Національні творчі спілки (Загрози. виклики, перспектива)

547

Виступ Голови Координаційної Ради  Національних творчих спілок України Євгена Шевченка під час слухань у Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України.

Тема слухань: «Державна підтримка творчих спілок в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення». 21 січня 2021 року.

 

 

Шановні добродії!

Культура в історії українців завжди відігравала  націєформуючу і державотворчу  функцію. Етнокультурний ландшафт на теренах наших земель під впливом народної традиції формувався багатьма поколіннями творчих пасіонаріїв – майстрів, художників, будівничих, мудрих керманичів свого народу. Сьогоднішні покоління українців постали перед новими викликами підступної гібридної війни, яка інформаційно-маніпулятивною пропагандистською зброєю і технологіями «постправди» спрямована на чужорідний вплив на свідомість, світогляд і поведінку наших громадян. Драматичні події останніх років, війна на Донбасі, анексія Криму виявили  агресивну сутність Російської Федерації щодо силового і віртуального насадження «русского мира» та його цінностей в Україні, підрив нашої державної незалежності та подальшу колонізацію країни.  Саме в такі кризові часи саме  українська гуманітарна й культурна зброя, як  військова зброя, має стати безпековим пріоритетом державної політики.

На жаль, останніми роками спостерігається послаблення культурної сфери і застосування її як потужного засобу консолідації нації перед глобальними і локальними загрозами. На найвищому державному рівні применшується роль нашої культурної ідентичності та традиційних світоглядних орієнтирів, нівелюються правічні канони духовності нашого народу, культивуються космополітичні підходи. Така культурна політика стає все очевиднішою з багатьох ознак. Наприклад, в інформаційному просторі України як «не формат» потрактовуються її історія, національне мистецтво і народна культура. Яка ж перспектива чекає на митця, народного майстра, творчі спілки в Україні, коли в державі відсутня належна інформаційна підтримка їх діяльності. Ще показовий приклад – ось уже понад десять років державою до Музейного фонду України не придбано жодного мистецького твору. І такий стан речей чи не у всіх галузях культури, розвиток яких вочевидь через системну кризу і брак розуміння необхідних стратегічних рішень гальмується.

Сьогодні, вперше за роки Української незалежності Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради зініціював парламентські слухання щодо державної підтримки творчих спілок в Україні та вирішення кризових питань на шляху до цього. З інформаційних матеріалів, очевидно, що мета цих слухань полягає в глибокому аналізі практики щодо професійних творчих працівників, а також удосконалення механізмів державної підтримки національних творчих спілок як важливої складової сучасної мистецької спільноти та громадянського суспільства. Ми дякуємо керівництву Комітету, народним депутатам за цю ініціативу і здійснену організаційну роботу.

Наголошу, що подібних позитивних посилів від держави творчі спілки раніше фактично не отримували. Тож хочеться вірити, що сьогоднішні слухання матимуть позитивне сприйняття багатотисячною спілчанською громадою і дієво вплинуть на вирішення нагальних проблем галузі.

Дозволю невеличкий історичний екскурс, без якого говорити про будь-яку перспективу буде складно.

Впродовж багатьох років в деяких ЗМІ системно поширювалась і поширюється негативна інформація щодо національних творчих спілок України, з навішування ярликів на кшталт «сталінські спілки», «радянщина», пережиток минулого. Лакмусовим папірцем у дискредитації творчих спілок, стала висловлена у серпні 2011 року радником Президента України Ганною Герман думка про необхідність реорганізації творчих спілок та переосмислення їхньої користі для суспільства та доцільності  державної підтримки цих громадських об’єднань. З високої державної трибуни ця сумнозвісна «діячка» запропонувала натомість створювати нові спілки,  з незалежними творчими особами і  запропонувала ліквідацію майна спілок на користь сиріт і людей похилого віку. Цей виступ отримав широкий розголос у пресі та викликав потужну негативну реакцію серед діячів культури, творчих працівників, митців, активістів, патріотів.  У низці оприлюднених заяв-звернень від творчих спільнот, висловлювалося категоричне застереження щодо поспішної і необдуманої реорганізації спілок директивними рішеннями та їх можливої ліквідації. Думається, то була помста творчій інтелігенції і творчим спілкам за підтримку революційних подій на майдані Незалежності в Києві та інших містах країни у 2004 році. Утім минуло вже майже десятиліття, та, на жаль, наміри донині не викреслено з порядку денного окремих політичних сил і фігур.

