Ніна Головченко. «Проблемні питання шкільної літературної освіти»

801

          Замість вступу

За період незалежності України чи не найбільше експериментів із реформування пережили заклади загальної середньої освіти (ЗЗСО). Школу лихоманили  нові програми і нові предмети; проблема 10-ти, 11-ти чи 12-ти років навчання; Державна підсумкова атестація (ДПА) і Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО); конкурси підручників / посібників; Нова українська школа (НУШ); дистанційне навчання; інтеграція шкільних дисциплін та ін.

Своєрідним «копняком» до чергового перегляду завдань шкільної освіти стали новітні суспільні виклики, передовсім цифровізація багатьох видів діяльності людини, а також дослідження PISA (Programme for International Student Assessment, Програма міжнародного оцінювання учнів), яка, «допомагаючи урядам країн світу змінювати освітні політики там, де це потрібно»[1], надала доказові дані про невисоку якість української освіти й вітчизняним чиновникам. Зокрема, у «Національному звіті за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018» зазначено: «Різниця успішності учнів / студентів в Україні порівняно із середніми значеннями по країнах ОЕСР[2] із читання становить 23 бали, математики ˗ 39, а з природничо-наукових дисциплін ˗ 22… В Україні найбільш проблемною з-поміж трьох галузей PISA є математика»[3].

Наступне системне реформування ЗЗСО розпочалося із запровадження проєкту НУШ (2016), що проголошує, передовсім, формування «покоління Z» як освічених, всебічно розвинених, відповідальних українських громадян і патріотів, здатних до ризику та інновацій (очевидно, що після вторгнення російських військ 24 лютого 2022 р. в Україну під символами Z, V, O, A, X на означення покоління сучасних школярів треба добирати інші символи). Також у проєкті НУШ акцентується інноваційний складник: «Наскрізне застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі та управлінні закладами освіти і системою освіти має стати інструментом забезпечення успіху нової української школи»[4].

Законодавчо концептуальні положення Нової української школи закріплено в Державних стандартах початкової (2019)[5] і базової (2020)[6] середньої освіти.

Саме у цих документах пріоритетом сучасної шкільної освіти проголошено формування учня як компетентної особистості: «Метою базової середньої освіти є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу»[7]. (Звертаю увагу на те, що позиція про «шанобливе ставлення» до «національних та культурних цінностей українського народу» посідає останнє місце в переліку компетентностей сучасних українських школярів)

Відповідно до кожної із визначених освітніх галузей (мовно-літературна; математична; природнича; технологічна; інформатична; соціальна і здоров’язбережувальна; громадянська та історична; мистецька; фізична культура) у Держстандарті базової середньої освіти окреслено мету, а також «компетентнісний потенціал, що позначає здатність кожної освітньої галузі формувати всі ключові компетентності через розвиток умінь і ставлень та базові знання; обов’язкові результати навчання учнів; рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за циклами навчання (5˗6, 7˗9 класи)»[8].

Метою мовно-літературної освітньої галузі, як наголошено в документі, «є розвиток компетентних мовців і читачів із гуманістичним світоглядом, які володіють українською мовою, читають інформаційні та художні тексти, зокрема класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних), здатні спілкуватися мовами корінних народів і національних меншин, іноземними мовами  для духовного, культурного та національного самовираження та міжкультурного діалогу, для збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, творчої самореалізації, формування ціннісних орієнтацій і ставлень»[9].

Формування компетентного читача – пріоритет мовно-літературної галузі, що реалізується в уже запропонованих до апробації модельних навчальних програмах та підручниках / посібниках із мови та літератури для учнів 5˗6 класів НУШ.

Розглянемо деякі з них і спробуємо визначити певні проблеми і лакуни сучасного передовсім програмотворення для ЗЗСО, що впроваджуються протягом  2021˗2022 навчального року в пілотних класах.

 

Про модельні навчальні програми з української літератури

Модельна навчальна програма (МНП) – документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів / учениць, зміст навчального предмета / інтегрованого курсу та види навчальної діяльності учнів / учениць, рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством (Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 1, абзац 7). Бачимо, що в програмі пріоритетними є результати навчання, далі акцентуються зміст програми та види навчальної діяльності.

Станом на 2021 рік укладачами запропоновано три МНП з української літератури, чотири із зарубіжної літератури і 7 інтегрованих курсів[10].

