Дорогий Юрію! Звертаюся до тебе як колега по перу. Ти великий вчений, видатний дипломат (так я думаю), оригінальний письменник, обійдений, як і твій покірний слуга, премією нині імені невідомого світові і нам з тобою якогось «колгоспника» Макарова. Ти чудовий пророк та політичний ясновидець. Я вчора на сторінках «Української літературної газети» №11-12 прочитав з задоволенням твою останню статтю (останню на цьому тижні), але, як на мене, під дивним заголовком: «Українська цивілізація, “РУСЬКІЙ МІР” і комплекс меншовартості». Тепер, щоб стало ясно авторові і читачеві нашої рідної з тобою письменницької газети, поставимо всі крапки над «і». «Руський мир» – сьогодні загально прийнято – це означає – УКРАЇНСЬКИЙ СВІТ. А от «русКай мір», як і цю назву, яку ти вживаєш у своїй статті – це вже Московський світ! Так? Так. Тепер поїхали по тексту статті і заголовку. Назву «Українська цивілізація, “РУСЬКІЙ МІР” і комплекс меншовартості» слід розуміти так: «Українська цивілізація, український світ і комплекс меншовартості». Тобто – це все ми, українці, і наша держава, що нині воює (уточнимо – ОЧ), як на мене, не з «Руським міром», тобто не сама з собою, а таки з «русКім міром», тобто Московією.
На першій сторінці газети ти пишеш: «Принципово іншим шляхом розвивався політично-диверсійний проект “русКаго міра”, ПІДТРИМУВАНИЙ та щедро фінансований розвідувально-пропагандистськими органами Росії. До 2014 року Україна з її неосяжною демократією, керована принципом “КАКАЯ РАЗНИЦА” (з наголосом на першому А) та хронічною слабкістю корумпованих захисних систем, байдуже спостерігала за активним просуванням носіїв та організацій “рускаго міра” – цих ракових клітин, налаштованих на знищення нашого державного організму».
Все правильно! Але переходимо на 5-ту сторінку цього ж таки номера цієї ж статті. І тут повна абракадабра. От я і хочу тебе по-дружньому запитати: «А какая разніца (наголос на першому А) між вищенаведеними рядками і рядками ось цими: «Пам’ятаю, як на одній з конференцій в Києві давав вказівки своїм агентам тодішній керівник руського міра Ніконов, внук сталінського наркома Молотова…» і далі за цим же текстом цієї ж статті: «З війною 2014 року руський мір (тобто український, бо ж з «Ь», м’яким знаком та без лапок – ОЧ) своє потворне, імперсько-шовіністичне обличчя вбивствами, пожежами прокотився по Україні, підготував ідеологічний грунт для великої війни 2022 року».
Отут у мене й виникло запитання до тебе, Юрію: так хто ж підготував «той грунт для великої війни 2022 року»? Самі українці?!
Юрочко, я тебе вітаю з твоєю прозорливістю. Із заголовка твоєї статті про руський мір я зрозумів, що це ми, прямі нащадки Київської Русі – русини-українці, підготували весь наш чорнозем для війни у 22 році на своїй території. Дивний збіг: точнісінько такої ж думки і кремлівська агітпомийниця скабєєва та чорноротий шапіро-соловйов і кремлівські перевертні – шарії, юрії коти на чолі зі слинявим донецьким корніловим, що не «РуZZкій мір» прокотився по Україні, а сам «Руський мір» (тобто – український) прокотився таким палаючо-знищувальним бульдозером по своїй чорноземній території.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Я свято вірю, що ти знаєш куцу історію Московії, за яку, власне, сьогодні й кровоточиться чергова кривава широкомасштабна війна України з вічно загарбницькою Московією, котра раніше називалася Мокшею, згодом Тартарією, потім Татарією, пізніше Московією (міняла як повія свої імена) і тільки у 1721 році вона стала Росією завдяки указу Петра І – збирача «слов’янських земель». Щоправда, деякі землі є далеко не слов’янськими територіями. Петро І «трішки» переплутав, як нині путін. Скажімо, Швеція, Фінляндія, Литва. Це не слов’янські землі. До слов’ян цей маленький хворий на голову чоловічок може віднести й Угорщину зразка 1956 року, хоча вона вперто не вважає себе «слов’янською»,але, судячи з позиції угорської партії «Йоббік», вона як повія мріє лягти таки під Кремль. Але ми не про «ЙоббіК», ми про два світи – «Руський мир» і «русКай мір»,або ще краще і ясніше нині писати, як на мене, «руZZкай мір».
