Під омофором національного генія

215

КАФЕДРА ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І
ШЕВЧЕНКОЗНАВСТВА ІНСТИТУТУ ФІЛОЛОГІЇ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА
ШЕВЧЕНКА: ДО 15-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ ЗАСНУВАННЯ    

Кафедра
історії української літератури і шевченкознавства Інституту філології
Київського національного університету імені Тараса Шевченка – унікальна за
своїми традиціями. Це один із перших в історії України осередків, який
досліджує не лише історію літератури, а й творчість окремого митця – Тараса
Шевченка. Ця традиція сягає часів європейського Відродження, коли 1374 р. у
Флорентійському університеті було створено кафедру, яка займалася студіюванням
тільки одного твору – «Божественної комедії» Данте, а очолював її Джованні
Бокаччо – автор славнозвісного «Декамерона».

Витоком
і праджерелом кафедри історії української літератури і шевченкознавства є
кафедра російської словесності історико-філологічного відділення Університету
Святого Володимира, очолювана Михайлом Максимовичем (1834). 1918 р. на
філологічному факультеті вперше було створено окрему кафедру української
літератури. Розвиток історико-літературної науки, зокрема медієвістики і
шевченкознавства, поставив на порядок денний заснування кафедри, яка б
поглибила наукові студії над національним письменством Х-ХІХ століть. Так 2
липня 1999 р. постала кафедра історії української літератури і
шевченкознавства, що активізувало історико-літературні, зокрема медієвістичні
та шевченкознавчі дослідження, стали регулярно проводитися наукові
шевченківські конференції, щорічно виходить збірник «Шевченкознавчі студії»,
зросла кількість студентів та аспірантів, які працюють над тематикою класичної
літератури. У різні часи на цій кафедрі працювали такі відомі вчені, як В.М.
Перетц, М.К. Зеров, С.І. Маслов, І.П. Скрипник, М.П. Комишанченко, М.С.
Грицюта, Н.Й. Жук, В.В.Яременко, В.М. Поважна, О.І. Кисельов та ін.

Нині
кафедра історії української літератури і шевченкознавства є одним із осередків
філологічної, зокрема історико-літературної, освіти й науки у складі Інституту
філології. Завдання кафедри на сучасному етапі визначаються такими  розвитком і вдосконаленням відповідно до
сучасних освітніх стандартів викладання книжності Русі-України, інтегрованих у
загальноєвропейський контекст літератур Ренесансу, Реформації й Бароко;
національної класичної літератури ХІХ століття, зокрема феномену Тараса
Шевченка. Діяльність кафедри історії української літератури і шевченкознавства
провадиться у трьох стратегічних навчальних і наукових напрямках: викладання і
вивчення давньої української літератури Х–ХVІІІ ст.; класичної літератури ХІХ
ст.; творчості Т. Шевченка. Відтак, багатовекторна навчальна і наукова політика
кафедри здійснюється у трьох визначальних аспектах – медієвістика, українська
класична література і шевченкознавство. Концептуальна ідея кафедри полягає у
виконанні місії подвійного характеру: навчальної та науково-дослідницької, їх
об’єднавчим фактором є педагогічний чинник у роботі викладачів зі студентами.
Домінуючим аспектом є усвідомлення діяльності, спрямованої на входження
Інституту філології як складової частини Університету до світових рейтингів.
Кафедра забезпечує викладання таких нормативних дисциплін: «Історія української
літератури (давня)», «Історія української літератури першої половини ХІХ ст.»,
«Історія української літератури другої половини ХІХ ст.», «Історія української
літератури доби становлення і романтизму», 
«Т. Шевченко: загальнолюдські і національні виміри творчості», «Т. Шевченко
і романтизм», «Шевченкознавство: етапи вивчення», «Історія як чинник
світобачення українських письменників», «Українська література:
жанрово-стильовий аспект ХІХ ст.», «Проблеми динаміки української літератури:
від давнини до сучасності», «Системні чинники розвитку художньої моделі української
літератури», «Історія українська літератури в діалозі культур та
міждисциплінарній взаємодії (ХІ-ХІХ ст.)» і ряд спецкурсів. Концепція
викладання кафедрою історії української літератури відображена у програмі
«Історія української літератури ХІ-ХІХ століть», укладеній професорами кафедри
О. Сліпушко, Л. Задорожною, Я. Вільною. У 2013–2014 навчальному році вперше в
історії Університету кафедра розробила і забезпечила читання разом із кафедрою
новітньої української літератури факультативу «Феномен Тараса Шевченка у
культурному і гуманітарному просторі України і світу» для студентів усіх
структурних підрозділів Університету.