Автори однієї з Модельних навчальних програм «Українська література. 5˗6 класи»[11] для закладів загальної середньої освіти – працівниці Комунального навчального закладу «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради»: В. П. Архипова ˗ методистка лабораторії гуманітарних дисциплін; С. І. Січкар ˗ завідувачка лабораторії гуманітарних дисциплін; С. Б. Шило ˗ доцентка кафедри дошкільної освіти та професійного розвитку педагогів, докторка філософії. За усієї поваги до фахівців обласних ІПОПП, але: чи варто очікувати на потужний інноваційний продукт – модельну навчальну програму для 5˗6-х класів НУШ ˗ від методистки і завідувачки лабораторії без учених ступенів і докторки філософії, що 2021 року захистила дисертацію на тему «Вербалізація спонукальної модальності в агітаційно-політичному дискурсі»?..

Ураховуючи поради експертів, систематичну діяльність яких в умовах пандемії та термінів «на вчора» організували фахівці Інститут модернізації змісту освіти (ІМЗО МОНУ), авторки суттєво доопрацювали перший варіант своєї програми, скоригували її змістове наповнення. Проте сказати, що ця програма є абсолютно оригінальною, системною, глибокою за змістом та методичними рішеннями не можна. Так, один із популярних авторів підручників і посібників з української літератури О. Авраменка зазначає, що укладачки дотримуються принципу наступності,  традиційного стилю програмотворення щодо попередньої чинної програми (керівник групи авторів доктор філологічних наук Р. В. Мовчан)[12]. Тобто, обрали Еволюційний, а не РЕволюційний чи ІННОваційний шлях реформування шкільної літературної освіти.

Іншу модельну навчальну програму «Українська література. 5˗6 класи» для закладів загальної середньої освіти уклали Чумарна М. І., письменниця і засновниця авторської українознавчої школи М. Чумарної «ТРИВІТА» і Пастушенко Н. М., заступниця директора з науково-педагогічної роботи КЗ ЛОР «Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти», кандидатка педагогічних наук. [До слова, загальноосвітня авторська школа «ТРИВІТА» м. Львова (від 2018 року ˗ гімназія «ТРИВІТА» Львівської міської ради) своєю місією проголошує «творення середовища для навчання, виховання та формування цілісної особистості на засадах християнських цінностей»][13]. Певна інноваційність цієї програми проступає крізь акцентування в ній життєвих цінностей (ЖЦ), які школярі мають опанувати на уроках української літератури: «…Абсолютні, національні, громадянські, сімейно-родинні, особисті цінності»[14]. Не можна заперечити важливість цього аспекту уроків української літератури, хоча концепцію вивчення літератури насамперед як мистецтва слова ніхто не відміняв. Також важливим є народознавчий складник цієї програми. Але тема національних і сімейно-родинних цінностей (так само, як і християнських) потребує дуже толерантного підходу, бо в Україні навчаються діти різних національностей, із повних чи неповних (а в умовах російсько-української війни, що триває, неповних родин і дітей із психологічними травмами щодня, на жаль, стає більше…), інклюзивних родин, родин із різним віросповіданням. Також, експертам, що вивчали цю програму, було складно відшукати тексти М. Чумарної, запропоновані до вивчення учнями 5 кл, щоб поцінувати змістову та естетичну значущість їх і доречність включення до шкільної програми [Марія Чумарна. Пригодницько-фантастична повість «Прибулець із Сатурна» (фрагмент); Марія Чумарна. Літературна притча «Дзвіночки»]. Адже у школі йдеться насамперед про літературний канон, найбільш знакові твори української літератури, що формували її зміст і жанрово-стильову палітру. Отож, ця програма орієнтована, скоріше, саме на цільову, вузьку аудиторію школи «ТРИВІТА» міста Львова, а не на всіх школярів Нової української школи.

Модельну навчальну програму «Українська література. 5˗6 класи» для закладів загальної середньої освіти укладали аж дев’ять авторів: Яценко Т. О. – доктор педагогічних наук, Інститут педагогіки НАПН, Качак Т. Б. – доктор філологічних наук, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника; Кизилова В. В. – доктор філологічних наук, Державний заклад «Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка»; Пахаренко В. І. ˗ доктор філологічних наук, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького; Дячок С. О. – кандидат філологічних наук, директор НВК «Загальноосвітня школа І˗ІІІ СТ. №2˗ДНЗ» м. Хоростків; Овдійчук Л. М. ˗ кандидат педагогічних наук, Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука, Слижук О. А. ˗ кандидат педагогічних наук, Запорізький національний університет; Макаренко В. М. ˗ учитель української мови та літератури, Вознесенська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів Золотоніської районної ради Черкаської області; Тригуб І. А. ˗ кандидат педагогічних наук, ОНЗ «Щасливський навчально-виховний комплекс «ліцей – загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів – дитячий садок» Пристоличної сільської ради Київської області, заступник директора з навчально-виховної роботи[15].