Як ти знаєш, дорогий Юрію, Московія споконвічно (принаймні з 1147 року від першого московського улусу, мріяла про нашу древню історію, за що й воює з нами всі майже 400 років і понині) прибрати під себе назву Русь і повністю знищити нас як націю, а нашу історію навіки приписати собі. Це вони вже чинять на тимчасово окупованих територіях України – видають московські підручники зі «своєю новоспеченою «історією», як дочасно випущені медалі «За взяття Києва», Львова, Одеси… Видають підручники без імені Київська, а просто – Русь. Ніби вона, та Русь, вже не Київська, а Московська і саме Московія (за їхніми нинішніми підручниками) у 988 році хрестила в Дніпрі …московітів. Хоч самої Московії на планеті Земля ніхто на той час не зафіксував.
Але в нас своя історія, як правда. Її не підміниш брехнею. Русичі-українці, щоб майбутні московіти не забувалися, хто вони є насправді, ще з 12-го сторіччя їх називали: андрофагами (тобто канібалами), мокшанцями, москалями, кацапами (переклад із татарської – різун, різник), нині орками, окупантами, рашистами. Їм про це час від часу треба нагадувати, щоб вони орієнтувалися в історії і себе не плутали з русичами, русинами, тобто з нами, українцями, назва яких, судячи з рядків у «Київському літописі», згадується ще в 1187 році. А те, що вони різуни і різники, як і природжені злодії, брехуни та гвалтівники, нині засвідчує їхня ментальність в дії – це безневинна кров і руїни Бучі, Ірпеня, Гостомеля та десятки-сотні інших наших міст і сіл. Це все називається, дорогий Юрію, саме «РуZZкім міром». Можна писати, як і ти двічі написав у своїй статті правильно «русКаго міра». Щоб відрізнити таки нас від москальської орди. Саме «русКай мір» чи «руZZкій мір», але далеко не «Руський мір», як це ти пишеш і виносиш у заголовок статті.
Юрію, це не правильно і в історичному плані, і у філологічному. Припускаю, що тобі назву «руський мір» замість «руZZкаго міра» підсунув комп’ютер своєю «грамотністю», а ти як автор мав на увазі «московський мір». Але ти ж перед тим, як давати це в друк, міг би виправити у своєму тексті ці словосполучення. Тепер, дорогий Юрію , уяви собі таку ситуацію. Свої статті про «руZZкій» чи «Руський мір» писатимуть наші молодші колеги і вперто називатимуть Московію «Руським міром» (за Щербаком!), а не українським, і весь негатив статті мимоволі упаде на нашу з тобою рідну Україну. При першому поясненні з боку редакції іншому авторові (не тобі), що «руССкай мір» слід писати без м’якого знаку, молодший віком автор на зауваження редактора неодмінно заявить: «А я написав як Юрій Щербак!», і посилатиметься на твою статтю і на твій незаперечний авторитет та твоє славне ім’я. Мовляв, «Ось стаття, як документ – «Українська цивілізація, “РУСЬКИЙ МІР” і комплекс меншовартості».
Так більше не пиши, дорогий мій Юрію. Пиши історично і філологічно правильно. Я тебе молю, благаю.
Завжди твій
Олег Чорногуз,
з незмінною повагою до твого авторитету і твоїх численних знань та книжок.
Післяслово: і до тих усіх українських часописів,що досі друкують «Руський мір», маючи на увазі під цією назвою «РуZZкій мір», тобто московський, а не український. Я вже мовчу про телемарафон, де окупантів називають ледь не братами-росіянами. Деякі телеведучі аж із спідничок і штанців вискакують, щоб якнайніжніше назвати окупантів, загарбників, варварів, рашистів, орків, ґвалтівників і вбивць в одній особі — росіянами. А якби ще писали це слово на титрах, то, мабуть, подавали його з великої літери, а до путіна, соловйова і скабєєвої зверталися б виключно на «ви». У нас ще слово – не зброя. Принаймні на укртелебаченні. Ментальність до «воріженьків» в устах окремих телеведучих аж зашкалює!!!