Блогер Остап Дроздов, що маскується під українського уберапатріота, всіма силами намагається пересварити українців і виступає як агент впливу “руського міру”. Чергова його спроба, в якій він натякнув, що Маріуполь сам винен у тому, що росіяни вчиняють у місті геноцид, спровокувала великий скандал та поставили питання не тільки щодо його адекватності, але й присутності у медіапросторі.
Хибна логіка
На Київщині проросійські політичні сили ніколи не мали помітної підтримки, Київщина завжди була промайданівською/проєвропейською/проукраїнською.
Це не завадило брудним московитам припертися на Київщину, поруйнувати села та міста, повбивати людей.
Ці дегенерати просто люблять вбивати, руйнувати та грабувати. Їм байдуже, де це робити. Зробили б це із не меншим задоволенням і на Львівщині. Якби туди пустили. І сам би Дроздов, якби там лишився, а, може, – і не пройшов би “фільтрацію”.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Маніпулятивний пост Дроздова зіграв на руки російській пропаганді / Скриншот
Тому просто треба не забувати, що цей тотальний морок під назвою “руzzкій мір” постійно нас переслідує. І може дістати кожного у будь-який момент.
Умиротворення агресора не працює
І метод, який пропонував раніше той же Дроздов (відмовитися від Сходу, та закритися на затишному “Заході”) не працює, бо ворог звірішає від почуття безкарності, і хоче більше і більше.
“Спокійне” захоплення Криму породило у них амбіції “денацифікувати” всю Україну – у перекладі з московитського “новоязу” це означає просто здійснити новий геноцид українських активістів, військових, наукової та культурної еліти, аби перетворити всіх інших на безправних та забитих рабів.
Воїни російського ІПСО
Сподіваюсь, що скоро ніша таких як Дроздов (з постійним ниттям, обвинуваченням жертв і пошуком “внутрішніх ворогів”) зникне, бо таке буде просто не потрібне у новій Україні.
Зараз почнеться найважча частина боротьби України за самозбереження, у якій проти нас будуть застосовані найбрудніші методи. Зокрема, і інструменти інформаційних спецоперацій.
Частину з них ми уже бачили. Наприклад, спецоперація – “Україна не зможе розпоряджатися американським та європейським озброєнням“, що покликана якщо не зупинити, то загальмувати ленд-ліз, який, очевидно, несе у собі інструмент загибелі для останньої імперії.
Звідси усі ці історії про “розкрадання зброї” та інші (не менш цікаві) байки для “широких мас”, покликані сіяти зневіру та паніку. Потім це все мають використовувати агенти впливу Москви у тих самих США (усі ці Такери Карлсони та Ренди Поли), аби руйнувати підтримку України у США. Добре, що вони зараз там у явній меншості, і командування ЗСУ показало свою спроможність перед світом, одержало визнання та підтримку на рівні військового командування США, але це не значить, що ворог зупиниться.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Чому Україні не потрібна капітуляція Москви
І “стара добра” тема розколу країни, протиставлення між собою українців нікуди не подінеться. Її будуть і далі “грати”, бо ворог все ж знає дещо нашу історію (скільки би не розказував публічно про “леніних” та “Австрійський генштаб”) та ніколи не втратить віру у можливість нацькувати одне на одного, як це вже вдавалося у 17, 18 та 20 сторіччях.
Українська відповідь
Відповідь на подібні виклики і буде нашим тестом на дорослішання.
“Причини” ж вторгнення московитів до України такі самі, що і причини їхніх вторгнень у: Фінляндію, Естонію, Латвію, Литву, Польщу, Чехословаччину, Угорщину, Афганістан… Та купу інших держав, частина з яких уже не існує через зусилля московитів.
Вони – агресивна, імперська орда, котра мислить себе лише у постійному завоюванні чогось, а без завоювання втрачає волю до життя.
Вони воюють з іншими не тому, що мають до цих інших певні серйозні претензії. Вони мають “претензії” до всього людства, як ракова пухлина має “претензії” до організму.
Політолог, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка