Там, де сходяться Захід і Схід…

192

У столиці України відбулась презентація книги відомого російського
журналіста і публіциста Юрія Сігова «Азербайджан між Заходом і Сходом»,
випущеної в світ у перекладі на українську мову харківським видавництвом
«Форт».

Організаторами презентації книги були українсько-азербайджанський освітній,
науково-культурний, спортивний центр імені Гейдара Алієва і Конгрес
азербайджанців України (КАУ) в Києві.

Ініціатором видання книги в Україні виступив Олег Крапівін – голова КАУ в
Києві, заслужений майстер спорту Азербайджану і колишнього СРСР, заслужений
тренер з вільної боротьби, неодноразовий переможець чемпіонатів колишнього СРСР
і Європи, чемпіон світу серед ветеранів, один з організаторів і спонсорів
Щорічного міжнародного турніру з вільної боротьби серед юнаків на честь пам’яті
Гейдара Алієва в Києві.

Під час презентації видавці висловили глибоку подяку генеральному
директорові Азертадж Аслану Асланову за інформаційну підтримку.

В обговоренні книги взяли участь співробітники посольства Азербайджану в
Україні, депутати Верховної Ради (ВР) України, представники КАУ, української
громадськості та інші.

Завершилася презентація книги вшановуванням Олега Крапівіна у зв’язку
з  його 50-літтям. Радник посольства
Азербайджану в Україні  Егяна Кавказли
зачитала поздоровлення від імені співробітників дипломатичного представництва
Азербайджану, було зачитане вітання міністра молоді  і спорту Азербайджанської Республіки Азада
Рагимова і віце-президента НАК Азербайджану Хазара Ісаєва.  Також було зачитано вітального листа від
Кабінету міністрів України. Ювіляра нагороджено почесними грамотами від
Міністерства культури і туризму України, від Державного Комітету у справах
національностей і релігій. О.Крапівіна тепло вітали міністр у справах сім’ї,
молоді і спорту України Равіль Сафіуллін, народний депутат ВР Ельбрус
Тадєєв  та інші.

За вагомий особистий внесок у розвиток і зміцнення дружби і співпраці між
Азербайджаном і Україною, заслуги перед своїм народом і в ім’я миру на землі
Олег Крапівін був удостоєний   золотої
медалі «Ветен Евлади» («Син Вітчизни») міжнародного журналу «Світ Азербайджану»
і Національного фонду Деде Горгуд».

 

Користуючись нагодою, вітаємо
українських азербайджанців, а також усіх громадян незалежного Азербайджану зі
святом незалежності Азербайджанської Республіки, яке відзначається щороку 18
жовтня, на знак прийняття цього дня 1991 року Конституційного акту про
незалежність.

 

СИЛЬНИЙ ХАРАКТЕР І ЩЕДРА ДУША

Слід зазначити, що після обрання Олега
Крапівіна керівником КАУ в Києві помітно активізувалася азербайджанська
діаспора.

Завдяки О.Крапівіну нинішнього року
відкрито клас азербайджанської мови в загальноосвітній школі № 37
Голосіївського району Києва,  проводяться
численні заходи – святкування Навруз Байрам, концерти національної музики,
презентація блюд азербайджанської кухні, спортивні турніри,  відкрито зал вільної боротьби, в якому
займаються юні азербайджанські спортсмени, навчаючись секретам борцівської
майстерності, також юні азербайджанці навчаються мистецтву національного танцю.
За безпосереднього сприяння Олега Крапівіна між українською та азербайджанською
сторонами нещодавно підписано договір, за яким ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»
надасть можливість азербайджанцям, котрі проживають у Києві, частіше
відвідувати свою історичну Батьківщину, прилітаючи в Азербайджан за пільговими
тарифами.

Олег Крапівін упродовж останніх шести
років забезпечує фінансування танцювального ансамблю «Вэтэн», котрий одержав в
Україні статус державного.

