує боротьбу. Саме таким орієнтиром свого часу було пломінке й щире слово Олени Теліги.
Для «Музичного батальйону», відомого своєю волонтерською та мистецькою діяльністю, цей фестиваль став частиною значно більшої роботи.
Наступним кроком стане проєкт, присвячений творчості Лесі Українки та Василя Симоненка, підтриманий Українським Культурним фондом.
Готуються Співаники з нотами, до яких увійдуть тексти двох поетів. Це дасть можливість зробити нові пісні доступними не лише для професійних виконавців, але й аматорських колективів, молодіжних гуртів.
Це новаторський підхід в донесенні української класики, зокрема, до молодіжного середовища. Українську літературу потрібно не лише вивчати, а й слухати, співати, відкриваючи заново її енергетичний потенціал.
Володимир Гончаров
Світлини автора