Повномасштабне російське вторгнення 24 лютого 2022 року мобілізувало український народ на кровопролитну боротьбу з ворогом. І ця боротьба триває, щоб завершитися Перемогою. В арсеналі зброї України на чинному місці, як і в усі часи й епохи, перебуває Слово. Насамперед Слово Тараса Шевченка, яке спонукає, надихає і веде до Чину в ім’я Вітчизни. І ця боротьба завершиться часом, коли “на оновленій землі врага не буде супостата”, – як заповідав і передбачав Кобзар. Шевченко одягся в колір хакі, взяв укотре в руки зброю і став пліч-о-пліч з тими, хто боронить Україну на різних фронтах. У кожного той фронт свій. 9 березня 2022 року вперше за багато років не відбулася традиційна щорічна наукова Шевченківська конференція. А Шевченкознавство в Шевченковому університеті ступило на новий щабель свого розвитку, як і весь КНУ, який ні на один день не припиняв роботу і навчальний процес.
У березні 2022 року викладачі й студенти Шевченкового університету провели масштабний поетичний відео марафон у соціальних мережах під гештегом #ШевченківФронт. Шевченківці читали вірші поета і записували відео, котрі поширювали в соціальних мережах. Тоді прозвучала й була актуалізована велика частина поетичної спадщини митця, що інтегрувалася в болючі й злободенні питання сучасності. А розстріляний пам’ятник Тарасові в Бородянці, зірваний російський плакат у звільненій Балаклеї на Харківщині, під яким виявилися слова Кобзаря “борітеся – поборете, вам Бог помагає, за вас правда”, фото зброї на фоні портрету Шевченка і т.п. стали символами доби й уже назавжди увійшли у свідомість українців.
У часи війни з рф у Шевченковому університеті Шевченкознавство розвивалося і рухалося як традиційними стежками, так і цілком новими, які простелила війна. Співробітники кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Навчально-наукового інституту філології підготували для студентів усіх структурних підрозділів КНУ оновлену програму курсу “Тарас Шевченко і Київський університет”, який було запроваджено з 2014 року з нагоди 200-річчя Шевченка. Програму курсу розміщено на сайті ННІФ https://philology.knu.ua/struktura-if/kafedry/kafedra-istoriyi-ukrayinskoyi-literatury/diyalnist-kaf-istor-ukr-mov-lit-tv/. Також відповідно до програми співробітники кафедри підготували навчальний посібник “Феномен Тараса Шевченка в культурному та гуманітарному просторі України і світу” https://philology.knu.ua/struktura-if/kafedry/kafedra-istoriyi-ukrayinskoyi-literatury/diyalnist-kaf-istor-ukr-mov-lit-tv/. Ці джерела розраховані насамперед на студентів інститутів і факультетів Шевченкового Університету, а також усіх, хто вивчає життя і творчість Тараса Шевченка.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Розвивається і поповнюється новими напрацюваннями наукова тема “Мультидисциплінарні дискурси сучасного шевченкознавства”. Через кілька років повернув статус фахового видання науковий збірник “Шевченкознавчі студії”, отримавши категорію Б. Значною мірою активізовано співпрацю з Науковим товариством ім. Шевченка у США, зокрема його віце-президент професор Віталій Чернецький є головою редколегії збірника “Шевченкознавчі студії”. Важливим напрямом є розвиток наукової роботи студентів і аспірантів. Зокрема, аспірантка з КНР обрала своєю темою саме шевченкознавство.
Шевченківські дні 2023 року в Шевченковому Університеті засвідчили ріст уваги суспільства до постаті й творчості Кобзаря в часи війни, що вкотре доводить значущість його слова і чину для утвердження і розвитку незалежної України. Вже традиційно протягом лютого-березня кафедра історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості та Всеукраїнський центр Шевченкознавства ННІФ провадили у мережі Фейсбук марафон під гештегом #ШевченківФронт. Студенти читала вірші Кобзаря і записували відеокомпозиції. Так було прочитано і пережито молодим поколінням твори Шевченка в часи війни. Розпочалися урочистості 8 березня, коли в Мистецькому салоні Головного корпусу Університету було презентовано унікальну книгу “Музична Шевченкіана українських композиторів”, яка побачила світ завдяки підтримці ректора В.А. Бугрова. Книга представляє творчість 373 українських композиторів, які працювали з творчою спадщиною Кобзаря в різних жанрах, зокрема опера, балет, кантати, ораторії, симфонії, фортепіанні композиції, романси, солоспіви, хорові духовні твори. Зала була заповнена, а в її стінах лунала неперевершена музика. 9 березня 2023 року університетська громада традиційно поклала квіти до пам’ятника Тарасові Шевченку.
