Оберіг. Це – українські краї

26-го листопада минулого року тільки-но опустилися сутінки на столицю Австрії Відень, як на фасаді музею Леопольда ожили мозаїки і мозаїчні панно, створені українськими митцями в 60-80-ті роки ХХ століття. Шоу це супроводжували автентичні музичні композиції, зроджені нашою Батьківщиною. Серед представлених шедеврів пролітав «Боривітер» і зростало «Дерево життя», оригінали яких Алла Горська створила в прифронтовому місті Маріуполь, і які понині зберігаються там.

Нєнезаперечним фактом те, що в краї, де живе і зберігається рідна культура, де громада відчуває свою спільність з Україною як цивілізаційним і світовим явищем, неможливі навіть найменші підґрунтя для вторгнення гібридного «руского міра» з його гібридною війною. Азовці глибоко усвідомлюють, що вони влітку 2014 року не змогли би відвоювати м. Маріуполь, якби Приазовські землі вкрай просмерділися тим, що Московія називає імперською культурою, якби вони не отримували підтримки від маріупольської людності. І цю підтримку азовцям зрощували не одне століття в суцільному мороці чужої культури саме приазовські поети та художники, вчителі та краєзнавці жертовними трудами, своїми палаючими любов’ю до України серцями.

Тому напередодні 49-ої річниці трагічної загибелі української дисидентки, шістдесятниці і видатної художниці Алли Горської командування ОЗСП «Азов» вирішило організувати «Дні вшанування пам’яті Алли Горської». Це вже далеко не перші заходи, які здійснює культурно-просвітницький сектор служби РОС ОЗСП Азов в містах та селах, де знаходяться його бази дислокації. Окрім організації просвітницьких заходів, бійці полку співпрацюють з українськими митцями. Зокрема безпосередньо в рамках цього співробітництва зародилися ідеї написання таких романів, як «І засяє сонце» Лізи Мельниченко, «Хрест Андрія Первозванного» Леоніда Томи, багатьох поезій Ігоря Мисяка, «Казки для дорослої малечі» друга «Оберіга», оповідань зі збірки «Весна, що не стала «русской», Данила Михайленка.

Ідея організації заходів «Дні вшанування памяті Алли Горської» зустріла повну і всебічну підтримку з боку міської адміністрації м. Маріуполя, місцевого драматичного театру, керівництва обох університетів МДУ і ПДТУ. В заходах зі вшанування пам’яті Алли Горської взяли участь також гості, запрошені командуванням полку «Азов». Це діячі української культури, які відомі і шановані у всій Україні: академік Микола Жулинський (директор Інституту української літератури НАНУ ім. Тараса Шевченка), академік Георгій Філіпчук (заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта), письменник, драматург Леонід Тома (головний редактор журналу «Харківlit»).

Дієву участь на зустрічах зі студентами, митцями, громадянами м. Маріуполя та військовослужбовцями прийняла методист обласної бібліотеки Марина Шевцова, розгорнута доповідь якої про життя та творчість видатної української художниці Алли Горської сприймалася слухачами з глибокою зацікавленістю.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Зустріч з гостями полку та міста 26 листопада відбулася в центральній бібліотеці Маріуполя ім. В.Г. Короленка і умовно складалася з трьох частин. В першій частині виступила пані Марина Шевцова та доповів про важливість боротьби з нашим віковічним ворогом на інформаційному фронті боєць ОЗСП «Азов» Оберіг. Він зокрема наголосив, що «…саме із прагматичних міркувань та міркувань безпеки нам край як необхідно відірватися липкого й отруйного імперського «язика» і тих новин, що кожного дня доносяться від них до нас».

В другій частині до маріупольської спільноти митців з промовами звернулися гості міста. Першим презентував свою нову збірку аналітичних статей про розвиток української мови, культури та літератури в новітні часи «Осяяння словом» Микола Жулинський. Він наголосив, що такі велети духу, як Алла Горська, Василь Стус, Олександр Довженко не можуть зрости без багатовимірного культурного середовища, без різноманіття пошуку шляхів духовного зростання, який повинні постійно здійснювати всі, хто вважає себе причетним до творення нації. А такими без будь-яких сумнівів є всі митці, педагоги і майстри українського слова.

Г.Філіпчук зупинився на тому, що то є за феномен, який ми означуємо одним ємним словом «культура». «Будь-яка національна культура, як самовираження конкретного народу на шляху його розвитку до вершин цивілізованості, не обмежується картинами художників, фільмами кінорежисерів, піснями та музикою композиторів, художніми творами письменників та поетів, – сказав він, – Видатні творіння – то лише віхи, які ставлять геніальні митці своєму народу на шляху у вічне майбутнє. Якщо нація відцурається від них, то стане поступово занепадати і морально і інтелектуально, і зрештою відійде в небуття, стане поживою для більш культурних народів».

Потім з короткою промовою виступив Леонід Тома, редактор журналу «Харківlit», він ознайомив слухачів з віршем, який народився безпосередньо під час заходу, що проходив в бібліотеці ім. Короленко В. Г.:

 

Два академіки, як два ендеміки,

І не на теренах, а на тернах.

Як індіанці в степах Америки,

В степах Вкраїни, як Мономах.

Без Мономаха дали ми маху

Останні тури в своїх степах.

Поки знайшов козак домаху

На Дикім полі. На семи вітрах.

