Створення Ради з питань свободи слова: починаємо відлік до цензури у ЗМІ?

111

Раз на кілька років нагору інформаційних хвиль спливає, наче здоровенний скат, цензура. Востаннє, якщо мені не зраджує пам’ять, цензура до нас заплила під крижаним снігом Майдану 16 січня 2014 року. Я про «ручні» закони, серед яких цензура переливалася усіма можливими фарбами.
Але не так сталося, як гадалося, і руки тоді нічого не вирішили. І по закутках редакцій кожен колектив сам для себе встановив свої редакційні правила. Точніше, хтось встановив, а хтось продовжив працювати у штатному режимі та не відчув змін на собі.
Далі навколоцензурні питання і твердження охопили тему інформаційної війни з Росією, і до сьогодні притомні журналісти, які люблять свою країну, працюють злегка або ґрунтовно у площині контрпропаганди, щоб захищати наше інформаційне поле та відбивати постійні атаки з-за порєбріка.
Але ми знову ловитимемо у своїх журналістських водах рибину цензури, адже Офіс президента України ініціював створення Ради з питань свободи слова при Президентові України. Де тут слово «цензура»? Ніде. Більш того:
Рада допомагатиме фіксувати та усувати загрози для свободи слова, прояви цензури. Також серед пріоритетів – захист права журналістів на професію. Для цього в Раді будуть представники силових відомств і медіаюристи.
Дуже хочеться порадіти, але ще більше – розібратися. Поки ця Рада не запрацює, ми можемо тільки здогадуватися, як саме і кого вона буде захищати, але сам факт: в Україні буде спеціальний орган, що прискіпливо слідуватиме за діяльністю журналістів. І не тільки в столиці: «Аналогічні ради, до складу яких увійдуть представники регіональних ЗМІ, запропоновано створити при кожному голові ОДА». Тобто вони будуть всюди.
Уявімо ідеальну роботу такої ради:
– захист проукраїнських працівників ЗМІ від атак з РФ;
– блокування проросійських ЗМІ, окремих матеріалів із присмаком пропаганди «русскава міра»;
– спрощення діалогу між журналістами та громадянами України і світу – зустрічі, лекції, конференції;
– навчання населення відрізняти фейки від правди, перекручені факти від реальних, надавати інформацію щодо всіх інших способів маніпуляції;
– слідкувати за виконанням журналістами та всіма іншими громадянами України законів, що стосуються журналістської діяльності.
Це те, чого мені і багатьом іншим бракує нині. Якщо все так і буде – я тільки «за». Але ситуація така: за короткий час знаєте, які телеканали стали відверто кольору російського прапору. А невідверто проросійських у нас і без цього вистачало на ТБ та в усіх інших ЗМІ. Почалися ворушіння у напрямку наведення «дружніх» мостів. А тепер питання: чи заборонена у нас російська пропаганда на законодавчому рівні? Комуністична так, це ми в курсі. А кремлівська? Гидотна така, завуальована? Ні. Отже, свобода слова. А Рада з питань свободи слова буде захищати свободу слова. Тобто, руку, ногу і голос Москви теж?Де буде закінчуватися свобода журналістів і починатися «свобода» Ради з питань свободи слова?
Хочу сподіватися, що мої хвилювання марні. Але хай там як, на мою думку, коли є свобода.
 
24tv.ua
 
«Українська літературна газета»
№16 (256) 2 серпня 2019

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!