Війна росії проти України зазнає невдачі. Але серйозні загрози залишаються, – пише К. Томас Грант, який працював старшим радником зі стратегічного планування у Бюро міжнародної безпеки та нерозповсюдження Державного департаменту з 2019 по 2021 рік.
Серед небезпек є “мирні” умови, подібні до тих, які росія нав’язувала колишнім жертвам своєї агресії. Якщо Україна їх прийме – то вона та інші країни будуть приречені на кровопролиття у найближчі роки.
володимир путін, швидше за все, запропонує умови, які виглядають наче поступки. Але вони будуть розраховані на те, щоб сковувати Україну та загрожувати безпеці далеко за її межами.
Українці не ухвалять такий ендшпіль, а інші країни не повинні їх до цього підштовхувати.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Нещодавні російські війни наводять на припущення, що задумав путін щодо України. Це приклади Грузії, Молдови, Азербайджану. Не продовжуючи війну і закріплюючи світ, росія закріплювала своїх маріонеток біля кожної країни і починала “мирні процеси” , які москва використовувала задля досягнення світу, а запобігання стабілізації країн чи виходу з тіні росії.
Кремль натякає, що саме так путін сподівається закріпитися в результаті свого невдалого вторгнення. Він наполягає на тому, щоб Україна змирилася із невідворотною втратою трьох частин країни — Кримського півострова та Донецької та Луганської областей.
Може звучати досить гарно, але це не так. Якщо росія виграє умови, то інші частини України потраплять під тінь бутафорських рухів за незалежність та будь-яких інших форм підривної діяльності, які можуть імпровізувати путін. Швидше за все, справа не обмежиться двома-трьома частинами України. Навіть якщо путін спочатку виявить стриманість, він матиме зручні стартові майданчики, з яких можна зашкодити ще більше.
Захід зазнавав російської стратегії створення та підтримки “заморожених конфліктів” проти своїх менших сусідів. У 2014 році це дало путіну сигнал, що захоплення Криму та створення повстанських угруповань, через які росія керувала Донецьком та Луганськом та загрожувала Україні, було безпечним.
Терпіти такий результат в Україні було б помилкою.
Ризики безпеки Європи очевидні. Україна – більше, ніж попередні жертви російської агресії та постперемир’я. Вона межує з чотирма країнами — Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією, що входять до Організації Північноатлантичного договору. Її доля є прикладом для трьох країн НАТО, якими колись безпосередньо керував СРСР – Литви, Латвії та Естонії. Постійна невизначеність та дестабілізація в Україні неприпустимі.
Жахи, яким росія наражає громадянського населення в Україні, роблять пошуки миру невідкладними. Україна могла б розумно розглянути поступки щодо термінів чи умов приєднання до НАТО чи Європейського Союзу. Але поступки, які дають росії постійний вплив на Україну, не принесуть миру. Вони лише підготують ґрунт для майбутньої війни, причому на умовах, які віддає перевагу путінам.