Нині
на кафедрі історії української літератури і шевченкознавства працює 12
викладачів. З них докторів наук 4: Л.М. Задорожна, Г.М. Штонь, Я. В. Вільна,
О.М. Сліпушко. Вчені звання професора мають Л.М. Задорожна, Г. М. Штонь, О. М.
Сліпушко, Я. В. Вільна.  Наукові ступені
кандидата наук і вчене звання доцента мають: С.В. Задорожна, М. М. Конончук,
Г.О. Усатенко. Кандидати наук, асистенти – Г.О. Гудима, Г.О. Шкрабалюк, Є.О.
Іщенко, О.Ю. Данильченко. З початку заснування кафедри і до жовтня 2012 р.
завідувала кафедрою проф. Л. Задорожна, нині кафедру очолює проф. О. Сліпушко.
Головні наукові здобутки викладачів кафедри представлені такими монографіями і
посібниками, як професора В. Яременка, який багато років працював на кафедрі,
«Від рідної хати ключі збереглися» (1992), «Іларіон (митрополит)» ( 2004),
«Літератури дивна течія…» (у 2 кн., 2011); професора Людмили Задорожної «Євген
Гребінка: Літературна постать» (2000), навчальний посібник «Риси етнотипу та
етнохарактеристики у системі розвитку української літератури. Літописна
спадщина» (2006), «Історія української літератури» (2008), «Шевченкові
ремінісценсії в поетичному світобачення Щоголева» (2014), професора Оксани
Сліпушко «Давньоукраїнський бестіарій (звірослов)» (2001), «Софія київська.
Українська література Середньовіччя: доба Київської Русі (Х–ХІІІ ст.)» (2002),
«Еволюція та функціонування літературних образів у книжності Києворуської
держави (ХІ – перша половина ХІІ ст.)» (2009), «Образ автора у літературі
Києворуської держави (ХІ – перша половина ХІІІ століть)» (навчальний посібник,
2011), «Духовна Держава Тараса Шевченка» (2013), «Література Київської Русі»
(навчальний посібник, 2014); професора Ярослави Вільної «Історико-літературний
феномен критичної інтерпретації творчості Г. Квітки-Основ’яненка» (2005),
«Літературно-історичний контекст творчості Г. Квітки-Основ`яненка» (2010),
Світлани Задорожної «Василь Стефаник» (посібник, 1989), «Українська література»
(посібник, 1995), «Українська література: запитання і відповіді» (посібник,
1996), Галини Усатенко «Історія української літератури ХІ-ХУІІІ століть»
(посібник, 2012), «Українська література. Тести (посібник, 2006)», Валентини
Гнатенко «Тарас  Шевченко у прижиттєвій
критиці (1839 – 1861). Бібліографія. Матеріали. Навчальний посібник» (2009);
спільні праці викладачів кафедри: «Шевченкознавство у Київському національному
університеті імені  Тараса Шевченка
(1860–2010)» (Задорожна Л. М., Семенюк Г. Ф., Росовецький С. К., Вільна  Я. В., Задорожна С. В., Гнатенко В. І.)
(2011), монографія «Орю свій переліг… та сію слово» (Задорожна Л. М.,
Дядищева-Росовецька Ю. Б., Задорожна С. В., Гудима А. О., Шаповалова А. О.,
Жванія Л. В., Антоновська М. А.) (2012), монографія «Інтеграція позитиву в
творчості Шевченка (аспекти символу, аксіології, онтології, міфу, психології і
стилю)» (Задорожна Л.М., Задорожна С.В., Вільна Я.В. (2002),. Професори кафедри
уклали низку хрестоматійних праць, зокрема, Л. Задорожна «Українська поезія
кінця  ХУІІІ – 60-х років  ХІХ століття», «Нове  слово. Посібник-хрестоматія до курсу «Історія
української літератури кінця ХУІІІ-60-х років ХІХ ст.», О. Сліпушко «Тисяча
років української суспільно-політичної думки. Т. 1 (ХІ-ХУ ст.)», «Україна:
антологія пам`яток державотворення» (Х-ХІІІ ст.), В. Яременко та О. Сліпушко
«Золоте слово. Хрестоматія літератури України-Русі епохи Середньовіччя», М.
Конончук «Живиця. Хрестоматія української літератури ХІХ ст.» (у 2 кн., 1998).  При кафедрі багато років працює навчальна
лабораторія шевченкознавства, очолювана Валентиною Гнатенко. Наказом Ректора
академіка Л. В. Губерського у 2013 р. було створено Всеукраїнський
навчально-науковий центр шевченкознавства.

