Шандор Петефі в Мукачівському замку

112

Найбільшого
угорського поета-революціонера, ім’я якого святе для кожного угорця, Шандора
Петефі, в Україні знають мало. Не лише тому, що його творчість не входить до
шкільної програми, а й тому, що перекладів віршів Петефі на українську обмаль.
Лише наприкінці 80-х поет удостоївся першої меморіальної дошки в Україні – на
колишньому готелі у містечку Береговому Закарпатської області, де колись
зупинявся.  Перш ніж відкрити дошку, 4
роки тримали у підсобці райкому компартії, боячись проявів угорського
патріотизму. В Ужгороді є площа Шандора Петефі, а рік тому в Києві на вулиці
Волоській встановили бюст поета. Щодо музеїв, то з цим складніше – нещодавно
закрили мінімузей поета у Береговому, і лише в Мукачівському замку є
меморіальна кімната, в якій і проведемо заочну екскурсію.

 

СОЛОНЕ ВИНО ЗІ СЛІЗ
НЕВІЛЬНИКІВ І СОЛОДКА ЛЮБОВ

З Україною Шандора Петефі пов’язує аж ніяк не революція, ні
організація радикально налаштованої молоді «Спільнота десяти», ні реалістичні
вірші, а заробіток грошей на весілля з коханою-українкою. Оскільки у
двадцятичотирьохрічного Петефі у кишенях водився вітер, а перед майбутньою
дружиною Юлією Сандрей (з якою він познайомився 1846 року в Надькореї і з якою
мав побратися восени), хотів зарекомендуватися якнайкраще, то й мусив вдатись
до незвичайного підробітку. 1847 року підписав договір з редактором угорського
журналу «Гозанк», де й дістав завдання написати «Дорожні листи», нотатки про
свою подорож на схід Угорщини, зокрема і про Закарпаття.

«Ужгород – Мукачево – Гать – Берегове – Бадалове» – таким
був маршрут закоханого поета. Дослідник і перекладач Петефі Іван Петровцій
знайшов відомості про те, що поет зупинявся в готелі «Чорний орел» у Береговому
(він містився на площі, яка нині носить його ім’я і де є пам’ятник
поету-революціонеру), а в Мукачево найперше відвідав замок Паланок, який на той
час був державною в’язницею. У щоденнику поет потім записав: «…Розташований він
(замок – О. Х.) посеред рівнини на високій горі, за добрих п’ятнадцять хвилин
ходу від міста. На схилі гори росте виноград… Не хотів би я пити вино з цього
винограду. Все б мені здавалося, що я п’ю сльози в’язнів». Мукачівський замок
надихнув Шандора і на кілька сумних віршів.

 Ще кілька днів і,
відповідно, поповнень у подорожніх журналістських замітках – і Петефі в гостях
у коханої Юлії. Майже через рік після цього вояжу вони одружились, а після
медового місяця прибули в Будапешт. Хто вам сказав, що Шандор писав переважно
про революцію і політику? Насправді у нього переважає інтимна лірика. Якщо
раніше у поета й були якісь захоплення, то після весілля Шандор всю свою любов
віддає тільки дружині:

Спадає в’ялий лист. Спочинку тихий час.

Мене п’янить любов моя єдина –

На грудях, голову схиливши, спить

Спокійно й глибоко моя дружина.

 

 Однак сама Юля писала
в щоденнику, що сумнівається в своїх почуттях до чоловіка. В одному з
найвідоміших інтимних віршів Шандор запитує дружину: «Скажіть мені, якщо я
помру, чи будете ви плакати  і чи
загорнете моє тіло в саван?» Та насправді після трагічної смерті Петефі Юлія не
оплакувати свого чоловіка надто довго і, менш ніж через рік знову вийшла заміж.

 

РЕВОЛЮЦІЙНІ ВІРШІ Й
ЛЕГЕНДАРНА СМЕРТЬ ЛЕГЕНДИ

Кімната-музей Шандора Петефі в Мукачівському замку з 1996
року. На стінах – портрети батьків поета. Батько Степан (Іштван) Петрович, за
походженням сербословак, торгував м’ясом домашніх тварин, а мати Марія Грузова
походила із бідної словацької сім’ї й до шлюбу була служницею. Незважаючи на
бідність, батьки намагались дати синові найкращу освіту, наскільки дозволяли
фінанси.

У віці дванадцять років він почав писати вірші і після
літературних успіхів з 1840-х років використовував як псевдонім угорське ім’я
Петефі. Внаслідок катастрофічної повені 1838 року, що позначилась на нестачі
коштів у родині, юний поет змушений був закінчити навчання в ліцеї. Відвідувачі
кімнати зможуть ознайомитись із копіями свідчень про успішне навчання Шандора й
побачити автограф його першого вірша «Пияк».

