Ольга Смольницька. «Диво без райських сирен…»

194

У затишному саду Музею Максима Рильського відбулася літературно-мистецька акція з нагоди ювілею письменниці Світлани Короненко та презентації її нової поетичної збірки «Замовляння на білоруську мову».

Зібралися літературознавці, письменники, перекладачі, видавці, представники преси і, звичайно, співробітники Музею. Світлана Короненко отримала заслужені відзнаки від голови НСПУ, головного редактора «Української літературної газети» Михайла Сидоржевського та інших гостей.

Модератором був Микола Сулима – доктор філологічних наук, завідувач відділу давньої української літератури, академік НАН України, заступник директора з наукової роботи Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ. Виголосивши промову про біографію й творчу специфіку поетеси, учений закцентував і на тому, що Світлана Короненко обстоює права української та білоруської мов. У зв’язку з цим ведучий прочитав білоруською мовою вітання поетесі з нагоди ювілею від письменника і літературознавця В’ячеслава Рагойші.

Михайло Сидоржевський розповів про своє навчання зі Світланою Короненко у Київському університеті (сьогодні КНУ імені Тараса Шевченка) і зазначив, що тодішній курс був дуже потужним і виплекав багатьох письменників, але наша ювілярка вже за студентства вирізнялася талантом. Недарма її перша публікація в «Літературній Україні» вийшла з передмовою Івана Драча, який назвав 18-річну поетесу «українським Артюром Рембо».

Директор Інституту мови НАНУ Павло Гриценко схвалив принципову позицію ювілярки та назвав її лірику «компресивною», оскільки ці тексти дуже щільно насичені різними смислами.

Звучали слова про багаторічне творче мовчання Світлани Короненко, після якого та знову почала писати, причому на високому рівні. Поетеса обирає складну форму, часто пишучи гекзаметром, в її доробку – дистихи, які мало хто сьогодні практикує. Узагалі було цікаво слухати про еволюцію її стилю, як і несподівано дізнатися про те, що спочатку пані Світлану читачі знали як прозаїка, але не як поетку. Ще наголошували на скромності поетеси, яка пише, але не піарить себе, бо не має на це ні часу, ні сил, ні бажання. Адже справжнє покликання автора – творити, а здобувати йому славу за життя – задача друзів і партнерів. Те ж, що письменниця тривалий час мовчала як творець, закономірно, бо саме після павзи і обдумувань народжується справжня, натхненна література. А ще скромність поєднується у Світлани Короненко з активною діяльністю, бо інтерв’ю, відео, праця у різних проєктах (згадали і те, що пані Світлана була літописцем у Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика) дозволяють знаходити нових людей, об’єднувати творчі сили.

Добрі слова і спогади про знайомство про поетесу ще за студентських років сказав Іван Малкович – директор видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га» і друг нашого Музею. Промовець дотепно розповів про серйозний шлях письменниці, у тому числі про співпрацю з нею на Українському радіо (оскільки за освітою Світлана Короненко радіожурналістка), відзначивши невтомну енергію та інші гарні риси героїні врочистої події. А завершив свій виступ натхненним співом здравиці «Многая літа!», яку підхопили присутні.

Зворушив і Максим Рильський-онук, який після свого емоційного привітання зрізав у дідовому квітнику найкращу троянду і по-лицарськи підніс її схвильованій ювілярці!

Зі свого боку авторка дарувала присутнім власні книги: «Замовляння на білоруську мову», «Дебора», «Містерії» (видавництво «Ярославів Вал»). Збірки оригінально і яскраво оформлені, їхня поліграфія добротна і є чудовою оправою для самоцвіту таланту поетеси.

Запрошені артисти читали поезії Світлани Короненко і співали пісні на її слова. Особливо запам’ятався вірш «Замовляння на білоруську мову» (присутній на заході Василь Герасим’юк вважає його найкращим у творчому доробку поетеси; обсягом і епічним характером цей твір нагадує поему) – діалог ліричної героїні та самої авторки з матір’ю-білорускою. Це рефлексія на тему, що героїня могла бути білоруською поетесою. Особливого шарму додають спогади про білоруську рідню та материзну, пейзажі історичної батьківщини, білоруські назви місяців тощо. Подальші вірші продемонстрували різноманіття таланту гості нашого заходу.

Змістовні та щирі слова про поетесу звучали з уст її творчих колег: поетеси, лауреатки Всеукраїнського поетичного вернісажу «Троянди й виноград» (2012), кандидатки філологічних наук Надії Гаврилюк, кандидатки філологічних наук, поетеси, перекладачки, лауреатки численних премій Олени О’Лір (частих гостей нашого Музею); доктора філологічних наук, професора, поетеси Наталії Науменко; мисткині, поетеси і перекладачки Валентини Давиденко та багатьох інших.

Узагалі було безліч промовців, кожному було чим поділитися.

Творчість Світлани Короненко зріла і оригінальна. Достатньо прочитати кілька рядків – наприклад: «Диво без слів і імен, диво не називальне, / Диво без райських сирен, диво сумне і мовчальне» (збірка «Містерії»). У книзі «Дебора» є влучна і ґрунтовна стаття Олени О’Лір «Стильові метаморфози Світлани Короненко». Так, дослідниця зазначає про те, як поетеса спершу творила білим віршем, але потім її лірика стала виключно римованою (ще й складною – дистихи на одну риму!), тобто перемогли канонічні форми. Пані Олені така еволюція нагадує зміну стилю Хорхе-Луїсом Борхесом. Підсумок аналізу – наведені літературознавцем слова Ежена Делакруа: «Мистець повинен ненастанно вивчати техніку свого мистецтва, аби не думати про неї у хвилини творчості». Поезія Світлани Короненко підкреслює це.

Твори нашої ювілярки вже ставали і стають предметом літературознавства і літературної критики. Побажаймо письменниці нових творчих злетів і простого людського щастя!

На фото: Світлана Короненко, Микола Сулима, Іван Малкович.

“Українська літературна газета”, ч. 15 (281), 31.07.2020

 

Передплатіть «Українську літературну газету» на 2020 рік! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» на 2020 рік в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

 

 

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!