Цікаво, що Олег Крапівін – етнічний
росіянин, котрий народився в Азербайджані, душею сприйнявши азербайджанську
культуру, мову, традиції. Спільно з дружиною Лейлою вони виховали чотирьох
дітей – Руслана, Султанбека, Світлану і Наїлю. Впродовж останнього десятиліття
він проживає в Україні. Відтак, О.Крапівін є надзвичайно авторитетною серед азербайджанців
людиною – як в Україні, так і на батьківщині. Спостерігаючи, з якою непідробною
повагою спілкуються азербайджанці з Олегом Андрійовичем, подумав: який чудовий
приклад для наслідування, приклад взаємозбагачення людини з іншого етнічного
світу і національної культури, котра стала для неї рідною.

 

ПУТІВНИК ІЗ МИНУЛОГО В МАЙБУТНЄ

Презентована книга Юрія Сігова – про
Азербайджан – прекрасну, оспівану в численних творах країну, про державу з
древньою історію, самобутньою, однією з найдавніших на Кавказі, високою
культурою. Азербайджанська культура – це неповторний симбіоз унікальних творінь
рук людських не лише на території Великого Кавказу, а й у всій Передній Азії.
Тут творили свої безсмертні твори Нізамі і Фірдоусі, тут зберігаються
неперевершені світові пам’ятки архітектури.

У книзі розповідається про численні
зустрічі автора з жителями міст і сіл Азербайджану, діловими людьми,
представниками різних етносів і релігійних конфесій, об’єднаних прагненням
зробити свою Батьківщину кращою і багатшою.

У розділі «Як стати незалежним від
Заходу і Сходу?» Юрієм Сіговим  детально
відображена широкомасштабна  діяльність
надзвичайно шанованого в Азербайджані лідера Гейдара Алієва, а також успішна
внутрішня і зовнішня політика гідного продовжувача його курсу – президента
Ільхама Алієва, котрий послідовно і системно займається будівництвом
незалежного і економічно процвітаючого Азербайджану.

У книзі також розповідається багато
нового і цікавого про історію освоєння нафтових багатств Азербайджану,
здійснення сьогодні глобальних енергетичних проектів і їхній вплив на
геополітичну ситуацію в регіоні. Азербайджан – батьківщина світового
промислового видобутку нафти. І нині ця країна – один із світових лідерів
нафтопромислу. Звідси «чорне золото» транспортується у багато країн світу.

Чимало уваги в книзі приділено опису
гармонійного розвитку багатої культури, національної кухні тощо.

З книги довідуємося, що азербайджанська
земля на весь світ славиться шедеврами килимоткацтва, школа якого налічує
близько шести тисяч років. У Лондоні, в Музеї Вікторії та Альберта,
зберігається один із таких шедеврів, який не має аналогів у світі – килим «Шейх
Сефі», витканий у 1539 році. У Баку знаходиться найбагатший у світі за своєю
колекцією Музей килима. Азербайджанці дбайливо зберігають вікові традиції
народної культури.

 

СКАРБИ ЛІТЕРАТУРНОЇ СПАДЩИНИ

Найпомітніший  та найглибший слід у культуру Азербайджану
залишила неабияка літературна спадщина. А починалося все, як пише Ю.Сігов, з
дастанів – усних епічних творів, що дотепер збереглися в поезії та прозі та є
найдавнішими пам’ятками усної культури народів Азербайджану. Найдавніший і
найулюбленіший в Азербайджані дастан, складений огузькою мовою – «Кітабі деде
Горгуд», записаний у VІІ – ІХ століттях.

Неоціненний внесок у розвиток азербайджанської
і світової культури внесли такі визначні майстри слова як Абульула Гянджеві (ХІ
– ХІІ ст.), якого називають «королем народної поезії», незрівнянний Нізамі
Гянджеві (ХІІ ст.), а також Імадеддін Насімі (ХVІ ст.), який прославився тим,
що став одним із перших авторів газелей (ліричних віршів) азербайджанською
мовою.