Два академіки, як давні скіфи

В степу ковильнім сивіють тут.

І поки греки складають міфи

Вкраїнські думи в степах живуть.

 

Третя частина дружньої зустрічі, на якій вшановувалась пам’ять видатної художниці Алли Горської, певне, виявилася найбільш змістовною. Спілкування між учасниками заходу і гостями полку «Азов» в неформальній обстановці затягнулося майже на дві години. Безпосередньо до організаторів підійшов Петерак Петро Сидорович, мешканець села Урзуф, і повідомив, що влітку 1966 року він особисто знав Аллу Горську, яка в той час відпочивала в його селі, подякував присутнім за збереження пам’яті видатних українських митців та їхню творчість. Також він розповів, що взяв участь у відновленні Грецької православної церкви, яка розташована в центрі Урзуфа, тому що за покликанням був і залишається художником-аматором. Петро Сидорович також взяв участь в оздобленні і розписі стін храму. Проте з якогось дива приход в 1994 році приписали до РПЦ, прислали з Росії попа і всі картини, зроблені його руками і руками його друзів, були зафарбовані. Тепер, за висловом художника-аматора, це не церква божа, а осередок злодійського «руского міра».

Пізно ввечері гості з Києва та Харкова взяли участь у скорботній церемонії прощання бійців полку зі своїм побратимом Дмитром Волонтирцем, який в неповних 40 років поповнив ряди «небесного воїнства».

27 листопада відбулися дві зустрічі зі студентами місцевих університетів.

Зустріч закінчилася хвилинною мовчання, якою присутні вшанували не тільки бійця полку «Азов» Дмитра Волонтирцева і Аллу Горську, але й всіх тих героїв, які поклали свої життя заради волі і свободи України.

На початку творчого спілкування в Маріупольському державному университеті з вітальним словом до присутніх звернулася перший проректор МДУ, професор Олена Булатова. Вона наголосила на важливості пам’ятати минуле, зокрема таких визначних особистостей, як Алла Горська, які творили історію України, і чиї твори дозволяють вчитися і пізнавати світ.

Старший офіцер з культурно-просвітницької роботи, капітан Володимир Михайленко пригадав імена великих митців України, які стояли на захисті української культури у нелегкі для України часи. Серед таких людей була й Алла Горська.

Леонід Тома під час свого виступу ознайомив з своїми поезіями та уривком з поеми «Зелений лев» – і наголосив, що саме культура формує націю.

Особистими спогадами з присутніми поділився академік Національної академії наук України, директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Микола Жулинський. Він підкреслив важливу роль університетів у «творенні людини вільної, яка вільно мислить» і зауважив, що саме гуманітарна освіта сприяє розвитку нації. Також він висловив захоплення Маріупольським держуніверситетом – динамічною історією становлення, міжнародними зв’язками та стратегією розвитку вишу.

Про світове значення творчого доробку Алли Горської розповів академік , заступник громадської організації «Просвіта» Георгій Філіпчук. Наприкінці свого виступу він подарував науковій бібліотеці МДУ книгу Мирослава Лазарука «Чорторийські марева-видіння», присвячену 75-річчю від дня народження актора і кінорежисера Івана Миколайчука.

Також під час заходу учасники вокальної студії МДУ виконали пісню «Все буде добре», а народний ансамбль народного танцю «Промінь» – «Дуба танець».

28 листопада заходи по вшануванню пам’яті Алли Горської проходили в приміщенні Донецького академічного драматичного театру і також були умовно поділені на три частини. З 10 до 12-ої години мешканці міста Маріуполь мали можливість вільно спілкуватися із гостями полку «Азов», ознайомлюватися з творчими доробками місцевих митців слова, отримати з авторськими підписами книги Леоніда Тома «Амальгама» і «Оповіді небесного чоловіка», нову збірку статей Миколи Жулинського «Осяяння словом».

В фойє також проходила презентація нового поповнення книг Донецької обласної бібліотеки і презентація бібліотеки ОЗСП «Азов».

Дві години у живому спілкуванні промайнули непомітно. Перед курсантами Маріупольського центру первинної підготовки поліцейських «Академія поліції», солдатами строкової служби ВЧ-3057, бійцями полку «Азов», мешканцями міста Маріуполь виступили гості, академіки М.Жулинський та Г. Філіпчук, зачитав свої полум’яні поезії Л. Тома.

Після того глядачі отримали подарунок від Маріупольського академічного драматичного театру – виставу «Сто відтінків правди і любові» режисера-постановника Анатолія Левченка. Протягом години глядачі, затамувавши подих, слухали високу поезію великих українських поетів Володимира Сосюри і Василя Стуса, долі яких кревно пов’язані з нині окупованим московськими загарбниками Донбасом. Зі сцени звучали поезії Стуса і Сосюри, побудовані в драматичне дійство у вигляді діалогу двох поетів через десятиліття, адже в реальному житті вони ніколи не зустрічалися.

Коли впала завіса, глядачі довго не відпускали акторів бурхливими оплесками. І хто опісля цього може сказати, що Приазов’я і Донеччина – то є неукраїнські краї? Просто необхідно нести нашу культуру людям і вона обов’язково знайде відгук в серцях українців – переконані захисники Вітчизни із ОЗСП «Азов».

“Українська літературна газета”, ч. 2 (268), 31.01.2020

Передплатіть «Українську літературну газету» на 2020 рік! Передплатний індекс: 49118.