Загальновідомо, що Тарас Григорович Шевченко – це не тільки видатний український поет, прозаїк, художник і мислитель, але й справжній герой національної історії. Його твори зробили неперевершений внесок у розвиток української літератури, а його соціально-політичні погляди дали поштовх до боротьби за права українського народу. Хтось заперечить? Не думаю. А мені особисто він дуже близький своїми творами, які підкреслюють значення національної ідентичності і волі. “Кавказ”, “Наймичка”, “Гамалія”, “Марія”, “Сон”, “І мертвим, і живим…” – це лише деякі з його відомих шедеврів, які пронизані глибоким почуттям гуманізму і справедливості. Окрім того, я дуже шаную Тараса Шевченка як борця за свободу і незалежність України. Він не лише відстоював свої принципи у власних творах, але й активно долучався до національно-визвольної боротьби, був ув’язнений і засланий на Сибір за свої погляди. Але не здавався і був непохитним у своїх переконаннях. Можна багато й довго писати про Тараса Григоровича. Та чи варто переповідати усім відоме. На мій погляд, краще вкотре ще глибше зануритися у його безсмертну спадщину. Пророче лунають нині слова з поеми «Гамалія»:
Неначе птахи чорні в гаї,
Козацтво сміливе літає,
Ніхто на світі не втече;
Огонь запеклих не пече.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
У моєму житті постать Шевченка – це не звичайна історія, а крутий екшн-фільм з елементами пригод, бо він був справжнім вітром змін в українській історії. Читаю його твори і відчуваю, як вони щоразу ще потужніше запалюють в мені вогонь національної свідомості та гордості.
Всеукраїнський благодійний культурно-науковий фонд Т.Г.Шевченка спільно з Інститутом літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України 2017 року до дня народження Тараса Шевченка запровадив квест-марафон (березень – травень, червень) за темою: «Чи знаємо ми Тараса Шевченка?» (творчість, життя, світова шевченкіана).
Метою заходу стало долучення широких верств суспільства до поглибленого ознайомлення з творчістю та життям українського Генія, адже Слово Кобзаря – це не тільки духовна зброя, оберіг нашого народу, але й будівничий нашої держави, і від того, як ми дослухаємося до нього, залежить майбутнє не лише України, але й, можливо, цілого континенту. У 2018, 2019 роках зі своїми трьома ученицями побували в Каневі й долучилися до заходу. Дячук Кіра посіла друге місце, автор цих рядків – перше.
Завершився Зелений тиждень… Для Фонду Тараса Шевченка він розпочався з поминальної суботи напередодні Святої Трійці традиційною прощою біля Могили нашого Пророка Тараса Шевченка.
Цей знаковий день поминання, започаткований українцями після поховання Кобзаря, ще у ХІХ столітті, на Чернечій горі в Каневі, вже понад десятиліття відроджується Фондом.
Традиційна панахида, звіт про роботу, нагородження лауреатів міжнародної відзнаки “В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля” та проведення в залах музею заключного туру Всеукраїнського квест-марафону “Чи знаємо ми Тараса Шевченка?” – так зазвичай відбувається ця хвилююча подія. Високі нагороди отримали:
за 2022 рік – Ганна ЧЕРКАСЬКА, відома громадська та політична діячка (в різні роки – голова Запорізької міської «Просвіти», голова обласної організації Української республіканської партії, голова ОУН), педагог, журналістка, блогерка, авторка широковідомої книги «Українська історія в обличчях». Нагороджена за багаторічну подвижницьку працю на терені відродження української державності, зокрема дослідження маловідомих і заборонених сторінок історії України, біографій її видатних постатей та поширення їх через ЗМІ й у щоденних постах на ФБ упродовж 10 років. Михайло ВИШНЯК, поет, вчений-літературознавець, голова Кримської організації Національної спілки письменників України, очільник Шевченківського братства Криму, співавтор книги «Тарас Шевченко і Крим», організатор 15-ти Всеукраїнських науково-практичних конференцій, проведених в 2004-2017 роках на базі Таврійського національного університету ім. В. Вернадського, Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти, Кримського інженерно-педагогічного університету. Удостоєний за багаторічну активну працю з упровадження українського слова через поширення українського літературного простору, зокрема творчості Тараса Шевченка, на теренах українського Криму. Людмила МЛОШ (Німеччина), засновниця (1999 р.) і незмінний керівник Центральної спілки українців Німеччини. Відзначена за багаторічну працю з поширення інформації про Українську державу та утвердження її іміджу через численні українські культурницькі заходи як для української громади, так і для німецького суспільства, та сприяння інтеграції українців у німецьке громадянське середовище, а також потужну гуманітарну допомогу Українській армії та постраждалим від російської навали. Диплом Л. Млош отримував представник Центральної спілки українців Німеччини Андрій Трутенко, диплом Ганни Черкаської – професор Запорізького національного університету Валентина Кравченко.
