Повернення Петра Калнишевського

205

Всеукраїнський
благодійний фонд імені Петра Калнишевського засновано 2003 року за ініціативою
І. М. Рішняка. Це формально. Фактично ж він почав діяти ще зо двадцять років
тому.

Тоді завдяки зусиллям Івана Рішняка, на той час керівника
Роменського району, були споруджені пам’ятний знак у Ромнах і пам’ятник Петру
Калнишевському в Пустовійтівці, а в київських видавництвах 1990 і 1991 року
побачили світ книги Данила Кулиняка «Соловецький в’язень» і «Останній кошовий
отаман Запорозької Січі Петро Калнишевський». Саме ця спільна справа зблизила і
здружила Івана Рішняка і Данила Кулиняка, тож логічно, що саме вони згодом
заснували і зареєстрували фонд. Вони повертали із забуття сучасникам героїчну
постать останнього кошового.

Іван Миколайович Рішняк – донедавна голова правління ДАК
«Хліб України», кандидат економічних наук, заслужений працівник сільського
господарства України, колишній народний депутат, голова правління
Всеукраїнського благодійного фонду імені Петра Калнишевського, посол
Всесвітньої Федерації миру в Україні.

Він як патріот-державник і земляк Калнишевського багато
зробив для вшанування пам’яті останнього кошового отамана Січі Запорозької.
Розпочалася ця робота з ініціативи Івана Миколайовича зі встановлення в місті
Ромни Сумської області, де народився Петро Калнишевський, пам’ятного знака (на
місці колишньої Покровської церкви), а в його рідному селі Пустовійтівці у 1991
році – монументального пам’ятника Петру Калнишевському (автори – народний
художник СРСР, академік В. Бородай та кінорежисер, скульптор, заслужений
працівник культури України Р. Синько).

Іван Рішняк – меценат за вдачею. Творити добро – це стан
його хліборобської душі. Його життєве кредо: через відродження духовності до
економічної могутності держави. Талановитий господарник у сфері виробництва
зерна та його зберігання, він є гідним наслідувачем славетних підпри-ємницьких
традицій, запроваджуваних Петром Калнишевським на південних українських землях,
мудрість і далекоглядність котрого щодо їх «залюднення» на засадах ведення
хутірського фермерського господарства нині вже стали хрестоматійними. Наразі
прагнення останнього кошового: «щоб економічно не залежати», обернулося для
Петра Калнишевського понад 25-річним ув’язненням на Соловках.

Засадничим для Івана Рішняка став принцип: «духовне і земне
– одвічні рівні два крила», які підносять кожну націю, гідну називатися
цивілізованою, до висот самодостатності та економічного суверенітету.

Допоки є в Україні такі гармонійні особистості, як Іван
Миколайович Рішняк, доти житиме віра у її щасливе майбутнє.

Головною концепцією роботи Фонду є відродження історичної
правди, формування патріотизму та любові й гідності у громадян України, на
найкращих зразках діяльності видатних історичних постатей українських
державників.

Важливим напрямком роботи діяльності Фонду є поновлення
історичної правди про козацьку добу (зокрема й на Сумщині) та увічнення пам’яті
про її яскравих представників, серед яких – легендарна постать останнього
Кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського (1691–1803).

Нелегко було розпочинати цю роботу на початку 90-х років XX
століття. Ініціативна група ентузіастів-однодумців, ось уже впродовж усіх років
незалежності України, невтомно працює над поверненням українському народові
його національного героя – видатного політичного державного діяча Петра
Івановича Калнишевського.

Здійснено велику роботу з вивчення архівних матеріалів (в
Україні та за її межами) і з опрацювання інших наукових джерел правдивої
інформації про життя і діяльність легендарного українського державника Петра
Калнишевського, за результатами яких відбуваються громадські слухання, а також
розгорнуто інші масштабні заходи з популяризації цих матеріалів, що відкривають
історичні таємниці про лицаря слави, останнього Кошового отамана Запорозької
Січі. Великий інтерес викликали цикли теле- і радіопередач на місцевому та на
центральному телебаченні. 2001 року окремим накладом видано журнал «Пам’ять
століть», повністю присвячений історії Роменщини, в якому вміщено і матеріали
про козацтво та козацького кошового Петра Калнишевського. А 2002 року світ
побачив випуск «Українського церковного історичного журналу», сформований
повністю з матеріалів з історії Роменщини та роменського козацтва.

Знято історико-документальний фільм «Повернення Петра
Калнишевського» (автор сценарію – історик, прозаїк, лауреат низки літературних
і журналістських премій Д. Кулиняк). Він кілька разів демонструвався по
українському телебаченню.

Випущено диск «Хліб України» з піснями про козацтво і Петра
Калнишевського у виконанні Теодора Кукурудзи на слова Данила Кулиняка.

Фонд долучився до розробки туристичних маршрутів та до
організації низки екскурсій місцями козацької слави, на малій батьківщині П.
Калнишевського (Пустовійтівка та Роменщина). Першими «цеглинками» у цій справі
стало встановлення на трасі «Київ – Суми», на розвилці шляху до села
Пустовійтівка, пам’ятного символічного знака у формі трикутника, на якому
зазначено:

«До с. Пустовійтівка – 2 км, до Запорозької Січі – 511 км,
до Соловків – 1 551 км» і який об’єднав три знакові точки на землі, пов’язані
воєдино долею лицаря Дикого Поля Петра Калнишевського.

