Небесне і земне Володимира Затуливітра

141

НА СУМЩИНІ ДОСТОЙНО ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ВИДАТНОГО
ПОЕТА-ЗЕМЛЯКА ВОЛОДИМИРА ЗАТУЛИВІТРА, ЯКОМУ ВИПОВНИЛОСЯ Б 70.

   На Суми наш спілчанський
мікроавтобус вирушив рано-вранці. На Інститутській якраз прибирали обгорілі
Камаз та Краз, але залишалися гори квітів і портрети загиблих героїв, оточені
свічками. Згадалися Затуливітрівські слова: „Минає все – лиш правда
зостається”. А ще таке його питальне: „Як в мені вам спиться, вбиті?” Ці слова
стосувалися полеглих на війні і в таборах ГУЛАГу, але події в Україні знову
зробили запитання дуже актуальним.

     В Сумах вже о 12-й
відбулася перша урочиста подія: на одній із центральних вулиць відкривали
меморіальну дошку на стіні будинку, де знаходилася редакція газети, в якій
працював Володимир Затуливітер (нині газета „Сумщина”). Кошти на цю меморіальну
дошку збирали всім миром: НСПУ, а також друзі-колеги поета із Сум – Олександр
Вертіль, Василь Чубур, подружжя Юрій та Галина Царики, Василь Пазинич, Анатолій
Луговський, Павло Скорик, Борис Ткаченко, Сергій П’ятаченко та редакційний
колектив газети „Сумщина”. Приємно, що завдяки ініціативі голови Сумської
облорганізації НСПУ Олександра Вертіля знайшлося в місті стільки небайдужих
колег, які не лише на словах цінують Слово Затуливітра, а й склалися при всій
теперішній скруті гуртом – іншу  половину
суми вартості всіх робіт по виготовленню та встановленню меморіальної дошки
надала НСПУ. Ескіз її створила Світлана Чернадчук.

    Після урочистого
відкриття дошки, виступів колег і друзів поета всі попрямували до обласної
наукової бібліотеки, де вже чекали численні шанувальники поезії: на ювілейний
вечір пам’яті Затуливітра. На цій зустрічі, звичайно, звучали його вірші,
спогади тих, хто добре знав поета й кілька десятиліть спілкувався з ним.

     Наш мікроавтобус привіз
хоч і небагато пасажирів-гостей із Києва (це невтомна берегиня творчості
Затуливітра Любов Снісар, Михайло Сидоржевський та автор цих рядків), але був
добре завантажений: ми привезли з собою фактично цілий… музей. А попереду
була ще дорога в 120 км до рідного села поета – мальовничого Яблучного, яке
розляглося в тридцяти кілометрах від російського кордону. Туди ми дісталися вже
увечері, й одразу пані Люба Снісар приступила до творення експозиції музею, на
що було часу півдоби до ранку. Приміщення тутешньої школи й майбутнього музею
пані Люба заздалегідь добре вивчила й мала детальний план розміщення експонатів
– разом з помічниками їх залишилося лише акуратно розмістити і встановити. Це з
її енергією та любов’ю до творчості Володимира Затуливітра при допомозі
місцевих активістів вдалося вже до третьої ночі. А на ранок перед школою
зібралася місцева громада, підтягнулися гості з Харкова і Сум.

  Спершу на стіні рідної
школи поета відкрили меморіальну дошку – за участю голів Великописарівської
райдержадміністрації та Яблучненської сільради, потім урочисто відкрили музей
Володимира Затуливітра. Він дає добре уявлення про життя і творчість
поета-земляка: в музеї бачимо численні особисті речі поета (від власної його
Біблії, яка обгоріла під час пожежі в Бучаку, де скінчився земний шлях
Затуливітра – до натільного хреста його), рукописи, рідкісні світлини різних
років, всі видання поета. І навіть макет-креслення місцевої церкви, яку мало
хто бачив з нинішніх жителів Яблучного, адже її підірвали ще в 1937-му. Тепер
можна її відновити. Сам музей справді створено з великою любов’ю.

  Після того в актовому залі
школи відбувся вечір пам’яті поета-ювіляра, який випало вести автору цих
рядків. Окрім іншого, присутніх вразило майстерне виконання учнями школи
літературної композиції за творчістю поета та вкрапленнями епізодів непростої
долі його. Автори сценарію – Лідія Ковака та Ольга Сирота, а виконавцями стали
талановиті школярі Даша Буднік, Таня Затуливітер (з однофамільців), Олексій
Коваленко, Аліна Силіна, Віка Жадан. Вони це виконали справді блискуче! А всі
бажаючі отримали від Любові Снісар нові ошатні видання поета-земляка: „Чаша
жертовна” та „Четвертий із триптиха”.

  Один із гостей вніс
пропозицію: присвоїти школі ім’я Володимира Затуливітра, що було одностайно
гаряче підтримано.

 

(Київ – Суми – Яблучне – Київ)

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!