“Промінь Балаклійщини”: про любов, надію та перемогу

“Українська літературна газета”, ч. 8 (352), серпень 2023

 

У приміщенні Центральної Балаклійської бібліотеки відбулась презентація літературного вісника «Промінь Балаклійщини». Вийшов він завдяки письменнику, прозаїку і драматургу, керівнику літстудії «Промінь» Леоніду Томі. 

 

ВОЄННІ ВІРШІ ТА ВІРА В ЗАВТРАШНІЙ ДЕНЬ

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Леонід Тома є відомим в Україні письменником. Добре знані його книги “Нестор Махно”, “Данило Апостол”, “Володимир Вернадський”. Пише Леонід Васильович також поезію та п’єси. Він є редактором журналу “Харків” та керує в Балаклії літературною студією “Промінь”. Його здобутки на літературній ниві можна перераховувати довго.

І тепер до них додалося також і видання літературного вісника.

“Промінь Балаклійщини” став літературним альманахом, який об’єднав у собі твори поетів та прозаїків Балаклійського району.

– Рішення видати вісник було продиктоване бажанням активізувати наше літературне життя після довгих місяців окупації, – пояснює Леонід Васильович. – Щоб активізувати будь-яке життя…

Перший номер “Променя Балаклійщини” вийшов газетним форматом на 16 сторінках. Письменник має сподівання, що подальші номери вісника відтепер з’яв­ля­ти­муть­ся періодично – раз на 2-3 місяці. Наклад першого випуску склав 1000 примірників. Їх було поширено в будинках культури Балаклійщини, бібліотеках, коледжах, школах та ліцеях. Тобто в усіх закладах культурної сфери, які пережили окупацію.

– Появою на світ “Променя Балаклійщини” ми зобов’язані керівництву Балаклійської військової адміністрації та Балаклійській громаді, – розповідає Леонід Васильович. – Я особисто хочу подякувати главі військової адміністрації Віталію Карабанову, секретарю Балаклійської громади Оксані Бондар, начальнику відділу культури і спорту Володимиру Попову. Без їхньої підтримки вісник не зміг би побачити світ.

“Промінь Балаклійщини” об’єднує в собі різні літературні твори. Є серед них і вірші самого Леоніда Томи. Зокрема поема “Вознесіння”, яка вже раніше була надрукована в “Українській літературній газеті”. Ця поема присвячена пам’яті друга поета, художника-воїна Сергія Пущенка. Ще на самому початку окупації Сергій загинув під Іванковим.

Проте найбільшу увагу у “Промені Балаклійщини” Леонід Васильович приділив молодим письменникам. До збірки увійшли поема “Тарасова Круча” Олени Чикиш, вірші поета Дмитра Бовдуя.

– Перед початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну при Балаклійській міській раді була створена Молодіжна рада, – розповідає Леонід Васильович. – Ця рада допомогла організувати літературний конкурс “Антитвір”. І твори, які зайняли перші місця у цьому конкурсі, ми теж додали до нашого літературного вісника.

Поповнили літературний вісник і “Записки воєнного часу” самого Леоніда Томи. В них він пише: “Нарешті Україна згуртувала цивілізований світ. До відчайдушного поклику додались голоси розстріляних у Сандармоху, жертв голодомору, солдатів Другої світової, які йшли на німецькі танки, повстанців Західної України. Від Аскольдової могили у всі сторони світу, де живуть українці, лунає цей поклик”.

“Записки воєнного часу” – це ті думки письменника, які були записані ним під час окупації.

– В часи окупації тут було нелегко, – згадує Леонід Васильович. – Ми потрапляли під обстріли постійно. Багато разів були і під мінометним вогнем.

Ускладнював ситуацію і той факт, що Леонід Тома – редактор українського журналу. Безпосередньо перед війною він вів передачу “Творча година з Леонідом Томою”. Вона йшла по радіо та в соціальних мережах. Тому в Балаклії письменника всі знали дуже добре.

– Легко могла знайтись людина, яка б вказала на мене тим, хто розправлявся з українцями просто за синьо-жовтий прапор, – каже Леонід Васильович.  – Крім того, в мене вдома маса речей, які показують мою приналежність до різних подій. Футболка за написом “Азов” і не тільки.

Як у подоланні важких часів, так і у підготовці літературного вісника велику допомогу Леоніду Васильовичу надала його дружина Любов Тихоненко. Вчитель української мови та літератури, вона допомогла йому відредагувати “Записки воєнного часу” та підготувати їх до друку.

До вісника також увійшли і її вірші, зокрема “Переможна засвітиться днина”. Хоча  професійним поетом Любов себе і не вважає. Цей та інші її вірші були написані під час окупації і вони відображають щире бажання дочекатися перемоги. І не скоритися обставинам.

Життя Леоніда Васильовича Томи – це творчий процес, якому немає ні краю, ні кінця. Окрім поезії та прози пише він також і п’єси. Одна з них – “Чернігівець в Балаклії” – найближчим часом буде поставлена на сцені в Будинку культури. Відбудеться це якраз на річницю заснування Балаклії.

Письменник впевнений, що люди мають пам’ятати своє коріння. А ще вони повинні вміти так пропускати крізь себе історичні події, щоб ставати ще сильнішими. Своїм життям і творчістю Леонід Тома щодня це доводить і саме тому є важливим прикладом для нас всіх.

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматіhttps://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua

Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.