Постать Петра Калнишевського, ув’язненого на понад двадцять
п’ять років у Соловецьких казематах на вісімдесят шостому році життя, його
мужність і лицарство бентежать уяву кожного патріота-громадянина, всіх, кому не
байдужою є доля власної держави, її минувшина і традиції, адже цьому велету
духу зоріла на меті самостійна могутня Україна. Своїм патріотизмом та жертовним
служінням національній ідеї останній Кошовий отаман Запо­розької Січі здобув
собі славу у віках.

Відомо, що коштом Петра Калнишев-ського – беззмінного
Кошового отамана Запорозької Січі (1764-1775 pp.), зводилися лікарні, школи,
храми, серед яких і православний храм Святої Покрови у Ромнах та один із
шедеврів української сакральної архітектури церква Святої Трійці у с.
Пустовійтівці, від якої до початку третього тисячоліття залишався лише її
нижній ярус. 2001 року тут було закладено меморіальний камінь як зобов’язання відбудувати
цю архітектурну перлину. Турботою Фонду та за підтримки тодішнього Президента
України Віктора Ющенка святиня знову постала на своєму давньому місці.

2004 року делегація від України по-бувала на Соловках. її
організував і за-безпечив В’ячеслав Богуслаєв, генера-льний директор (на той
час) Запорізької «Мотор-Січі», народний депутат України. Саме «Мотор-Січ»
забезпечила своїм літаком, виготовила погруддя Кални-шевського. Біля камери, в
якій утримувався Петро Калниш (як його лагідно називали в народі) було урочисто
встановлено бронзове погруддя останньому кошовому отаману, а у Соловецький
музей-заповідник – передано подарунки з батьківщини та вузлик землі з села
Пустовійтівка, взятої з того місця, де стояла хата Калнишевських, які привіз на
Соловки Іван Рішняк.

Маючи на меті піднесення справи увічнення пам’яті про Петра
Калнишев-ського, Фондом зініційовано і розроблено низку документів, які
ухвалено на найвищому державному рівні.  

Приміром, згідно з відповідною постановою уряду (2006 р.)
пам’ятки Роменського і Недригайлівського районів Сумської області об’єднані в
державний історико-культурний заповідник «Посулля». Фондом започатковане
щорічне свято «Калнишевська рада», яке нині набуло статусу Всеукраїнського.
Кілька років тому в селі Пустовійтівка закладено «Калнишевий гай» на радість
прийдешнім поколінням.

Спільно з групою українських письменників та військовим
видавництвом «Варта» Міністерства оборони України Всеукраїнський благодійний
фонд імені Петра Калнишевського здійснює наповнення бібліотек для Збройних Сил
України книгами «Козак в рясі», «Лицар Дикого Поля» та «Од Калниша вісті…»,
(Д. Кулиняк), «Республіка козаків» (Г. Нудьга), «Історія Смілого» (Ф. Сахно) та
багато інших. Загалом же завдяки Івану Рішняку видано десятки книг багатьох
авторів загальним накладом в сотню тисяч примірників – можна сказати, ціла
«бібліотечка Івана Рішняка».

У Сумах діє Клуб Петра Калнишевського. Тамтешні краєзнавці,
історики, художники, журналісти, письменники, представники сумського козацтва в
основу своєї діяльності поклали популяризацію знань про долю та лицарство
останнього Кошового отамана Запорозької Січі. Є у Фонду і своя нагорода –
«Хрест Петра Калнишевського» – Почесна відзнака Всеукраїнського благодійного
фонду імені Петра Калнишевського.

За клопотанням Фонду до Патріарха Київського і всієї
Руси-України Філарета 11 липня 2008 року Освячений Помісний Собор Української
Православної Церкви Київського Патріархату канонізував і приєднав до сонму
святих останнього Кошового Запорозької Січі Петра Калнишевського. Відтепер
щороку, у день Святої Богородиці Покрови (14 жовтня) правитимуть поминальні
літургії за святого праведного Петра Калнишевського. Ухвалено і його образ
(ікону) для поклоніння. У травні цього року в Ромнах проведено
науково-краєзнавчу конференцію «Калнишевий край» та свято «Калнишева рада» в
Пустовойтівці.

Цим величним діянням церквою встановлено вшанування постаті
сподвижника укорінення української духовної традиції і моралі, видатного
політичного і державного діяча Петра Калнишевського за його земний духовний
подвиг. А молитва, проголошена під час літургії, як і віра у посередництво цієї
праведної особи, до якої звертаємося, буде вселяти людям почуття внутрішнього
спокою, впевненості у силу його заступництва, додаючи енергії та наснаги у
щоденному житті.

12 липня – день народження Петра Калнишевського.
Виповнюється 320 років від дня його народження. Всеукраїнський благодійний Фонд
імені Петра Калнишевського пропонує оголосити цей рік Роком Петра
Калнишевського і широко відзначити цю дату на державному рівні. З такою
пропозицією правління Фонду вже звернулося до державних установ та до
Адміністрації Президента Віктора Януковича.

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!