Збереглися документи про подальшу армійську службу, про
виступи у мандрівній театральній трупі, роботу репортера й перекладача. «Шість
років я був бездомний, покинутий богом і людьми. Протягом шести років
переслідували мене злидні й душевні страждання… і все це було на світанку мого
життя», –  писав Петефі про свою юність,
і такий напис можна прочитати на стінах музею-кімнати.

 Крім автографів і
книжок угорською мовою (українською чомусь немає), відвідувач зможе
ознайомитись і з революційною діяльністю Петефі. Зокрема дізнається про
найближчих друзів поета – Яноша Арана й Ференца Морваї.

Угорський поет наскрізь оповитий романтичним ореолом, а його
смерть – поросла легендами. І це теж завдяки українському внеску, адже офіційно
вважалось, що загинув Шандор Петефі у 26 років під час битви у Шегешварі в
Трансильванії. Проте українському дослідникові Василеві Пагирі потрапила до рук
газетна вирізка, в якій йшлося про те, що угорський військовополонений Ференц
Швигель десь за Байкалом побачив могилу, на якій був установлений хрест із
написом «Олександр Степанович Петрович, угорський майор і поет» та рік смерті –
1856 (Петрович – справжнє прізвище Петефі). З того часу все й почалося… Пошуки
могили, експертизи ймовірного тіла поета у Москві й Нью-Йорку, але за три
десятки років до остаточного висновку так і не дійшли.

 

ГАМІРНЕ МУЗЕЙНЕ ЖИТТЯ

Усередині Паланик нагадує гамірну площу в базарні дні:
стільки бажаючих втюрити туристам сувенірний ширвжиток, але всі дрібні
ремісники щомісяця платять за оренду, і це додаткові гроші для музейного
комплексу. А кошти витрачати є куди: у 70-х роках у замку було розташоване ПТУ,
і студенти тут добряче нашкодили, у той же час тут проходили ремонтні роботи,
які, щоправда, зробили більше лиха, ніж користі. «Минулого року повністю
очистили колодязь, з якого ми тепер дістаємо воду. Повністю хочемо відновити
будинок коменданта й міст. Реставруємо кімнати таким чином, щоб замок був
схожим на той, який був у 17 столітті», – розповідає екскурсовод Оксана. Варто
згадати, що нещодавно билися проти махінацій щодо приватизації замку, і вже
десятиліттями ширяться чутки про відкриття у старовинних стінах
готельно-ресторанного комплексу. Щодо цього у музейних працівників погляди
суперечливі. З одного боку, якщо готель не порушуватиме загального
архітектурного ансамблю, то це знову ж таки додаткові кошти й сервіс для
туристів. З іншого боку, невідомо, як гості замку будуть поводитись в
історичній будівлі. Поки що музейники обмежуються проведенням у  замку концертів, фестивалів, лицарських боїв,
а також зйомками програм «Все для тебе», «Битви екстрасенсів», «Караоке».

 Найбільш незрозумілим
є те, що за експонатами в музейних кімнатах ніхто не дивиться, позаяк не
вистачає музейних працівників. І цінні твори живопису, старовинні ікони чи
дрібні речі побуту можна, не напружуючись, поцупити.

 

Як дістатись?

Містечко Мукачево транспортним сполученням забезпечене. Як
дістатись до замку «Паланок», підкаже всякий. А вже там, ознайомившись із
історією замку середньовічної фортифікаційної архітектури, намилувавшись
досхочу краєвидами, підніметесь на верхній поверх – до кімнати Шандора Петефі.

 

Де переночувати?

У Мукачево з десяток готелів на будь-який смак і гаманець –
вибір за вами.

 

Музей

Так у замку повелося, що знижок для школярів і студентів
немає. Проте екскурсії відносно недорогі, і можна обрати тільки ту, яка
цікавить. У  вартість білетів входить
відвідування 3-х дворів замку та експозиційних зал, що знаходяться у верхньому
дворі: зал етнографії; історична експозиція; зал старовинних фото; дві картинні
галереї; меморіальна кімната Шандора Петефі; зал природи та старожитностей.

 

Що побачити ще?

– монастир на Чернечій горі;

– пам’ятник Кирилу та Мефодію;

– погруддя Т. Г. Шевченко, О. С. Пушкіна;

– пам’ятник сажотрусу;

– міська Ратуша;

– православний кафедральний собор Почаївської ікони Божої
матері Мукачівсько-Ужгородської єпархії;

– місяць, якому треба показати дулю;

– вузенькі старовинні вулички.

 

 

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!