У 2023 році – Олександр ПАНЧЕНКО (м. Лохвиця, Полтавщина), громадський діяч, письменник, публіцист, журналіст, автор 20 книг з політичної публіцистики, упорядник 23 книг споминів видатних діячів українського національно-визвольного руху, ініціатор та фундатор встановлення пам’ятників, пам’ятних знаків видатним політичним діячам, які боролися за незалежність України. Отримав за послідовну багаторічну працю з дослідження історії трагічних сторінок, зокрема голодомору, і їхнє висвітлення в Україні та світі. Михайло СОРОКА (м. Київ), журналіст, публіцист, громадський діяч, голова Київської організації Національної спілки журналістів України, автор 23 книг та сотень статей з дослідження новітньої історії України. Відзначений за потужний багаторічний творчий внесок у відродження та становлення української держави та її утвердження у міжнародному співтоваристві.
Вшанувавши Тараса Шевченка, представники Фонду, гості та нагороджені мали чудову нагоду побачити змагання учасників 3 туру квест-марафону, яке здійснювалося із долученням експонатів музею, та приєднатися до урочистого віншування його переможців.
Голова журі Олександр Боронь, завідувач відділу шевченкознавства, заступник директора Інституту літератури імені Т. Шевченка НАНУ; заступник голови журі Валентина Кравченко, професор Запорізького Національного університету; Василь Власюк, вчитель – методист Жуківської філії Улашанівського ліцею імені Володимира Марковського Шепетівського району Хмельницької області; Алла Яхимович, старший науковий співробітник Канівського Національного заповідника “Тарасова гора”.
Переможці: 1 місце – Чехов Назар, м. Запоріжжя; 2 місце – Луценко Анастасія, гімназія ім. Панаса Мирного, м. Полтава; Кібець Евеліна-Єва, Горішньоплавнівська ЗОШ І-ІІІ ступенів №6, Полтавська обл.; 3 місце – Єсіпова Валентина, Донецька обл.; Ребезнюк Єлизавета, школа №21, м. Житомир.
Необхідно зазначити, що напередодні відвідин Канева Фонд Т. Шевченка отримав наступне п’яте – шосте видання “Захалявної книжки захисника України”, а від 22 травня триває подання наступних творів нашими військовими, які виборюють нашу Незалежність, боронять Вітчизну від загарбників. Переможців цього, вже сьомого, конкурсу буде оголошено до Дня Незалежності України.
Символічно, що і в ці важкі для усіх часи Тарас Григорович нас не залишив. Він незримо з народом. Надихає. А як інакше можна зрозуміти те, що весь світ побачив (крім жахіття, звичайно) у звільненій від окупантів Балаклії. Росіяни заліпили портрет Кобзаря та уривок з його поеми “Кавказ” ( написана ще у1845 році). У поемі автор засуджує російську імперію і возвеличує боротьбу народів за волю. Пропаганду окупантів зірвали українські воїни Іво Федортсі і Володимир Карапчук. А там щемливий сюрприз — вірші Тараса Шевченка та його портрет.
На банері був такий уривок поеми:
І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава,
І воля святая!
У секретарки міськради Балаклії на очі навернулися сльози, коли вона побачила відео, як українські військові здирають російський плакат; вона вимушена була на час окупації виїхати з міста.
Ці ж слова промовляв у 2014 році на Майдані студент Сергій Нігоян, який загинув під час Революції Гідності у Києві. Хіба не можна назвати такі рядки віщими?
Шевченко — символ боротьби за свободу та незалежність України. Наш дух і стимул, наша гордість і неоціненна спадщина. Ще багато століть його ім’я будуть вимовляти з повагою та любов’ю.
У моєму серці Тарас Шевченко – це не тільки талановита людина, але й символ національної самобутності та свободи. Він навчив мене бути гордим українцем! Дякую, Тарасе Григоровичу! Безперечно, Шевченко – це найвеличніший син України! Його ідеали і сміливість залишатимуться прикладом для наступних поколінь. Він житиме у віках! Ми вистоїмо, ми переможемо. З нами Бог, з нами Тарас, з нами увесь світ!
Слава тобі, Тарасе! Слава Україні!
Василь Власюк, вчитель-методист, член фонду, м.Славута
Фото (зліва направо): Валентина Кравченко шевченкознавець, професор Запорізького національного університету, Людмила Красицька, праправнучка Т.Шевченка, Алла Яхимович, старший науковий співробітник Канівського музею, Василь Власюк, вчитель-методист (Улашанівська ТГ, Хмельниччина).