Безумовно, одним із найвизначніших
представників азербайджанської літератури був геніальний поет ХVІ століття
Мухаммед Фізулі, котрий писав свої твори азербайджанською, арабською та фарсідською
мовами. З його ім’ям пов’язаний новий етап у розвитку азербайджанської
художньої мови, його газелі та класичні поеми досі вважаються шедеврами
азербайджанської літератури.

Автор книжки Ю.Сігов наводить цікавий,
пов’язаний із Азербайджаном, факт із новітньої історії літератури. Він пише про
те, що на початку 20-х років минулого століття у передмісті Баку, на знаменитій
дачі колишнього «нафтобарона» Муртузи Мухтарові, упродовж тижня відпочивав
знаменитий російський поет Сергій Єсенін. Яскраві враження від короткочасного
перебування на азербайджанській землі для поета спричинили написання
прекрасного поетичного циклу «Персидські мотиви». Щоправда, як жартома зазначає
автор, відпочинок російського поета був настільки бурхливим, що місцевим
колегам Єсеніна було неважко переконати його в тому, що насправді він перебуває
в сусідній Персії. Відтак народилась і назва поетичного циклу.

 

ТАМ, ДЕ СХОДЯТЬСЯ ЗАХІД І СХІД…

Азербайджанці на весь світ славляться
тісною дружбою між собою, взаємопідтримкою. «Кажуть, що з азербайджанцем
безглуздо знайомитися «на ходу», – зазначає автор книжки. – Поспішати при
зустрічі, і вже тим більше – відмовитися від запрошення на обід або вечерю в
азербайджанську оселю – просто поганий тон. Дбайливе збереження вікових
народних традицій, любов не просто до застілля, а до дружнього, людського у
всіх його проявах спілкування чимось ріднить азербайджанців і українців,
особливо в тому, що стосується такого неповторного задоволення, як блюда
національної кухні».

Читаючи книжку Ю.Сігова, а також
спілкуючись з азербайджанцями, відкрив для себе, що в українців з
азербайджанцями багато спільного: щедрість, гостинність, дружелюбність,
дбайливе, шанобливе ставлення до старших за віком, до батьків… Азербайджанська
земля – ця перлина Кавказу – як і українська, надзвичайно родюча, плодовита…
Сторінки історії Азербайджану свідчать про руйнівні війни і навали чужинців,
яких зазнавала древня земля впродовж багатьох століть. Цим також історія цієї
кавказької країни нагадує нашу драматичну історію…

Ю.Сігов пише, що хто бодай один раз
побуває на азербайджанській землі, той неодмінно захоче приїхати сюди ще і ще –
настільки притягує до себе неповторний, чарівний колорит дивної кавказької
перлини, розташованої на порубіжжі Заходу і Сходу – цих двох світів, двох огромів
культур. Азербайджан своєю історією, своєю сучасністю переконливо спростовує
відомий афоризм Редьярда Кіплінга про те, що Схід є Схід, а Захід є Захід, і
разом їм не зійтися. Сучасному Азербайджану, як зазначає автор книжки, багато в
чому притаманні риси південноєвропейської країни. І водночас він не перестає
залишатися таємничо азіатським. Невипадково протягом усієї історії Азербайджан
традиційно називали «Воротами Європи до Азії». Та й у сьогоднішньому Баку
практично неможливо напевно визначити, де, на якій вулиці або площі все-таки
зустрічаються і непомітно перетинаються культурні мотиви Сходу і Заходу,
бурхливого минулого, непростого сучасного та багатообіцяючого майбутнього.

…Якраз на азербайджанській землі Схід і
Захід, переплітаючись, гармонійно поєднуються, взаємодоповнюють один одного,
взаємозбагачуються. І в цьому – ще одна запорука переконливих, обнадійливих
перспектив Азербайджану, його дружелюбного і гордого народу.

 

У статті використано матеріали, люб’язно надані редакції заступником голови
Конгресу азербайджанців України у м. Києві, професором, доктором філософії
Аріфом Гулієвим.

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!