У порівнянні з двома попередніми проєктами МНП, ця програма укладена більш потужним авторським колективом, у якому поєднано науковців у галузі педагогіки та філології, а також учителів-практиків з різних регіонів України (Прикарпаття, Черкащини, Київщини та ін.).

Проте під час дослідження і цієї програми експертами було виявлено низку лакун. Насамперед, змістових: наприклад, які саме народні перекази варто пропонувати учням 5-го класу ˗ «Прийом у запорожців» чи «Старі Кодаки й перші запорожці козари»; у який розділ програми доцільно включати кримськотатарську народну казку «Золоте яблуко»; чи достатньо художньо-значущим і психологічно доречним для молодших підлітків є текст І. Роздобудько «Що може пензлик? (Дитинство Катрусі Білокур)»; чи не варто дібрати інший текст як художній зразок жанру оповідання (і його різновиду – анімалістичного оповідання) замість твору М. Морозенко «Вірність Хатіко»; чи не доцільно запропонувати інші вірші як зразок патріотичної, але високохудожньої лірики (шкільний канон!)  замість віршів В. Зубара «Крила України» і Т. Майданович «Найкраща Україна», «О Україно! Божий білий цвіт!», «Країна Українія» тощо.

Зауваження торкалися і переліку теоретико-літературних (наукових) понять, а також доцільності тих чи інших методичних підходів.

У зв’язку з цим треба зазначити, що авторам цієї програми бракує передовсім історико-літературної, літературознавчої підготовки щодо змістових підходів до програмотворення – формування шкільного літературного канону, переліку «високохудожніх надбань класичної та сучасної української літератури» для учнів 5˗6 класів.

У цілому ж і ця програма має традиційний характер, певної своєрідності їй надає достатньо ґрунтовно виписаний мистецький контекст. Правда, іноді цей контекст формує і зміст програми.

Отже, станом на травень 2022 року запропоновано три МНП з української літератури для 5˗6 класів НУШ. Жодна з цих програм не є абсолютною, такою, що відповідає на всі запити сучасної української школи, тим більше після жорсткої навали російської орди у лютому 2022 року. Проте ці підходи можуть стати поштовхом до обговорення і розбудови концепції національної літературної освіти українських школярів у новітніх реаліях.

 

Шкільний курс української літератури і нові цивілізаційні виклики

 

Ця стаття розпочиналася як критичний аналіз модельних навчальних програм, запропонованих до повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року. Агресія РФ увиразнила цивілізаційну прірву між імперськими амбіціями російської орди та прагненням України до свободи, самостійності, незалежності. Щире героїчне жертовне поривання українців до захисту своєї вільної землі змусило весь світ змінити думку про наш народ, увиразнило протистояння Росії і України як боротьбу Зла і Добра. Змусило поважати і цінувати українців.

Але чи знаємо ми самих себе?.. Свою історію, культуру, мову?.. Літературу?.. Чи шануємо самих себе?..

Можна навести багато прикладів того, що переважна більшість українців ще не позбулася совкових імперських шор і не усвідомлює себе повноцінним гідним європейським народом.

І саме шкільний курс літератури має сприяти розвиткові самоповаги, становленню патріотичної особистості, нівелюванню синдрому меншовартості та усвідомленню української ідентичності.

Нині питання шкільного курсу української літератури набуло особливої ваги і розглядається в руслі «стратегії усвідомлення національної ідентичности». Так, в Україні ініціюється проведення Круглого столу, де «пропонується обговорити нову модель шкільного курсу української літератури, здатну інтегруватися в стратегію усвідомлення учнями своєї національної ідентичности й стати активним чинником розвитку творчої інтенційности молоді. Передусім необхідно визначити структуру курсів для 5˗11 (12) класів, принципи виділення тематичних блоків і добір матеріалу до них, широту охоплення літературного процесу в його хронологічній послідовності. Варто звернути увагу на перелік текстів, рекомендованих для читання, обсяг висвітлення історико-літературних епох (Середньовіччя, Ренесанс, Бароко, Просвітництво, Романтизм, Позитивізм, Модернізм, Соцреалізм, Постмодернізм), рекомендовані методи аналізу текстів і творчих робіт учнів, широту сюжетного діапазону творів, їхню репрезентативність»[16].