Мушу визнати, що «конструктивний» у лапках приклад комунікації з творчими спілками на державному рівні продемонструвало керівництво Міністерства культури, інформаційної політики і спорту, яке з перших місяців своєї роботи взялося за реалізацію ідеї фата-моргани Ганни Герман. Результат всім відомий. Тож, не марнуймо дорогі для суспільства і держави сили та час, не втрачаймо довіру наших громадян і шанс змінити їхнє життя на краще.

«Добродіям», у тому числі й тим, що деінде сидять у державних кріслах, хочу наголосити, щодо ототожнення національних творчих спілок з державою, тим паче радянською, це безглуздя або лукавство. Творчі спілки не є представниками держави і виконувачами її політики. Багато національних творчих об’єднань виникло саме як реакція на бездіяльність держави щодо відродження, підтримки і розвитку окремих життєважливих для національного поступу сфер культури. Сучасні спілки мало залежать від держави політично, що обумовлено відповідним Законом. Процитую: «Творчі спілки є незалежні у своїй статутній діяльності від органів державної влади і органів місцевого самоврядування, політичних партій, інших громадських організацій». Основним напрямком їхніх взаємовідносин із державою є їх фінансова підтримка у різних формах та надання гарантій соціального захисту її членам. В цій історії ми маємо поставити крапку. Надалі подібні дискусії мають відбуватися у юридично-процесуальній площині з відповідними висновками і наслідками.

На нашу думку, задля запобіганню подальших протистоянь, конфліктів, маніпуляцій і подвійних стандартів, держава має офіційно і публічно задекларувати: а чи підтримує вона національні творчі спілки у їх діяльності, чи визнає і шанує щоденну кропітку роботу та творчі потуги десятки тисяч спілчан? Спілчан, які зі свого боку забезпечують реалізацію державної культурної політики, збереження засадничих базових національних цінностей, забезпечення спадковості культури і мистецтва в нашій державі. Ми усвідомлюємо всю відповідальність за стан і перспективи культурної сфери.

Нині творчі спілки, які захищені на державному рівні національним статусом і об’єднують десятки тисяч членів, провадять значну діяльність, починаючи зі збереження культурної спадщини та її традиційних знань і вмінь, національної культурної самобутності України на міжнародній арені – і закінчуючи обороною традиційних цінностей української нації в умовах економічних криз, політичної турбулентності, гібридної війни та окупації наших територій, допомогою ветеранам культурно-мистецької сфери.

Втім найвищій ефективності цієї діяльності творчих спілок постійно перешкоджають хронічне не вирішення проблем організаційного забезпечення спілок, фіскальної політики щодо митців,  завищені комунальні тарифи, що  стають  загрозою не лише для існування окремих мистецьких осередків у регіонах, але й для  центральних філій.

Потужний потенціал і суспільна місія національних творчих спілок не викликає сумніву, зважаючи на їх чисельність, популярність і медійну впізнаваність.  Особливість творчих спілок полягає в тому, що вони об’єднують українських митців за гарантії їх певної державної підтримки. Водночас, потенціал спілок не використовується в повному обсязі в культурній політиці держави. Через об’єктивні і суб’єктивні причини. Хоча  за умов оптимізації  діяльності спілок вони можуть стати дієвими чинниками у сфері культурного будівництва країни,  та перспективними факторами її розвитку і промоції національного культурного продукту в світі.

На нашу думку діяльність спілок має стати більш ефективною за умов активізації партнерства й належної підтримки держави. Тут необхідні розподілення конкретних функцій і повноважень та прагматичні  програми спільних дій у культурній сфері.