Підсумком урочистостей 2023 року стала проведена 10 березня в стінах Навчально-наукового інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Міжнародна науково-практична конференція ”Сучасне шевченкознавство: мультидисциплінарні дискурси”. Співорганізаторами конференції разом із Київським національним університетом імені Тараса Шевченка виступили Варшавський університет і Познанський університет імені Адама Міцкевича, зокрема кафедри україністики. Загалом у конференції взяли участь 125 доповідачів із 29 навчальних та наукових закладів України та зарубіжжя, зокрема 49 учасників з інших університетів України та 10 іноземних доповідачів із 7 закордонних ВНЗ (Варшавського університету, Познанського університету імені Адама Міцкевича, Люблінського університету (Польща), Університету Салерно (Італія), Тбіліського державного університету (Грузія), Північно-західного університету (Китай), Канзаського університету (США). Організаційне й ідейно-тематичне ядро конференції склали представники кафедр ННІФ, зокрема кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості як організаторки; фольклористики; полоністики; української мови та прикладної лінгвістики; загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики; англійської філології та міжкультурної комунікації; романської філології; зарубіжної літератури; української філології для іноземних громадян; стилістики та мовної комунікації; слов’янської філології.
Виступаючи на конференції, директор Навчально-наукового інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка професор Григорій Семенюк зазначив, що українці у найскладніші часи історичного буття зверталися до “духовних надбань свого генія”, адже “саме національна і політична самостійність України була головним і незмінним ідеалом Шевченка впродовж усієї його творчості, усього його життя”. Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка професор Володимир Бугров наголосив, що у такі складні часи українська громадськість укотре гуртується навколо Тараса Шевченка, а конференція, окрім наукового і практичного змісту, має глибокий символічний характер, адже “постать Тараса Шевченка є стрижнем нашої національної ідеї”. Відкрийте будь-яку сторінку “Кобзаря” і ви знайдете там відповіді на всі питання, що турбують українців. І водночас ми ще не маємо цілісного уявлення про українські координати, які закладалися в ментальній вісі геніїв, пророків нашого народу – Григорія Сковороди, Тараса Шевченка і Лесі Українки.
На конференції прозвучало відеопривітання від професора кафедри слов’янських та євразійських мов і літератур Канзаського університету, першого віцепрезидента та делегата Світової ради Наукового товариства ім. Шевченка у США, голови редколегії збірника “Шевченкознавчі студії” Віталія Чернецького. Він висловив захоплення незламністю українських філологів і шевченківців у такий важкий воєнний час. Індивідуальне бачення феномену Кобзаря з’явила письменниця, перекладачка, громадська діячка, лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року Тамара Горіха Зерня. Вона зазначила, що “вірити, писати і творити в час Шевченка було важко. Але Тарас Григорович був і залишається тим, хто говорив і говорить на пряму з Богом і з українцями. Він відчував і втілював усе у Слові”. Пані Тамара наголосила, що значення Шевченка для України неможливо переоцінити, адже він “перший сказав українцям про їхню особливість і права, незважаючи на імперію того часу. Він зламав стереотипи про українців і тому сьогодні для нас неприпустиме чиєсь ярмо. Ми вільні, незалежні й незламні”.
Наукова доповідь професора кафедри слов’янської філології департаменту гуманітарних студій Університету Салерно (Італія) Сальваторе Дель Ґаудіо була присвячена перекладам Шевченкової лірики італійською мовою. В Італії твори Кобзаря стали доступними загалові з 2012 року завдяки перекладам Оксани Пахльовської та Джованни Броджі. Завідувач кафедри україністики Познанського університету імені Адама Міцкевича професор Ярослав Поліщук у своєму виступі на пленарному засіданні говорив про пафос і відчуження як риторичну формулу останніх поезій Тараса Шевченка. Професорка кафедри україністики Варшавського університету Валентина Соболь виступила на конференції зі своєю докторанткою Камілою Бродовською. Науковиці розповіли про рецепцію Тараса Шевченка в Польщі. Головний зберігач фондів Національного музею Тараса Шевченка Юлія Шиленко розповіла про особливості цифрової інтерпретації шевченківської спадщини як інформаційної бази її поглибленого вивчення. Завідувач кафедри полоністики професор, академік НАНУ Ростислав Радишевський говорив про М. Ласло-Куцюк як дослідницю творчості Кобзаря. Доцент кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Світлана Задорожна виступила з науковою доповіддю про модерну рецепцію творчості Т. Шевченка. Також прозвучав виступ студентки ННІФ Софії Пєткової про міста, місцевості та географічні об’єкти у творчості Т. Шевченка. У межах конференції працювало дев’ять секцій, присвячених різним науковим проблемам сучасного шевченкознавства, і два круглі столи. За матеріалами конференції наприкінці 2023 року буде видано збірник наукових праць “Шевченкознавчі студії”.
Наступного, 2024, року Україна і світ відзначатимуть 210 річницю від дня народження Тараса Шевченка. Віримо, що це буде в часи вже Перемоги України над рф. І це відзначення має прозвучати на рівні загальнодержавному. Кобзар своїм словом і чином єднає Україну і робить її сильною і незалежною. Шевченків Університет представить масштабний рух #Шевченко210, адже постать Кобзаря в усі часи гуртувала навколо себе українців. Читаймо і перечитуймо твори Шевченка, діймо, як заповідав Тарас Григорович і Перемога України неминуча. Це вже є історичним призначенням ціною великої крові та жертв урешті назавжди вибороти волю і незалежність від північного сусіда, ставши водночас вагомою частиною європейської спільноти. Адже за нам Правда! Де Правда, там і Перемога!
Оксана Сліпушко, професор, завідувачка кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості ННІФ КНУ імені Тараса Шевченка.