Отож, у нових реаліях кристалізувалося багато проблем шкільної літературної освіти, що потребують і суспільного, і фахового обговорення. А також фахового, не чиновницького і не протекціоністсько-кулуарного, вирішення.

У руслі окреслених питань (якості пропонованих МНП з української літератури та нової фази протистояння з російською імперською навалою) зазначу наступне.

  • До укладання національно значущого документа – модельної навчальної програми з української літератури, формування її змістової компоненти (шкільного канону літературної освіти) – необхідно залучати фахівців провідних літературних установ України: Інституту літератури НАНУ, Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка та ін., що добре знаються на історії української літератури загалом, сучасної української літератури зокрема, а також на літературознавчих поняттях, літературній критиці і значущості творчості певних персоналій. Учні мають вивчати літературу як процес, як мистецтво слова, як жанри, стилі, персоналії, зміст і цінності. Це має бути не суб’єктивний перелік / калейдоскоп текстів, а національний перелік творів для школярів, на базі яких формуватиметься архетип сучасного українця.

Педагогів (докторів і кандидатів педагогічних наук, учителів-практиків) варто долучати до укладання програми уже на етапі розроблення методів, прийомів і видів навчальної діяльності

  • Варіант алгоритму нової програми, що базується на жанрово-стильовому підході передовсім, може виглядати так:

5 кл – фольклорні жанри: міфи, легенди, притчі, пісні, загадки, приказки… Під час вивчення усної народної творчості, з метою формування своєрідної «абетки українця», необхідно підсилити народознавчий, українознавчий контекст шляхом залучення фахових(!) коментарів / посібників.

6 кл ˗ казка народна, літературна.

7 кл – роди мистецтва слова: епос (проза, на прикладі малих жанрів); лірика (поетичні жанри, різновиди); драма (комедія, драма, трагедія).

8 кл – культурна доба / епоха, художні стилі (середньовіччя, ренесанс, бароко, просвітництво, класицизм, сентименталізм…)

9 кл – література романтизму, реалізму (і його різновидів).

10 кл – література модернізму. Постмодернізм.

11(12) кл – сучасна українська література. Укладачі програм мають зважати на те, що серед сучасних модних письменників є ті, що добре розпіарені, але до мистецтва слова, тобто до оригінальних високохудожніх інноваційних творів не мають жодного стосунку. Отож, для учнів 11 (12) кл теж треба створити фаховий рекомендований список творів авторів сучукрліту.

  • Важливо укласти літературознавчий словник для школярів, у якому фахово й доступно тлумачилися б ті теоретичні поняття, які необхідні учневі на уроках української і зарубіжної літератури від 5 по 11 (12) клас. Досвід відчитування конкурсних підручників, поданих за змістом трьох зазначених вище МНП, увиразнив відсутність спільних фахових підходів до розуміння і пояснення учням багатьох літературознавчих термінів (особливо новітніх, із царини модернізму і постмодернізму).
  • Варто увиразнити ті цінності, які має сформувати в українського школяра художній текст (тут можна вивчити досвід укладачок МНП Чумарної М. І., Пастушенко Н. М.).
  • Попри акцентування ціннісної компоненти, художній текст має вивчатися як мистецтво слова. Соціологічний підхід не повинен домінувати над естетичним, стильовим чи структурно-стильовим прочитанням твору.
  • Уроки української мови мають базуватися на текстах українських авторів, що володіють красним словом, а не на випадкових публікаціях «з інтернету» (оце єдино можлива інтеграція предметів, як на мене)
  • До укладання МНП важливо долучити фахових психологів, які б допомогли у доборі текстів для молодших / старших підлітків, у доборі окремих видів навчальної діяльності, доцільних для певної вікової категорії школярів. (Такий підхід можна бачити при укладанні інтегрованого мовно-літературного курсу[17], що видається громіздким, але не позбавлений раціональних рішень). Важливо не перевантажувати учнів ні кількістю текстів, ні теоретико-літературним матеріалом, ні морально-етичними настановами.
  • Долучення до команди авторів МНП фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій допомогло б виписати використання ІКТ на уроках української літератури як методичну систему (елементи STEM-освіти, що ускладнюються від класу до класу), а не епізодичну роботу. Адже покоління «Z» і «А» сприймає цифрові технології дуже органічно.
  • Ну, і основне: українська література – це окремий предмет. Усі інтеграційно-компетентнісні навички формуються в класичний спосіб – як міжпредметна і контекстна взаємодія. Оця методична робота – увиразнення сфер міжпредметних зв’язків, доповнення доречним(!) контекстом – з метою формування ключових і предметної компетентностей і є ще одним із завдань для педагогів.