Показником
наукової роботи кафедри є підготовлені на ній та захищені три докторські  дисертації, науковим консультантом яких
була  д. філ. н., проф. Задорожна Л. М.:
Горболіс Л. М. «Художня парадигма народнорелігійної моралі у прозі українських
письменників кінця ХІХ – початку ХХ ст.» (2005); Вільна Я.В. «Ідейно-естетичний
феномен творчості Г. Квітки-Основ`яненка: герменевтичний аспект» (2006);
Сліпушко О.М. «Еволюція та функціонування літературних образів у парадигмі
писемних пам`яток Раннього і Високого Середньовіччя (ХІ-перша половина ХІІІ
ст.)» (2010). На кафедрі підготовлені та захищені кандидатські дисертації: під
науковим керівництвом професора Задорожної Л.М. – 10, проф. Сліпушко О.М. – 4,
проф. Вільної Я.В. – 3, проф. Штоня Г.М. – 2, доц. Задорожної С.В. – 1, доц.
Конончука М.М. – 10.

Особлива роль належить кафедрі історії української
літератури і шевченкознавства у відзначенні Року Тараса Шевченка. Викладачі
кафедри відповідали за проведення визначальних шевченківських заходів,
виступали їхніми організаторами. Директор Інституту філології Київського
національного університету імені Тараса Шевченка професор Григорій Семенюк на
урочистостях, присвячених 200-річчю від дня народження Кобзаря, наголосив на
тому, що ідея Інституту філології, як і всього вишу, визначається ідеєю Тараса
Шевченка. Єднання україністів, знавців слов`янських, східних і західних мов у стінах Інституту
філології, їх тісну співпрацю засвідчили численні шевченківські заходи, які
відбувалися на його базі протягом 2012-2014 рр. Інститут філології відіграв
визначальну роль у тих заходах, які були ініційовані Ректором Університету
академіком Л. В. Губерським до цього знаменного дня в історії України та
Європи, яка проголосила 2014 рік Роком Українського національного генія. У
«Плані заходів з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса
Шевченка» переважна більшість акцій пов’язана з ІФ. Електронний портал «Шевченко-info» на сайті
Університету став одним із найбільш відвідуваних. Загалом ідейна спрямованість
Шевченківського міжнародного літературного конгресу засвідчила повну
інтегрованість Університету і його співробітників у сучасні демократичні
процеси. Саме на Конгресі було озвучено головні положення Шевченківської
ідейної доктрини, які особливо актуальні для сучасного історичного розвитку незалежної
Української Держави. 

 

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!