Отже, як бачимо ця царина потребує ретельного всебічного аналізу, розробки специфічних стратегій виходу з кризи та планів неспинного стрімкого розвитку галузі. Утім, хотілося б озвучити бодай декілька нагальних проблем. По-перше. Надзвичайно критична ситуація склалася у сфері збереження і розвитку нематеріальної культурної спадщини України, де ще донині побутують унікальні автентичні форми, які вже втратили багато країн світу. Однак наша держава не вживає системних дій для збереження носіїв і вразливих самобутніх виявів традиційної народної культури попри багаторічні рекомендації міжнародних організацій та ратифіковані закони. Донині не ухвалено розроблений Закон України про нематеріальну культурну спадщину, і як нам відомо, його прийняття є проблематичним.

По-друге, перед Україною стоїть глобальний виклик: як відродити і зберегти  цілісний образ національної культури, як віднайти власну  культурну  ідентичність, як і розвинути і утвердити свою самобутність.

По-третє: необхідно забезпечити баланс між розвитком базової національної культури і сферою культурних індустрій. Творчі спілки підтримують розвиток сфери культурних індустрій і вважають, що потенційно є підґрунтям для розвитку і постачання кадрів для цієї галузі.

По-четверте, особливої уваги держави потребує сфера авторського і суміжних прав, дотримання яких є необхідним у виробництві культурного продукту, для більшості сучасних українських митців. Як відомо, чинне законодавство передбачає використання авторського права як джерела формування майна та коштів творчих спілок, утім реалії життя інакші.

Сьогоднішні законодавчі ініціативи Мінекономіки стосовно авторського права і, зокрема, колективного управління авторськими правами, всупереч рекомендаціям не лише національних, але й провідних міжнародних експертів, спрямовані на задоволення інтересів бізнессередовища від музики за рахунок законних інтересів представників творчих професій. В свою чергу,  профільне міністерство економіки впродовж років фактично ігнорує будь-яку співпрацю з творчими спілками, одноосібно регулюючи зазначену сферу, що є малоефективним .

Насамкінець, вважаючи на вищевказане, вносимо декілька пропозицій від національних творчих спілок до проекту рішення Комітету, які на нашу думку, сприятимуть розвитку культурно-мистецької сфери України.

  1. Створити громадську раду з питань державної культурної політики і ролі національних творчих спілок в реалізації культурних стратегій, за участі Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України, Міністерства культури та інформаційної політики України, Національних творчих спілок України.
  2. У найкоротші терміни розробити і реалізувати Дорожню карту першочергових заходів щодо розвитку національної культури і мистецтва в державі на найближчу перспективу за участі національних творчих спілок.
  3. Створити Національний інститут нематеріальної культурної спадщини України.
  4. Внести на розгляд Верховної Ради України й прийняти Закон України «Про нематеріальну культурну спадщину.
  5. Провести консультації з широким колом лідерів думок, діячів культури, експертів, представників творчих спілок щодо розробки і реалізації нової моделі культурної політики держави в умовах війни на Сході країни та окупації Криму.
  6. Вирішити питання щодо системної фінансової підтримки державою національних творчих спілок, передбачивши в Державному бюджеті України кошти на культурно-мистецькі заходи національних творчих спілок України, Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка та їх статутну діяльність.
  7. Ініціювати перед Верховною Радою України: доповнити частину другу статті 92 Земельного Кодексу України «Право постійного користування земельною ділянкою» пунктом е) національні творчі спілки.
  8. Клопотати перед Київською міською владою про надання приміщень для Національної спілки театральних діячів, Національної хореографічної спілки і Національної спілки кобзарів.
  9. Вирішити питання про перепідпорядкування сфери авторського права і суміжних прав, включаючи колективне управління майновими правами правовласників Міністерству культури та інформаційної політики замість Мінекономіки.
  10. Розробити і започаткувати вищу державну відзнаку в галузі культури і мистецтва – «За визначний внесок у національну культуру України».

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!