 

Всеукраїнська інтелектуально-аналітична толока довкола проблем шкільної літературної освіти на часі. Сподіваюся, до неї долучаться фахові й патріотичні українські науковці, письменники, громадські діячі. І спільними зусиллями буде сформовано алгоритм і ціннісно-естетичний, ІННОваційний потенціал шкільного канону літературної освіти.

[1]PISA. URL: https://mon.gov.ua/ua/tag/pisa

[2] Організація економічного співробітництва та розвитку ˗ ОЕСР (англ. Organisation for Economic Co-operation and Development ˗ OECD)

[3] Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 / М. Мазорчук та ін. Київ : УЦОЯО, 2019. С. 53-54. URL: https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/PISA_2018_Report_UKR.pdf

[4] НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА. Концептуальні засади реформування середньої школи. С. 7-8. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf

[5]Про внесення змін до Державного стандарту початкової освіти.  КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. ПОСТАНОВАвід 24 липня 2019 р. № 688. Київ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/688-2019-%D0%BF#Text

[6] Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. ПОСТАНОВА

від 30 вересня 2020 р. № 898. Київ URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-deyaki-pitannya-derzhavnih-standartiv-povnoyi-zagalnoyi-serednoyi-osviti-i300920-898

[7] Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. ПОСТАНОВА

від 30 вересня 2020 р. № 898. Київ URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-deyaki-pitannya-derzhavnih-standartiv-povnoyi-zagalnoyi-serednoyi-osviti-i300920-898

[8] Там само

[9] Там само

[10] Модельні навчальні програми. Мовно-літературна галузь. URL: https://imzo.gov.ua/model-ni-navchal-ni-prohramy/movno-literaturna-osvitnia-haluz/

[11] Модельна навчальна програма «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б.). URL: https://drive.google.com/file/d/1mZUOTHruXmNJXck7fmtL5bPReQvXwgFR/view

 

[12] Онлайн-презентація авторських концепцій підручників (5 клас) для ЗЗСО 17.02.2022. Інститут модернізації змісту освіти. URL: https://www.youtube.com/watch?v=Tc6v8NxVuec

[13] ГІМНАЗІЯ “ТРИВІТА” ЛЬВІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ. URL: http://www.tryvita.lviv.sch.in.ua/pro_shkolu/misiya_bachennya_strategiya/

[14] Модельна навчальна програма «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти

(автори Чумарна М. І., Пастушенко Н. М.)С. 4. URL: https://drive.google.com/file/d/1MRfi5sRENH_yVuxtZ_Lh0IyYvHPKekP9/view

[15] Модельна навчальна програма «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Яценко Т.О., Качак Т.Б., Кизилова В.В., Пахаренко В.І., Дячок С.О., Овдійчук Л.М., Слижук О.А., Макаренко В.М., Тригуб І.А.) URL: https://drive.google.com/file/d/1lq10rWXaEqTuQXQSE3LWzZyT_rHV7qhj/view

 

[16]  Круглий стіл «Шкільний курс української літератури в стратегії усвідомлення національної ідентичности». URL: https://www.ukma.edu.ua/index.php/news/5070-kruhlyi-stil-shkilnyi-kurs-ukrainskoi-literatury-v-stratehii-usvidomlennia-natsionalnoi-identychnosty

 

[17] Модельна навчальна програма “Інтегрований мовно-літературний курс (українська мова, українська та зарубіжні літератури). 5-6 класи” для закладів загальної середньої освіти (авт. Старагіна І.П., Новосьолова В.І., Терещенко В.М., Романенко Ю.О., Блажко М.Б., Ткач П.Б., Панченков А.О., Волошенюк О.В.) URL: https://drive.google.com/file/d/1VrCTNOJ1mrqZ7H17DY7FPnPqfyv5olti/view

 

 

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!