Шмат ковбаси націю і державу не консолідує

147

Що означає передноворічна
телепоява на «Інтері» російських співаків, котрі публічно підтримали військову
агресію Кремля проти України? Може, це всього-навсього смердюча відрижка
довоєнних часів, коли наше убоге телебачення за відсутності талантів і фантазії
з року в рік безкінечно транслювало остогидливі фізії
галкіних-баскових-кіркорових, від чого тіпало вже навіть найледачіших диванних
шанувальників дешевої телепопсятини? Чи, прикриваючись
гаслом «культура над політикою» (ну-ну, Газманов з Кобзоном – дуже висока
культура), а насправді цинічно міркуючи, як більше нагребти «бабла» на рекламі,
власники телеканалу вирішили наплювати на честь, національну гідність і
фактично усвідомлено осквернили пам’ять українських героїв, убитих на війні з
Росією? А може, тухлий «совок», разом із ненавистю і зневагою до всього
українського, і не вивітрювався з голів цих представників т.зв. істеблішменту,
і вони досі дивляться на світ і Україну крізь приціл снайперської гвинтівки
порєчєнкових?..

Повністю підтримую пропозиції щодо позбавлення
телеканалу «Інтер» права мовлення. Рішення має бути негайним і максимально
жорстким. І це буде справедливо і повчально для всіх латентних і відкритих
поціновувачів «русского міра».

Проте історія з «Інтером» — лише верхівка
айсберга. Насправді загалом вітчизняне телебачення не є українським. Це вкотре
яскраво продемонстрували новорічні розважальні програми чи не на всіх
телеканалах. Переважно вони були відверто слабкими, якщо не нікчемними. Не
врятували ситуації і замінники московської попси з 95-го кварталу. Суто
українського культурного продукту в новорічну ніч (як і повсякчас) на
телеканалах не було! Як нема (принаймні, поки що) державної концепції
національного культурного розвитку. Як не існує концепції державної
інформаційної політики, державної пропагандистської політики, державної
ідеологічної політики. Держава, котра не дбає про ці базові, фундаментальні
речі, які формують її каркас, ніколи не зможе налагодити економіку і народне
господарство. Ніколи не зможе захистити свої кордони. Ніколи не зможе об’єднати
народ перед зовнішньою чи внутрішньою загрозою.

Тобто, спочатку все-таки було (і є) слово. Як би не
надимались технократи і прагматики, але шмат ковбаси націю і державу не
консолідує.
 
Поки ми цього не зрозуміємо, змушені будемо хоронити
наших героїв. Шкодуючи грошей на культуру і пропаганду, змушені будемо
стократно, тисячократно витрачати їх на танки і снаряди.

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!