Опора

Як добре, що в житті
зустрічаються люди (хай і не так часто, як би того хотілося), котрі стають тією
підтримкою і опорою, які так потрібні. Особливо, коли чуєш себе самотнім і
закрадаються сумніви про власну потрібність на цьому світі…

Таким Чоловіком (на одному із
«життєвих етапів») став для мене незабутній пан Степан. Вірніше – Степан
Євстахійович Сапеляк  (просто ми
обізвалися кілька разів один до одного. Просто… Отого «просто» часто й не
вистачає…).

Я йому надсилав свої книги;
він відповідав:

«Дорогий Юрію, красно дякую за
книжку – Його подальшої видимої дороги, Його Зорі, що висвітлює Його лик і не
дає блякнути Його СЛОВУ, і не дає ховати Його в тінь найтемнішу, – ОТЦЯ Вашого
Феодосія Рогового. Ви, пане Юрію, найбільшу силу маєте, бо взяли на плечі
найтяжчу ношу – батьків великий спадок і найтяжчий хрест – примножити ЙОГО
Причту духовних цінностей. Давніше, прочитавши в «Кур’єрі» Вашу публікацію
недовершеного (недописаного) роману Вашого Тата, я був так потішений, що Ви
засвітили Дім ОТЦЯ і самі засвітились священною лампадкою – виконати своє
призначення… А нині ще більш потішений, що маю від Вас, п.Юрію,
небагатослівну вісточку. Світлі вчинки Вашої родини засвідчують і понині
моральну перевагу на ярмарку марнослав’я і марнослів’я.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Ваша мова з вітцівського
порогу це тиха мова Правди, здорового глузду, це мова, що торує «кротку»
стежину до джерел, де ще неначе мамина й татова молитва, загублена казка, хоч
по ній ще бігають «цербери», а поруч стічний рів і хтось «під градусом» вишукує
вчорашні «штандарти», косноязичучи старе, але з мандатом і «общепринятим»
списком.

Любляче Серце Феодосія
Рогового, Його мистецька спадщина сьогодні дає Право збиратись безкорисливим
ідеалістам і повторювати відвічне питання – сенс у донкіхотстві письменника…

Певен, що в силу своєї натури
великий Феодосій Роговий в тім – неповторний СКАРБ.

З повагою Ст. Сапеляк, Харків,
24.05.2007».

І ще: «Пане добродію, Юрію!
Світлим Словом вітаю Вас із пошанівком. Гадаю, це дещо окрилить Ваш Божий
Дар… Ваш прихисток СЛОВА і Ваш святдень, адже саме Вам доводиться засвідчити
суворе Слово татове, підживлюючи вогонь Його пошуку – пошуку істини й краси.
Надійно замовчуваної.

Ваша чесна розмова
сприймається в культурі нашій, як потиск руки, як росичка на затоптаній ниві.
Сумніву нема  – Ваша, Юрко, новеля й
позиція зменшує віддаль до пошуку істини, яку творив Ваш незабвенний батько,
щоб засвідчити право думки гідної і суворої на пригаслому вівтарі істини.

Є щось віще у ваших прекрасних
творах…

На превеликий жаль, із серією
Шевченківських лавреатів є фальш і певна афера. То ж не вистачить життя нам,
аби перебути темный – (нер.сл. Ю.Р.) Щойно Д(…), аж пищить про свій
том, а далі хто?

Ваш Ст. Сапеляк, 21.03.2008».

«Шановний (і дорогий, як і вся
Ваша родина!) п.Юрію. Отримав щойно Вашу бандеролю. Вже не кажу, що маю честь з
того, але читаю ще і ще. Від абзацу до абзацу Його книгу. Книгу вибору між
Добром і Злом. Пророчого крику за переступ Священного Дару життя. Книгу
Феодосія Рогового, в основі якої Євангельська Істина… Сталося непоправне –
Дух відступив. Та все ж життя чогось варте, коли з’являється така книга. Пошук
правди, чесної позиції, гідності. І повторюю я це тричі. Бо тут стиль – велике
річище мистецтва й філософічного розмислу, ознакою якого – ІДЕАЛІЗМ, що
підносить, просвітлює людське життя у сфері духу. Книги Рогового Феодосія це
порив до життя у світі обману, фальші. Це зміст особливої атмосфери душевної
тривоги, зачаклованої «з ефіру» чи «кобеляцького фасону правлячої нечисті».
Сьогодні Великий письменник знов нагадує нам слова Честь, Гідність, себто
моральні поняття, що йдуть від принципів Особи. Особи, що тримається на
вартостях мистецтв, сумління, вільної СОВІСТІ. На благословенні ДУХА. Духа
СВЯТОГО, й пошуку ЙОГО ОБРАЗУ…

Дуже потішений Вашим, п.Юрію,
листом. Все збираюся трохи на часі написати про Вашу добру книгу
«Святвечір»  – Спадкоємну…

Вітаю Вас, вітаю родину Вашу!
Честь Вам! Ваш Ст.Сапеляк. Харків, 25.12.2008. тел. 75.65.810».

Доземно дякую Вам, пане
Степане!

Хай навіть вже туди, де Правда
і Справедливість торжествує довічно.

                                                                                          
10.03.2014.