На берегах Альти

“Українська літературна газета”, ч. 6 (362), червень 2024

РОЗДУМИ ПІСЛЯ Х ЮВІЛЕЙНОГО МІЖНАРОДНОГО ФЕСТИВАЛЮ РОНДЕЛЯ, ЯКИЙ ВІДБУВСЯ ЦЬОГОРІЧ У БОРИСПОЛІ

Вже традиційно 16 – 17 травня 2024 року в Борисполі відбувся Х ювілейний Міжнародний фестиваль ронделя «На берегах Альти», співзасновниками й організаторами якого є Асоціація поетів-ронделістів України (голова Микола Боровко), Національна спілка письменників України (голова Михайло Сидоржевський), Бориспільська міська рада (голова Володимир Борисенко). І хоча були певні побоювання, чи варто зараз, коли йде війна, коли світ став до бою супроти зла, проводити такі заходи, але тут же згадалося, як під час Другої світової війни прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль відмовився від пропозиції одного з міністрів скоротити витрати на культуру заради оборони. «А за що ми тоді воюємо?» – сказав Черчилль. Ця історія неодноразово звучала з вуст менеджерів культурної сфери в Україні. Попри все, факт залишається фактом – у нас розвивається культура навіть в умовах війни. А ще: коли гримлять гармати, Музи не повинні мовчати. Тим більше в сучасному світі інформаційних технологій, коли правдиве слово має надзвичайну вагу. Практично кожен член Асоціації поетів-ронделістів України уже вийшов у світ (знову ж таки завдяки всюдисущому Інтернету) з власними віршами, публіцистичними статтями й щоденниковими дописами, в яких нуртує невимовний біль за Україну, віра в перемогу, молитва до Всевишнього. «Спочатку було Слово…». І Всесвіт нас почує.

Микола Боровко

Свою роботу Фестиваль розпочав із засідання літературного кафе «Шапка Мономаха» (модератор Микола Боровко). Він привітав учасників з початком роботи, вручив посвідчення новим членам Асоціації (ними стали Людмила Ромен, Вікторія Гула (Суми), Алла Бабенко (Ромни), Олександр Мілов (Київ), Петро Велесик, Василь Лящук (Рівне), Йосип Осецький (Хмельницький), Галина Галан (Тернопіль), Віктор Оліфіров (Бориспіль).

Заступник голови Асоціації Володимир Барна прозвітував про організаційну роботу, зазначивши зокрема, що за цей період створено ряд обласних організацій: Закарпатська (голова Василь Густі), Вінницька (Михайло Каменюк), Чернівецька (Мирослав Лазарук), Львівська (Ольга Кіс), Рівненська (Ірина Мостепан), Тернопільська (Володимир Барна), Київська (Володимир Литвин), Сумська (Людмила Ромен), організація українських письменників Словаччини (Іван Яцканин).

У своєму звіті заступник голови Володимир Литвин розповів про видавничу діяльність Асоціації, презентувавши виставку книг, антологій, буклетів, які повністю або частково (як окремі розділи) явили світові «рондель: стрункіш од стріл і грацій» (Микола Боровко).

До 30-річчя виходу першої в Україні книги ронделів (а це була книга Миколи Боровка «Ронделі») дикурс провів доктор філологічних наук, професор Анатолій Мойсієнко. Відбулися дискусії «Ронделів обпалені крила» та «У ронделів різні голоси», в яких учасники Фестивалю обмінювалися творчими здобутками, задумами, планами, проектам, проблемами сучасного літературного процесу.

Наступного дня в Центрі культури і мистецтв Бориспільської міської ради відбувся літературно-мистецький форум «Музика і поезія – мова Бога» (ведуча Ірина Дуденко). З вітальним словом до присутніх звернулася заступниця міського голови Людмила Бистра. У вітальному слові голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський відзначив особливу важливість проведення такого дійства саме під час війни, коли слово також стає своєрідною зброєю на захисті культури нації. Письменник наголосив на особливостях рондельної форми, яка є своєрідною молитвою, медитацією, адже в світі все рухається по колу. Він також вручив літературні премії «Рондель року-2023» Людмилі Ромен (м. Суми) і Ларисі Цілик (с. Велика Олександрівка Бориспільського району), а також Подяки від Національної спілки письменників України Світлані Танцюрі, Олександру Сичу, Володимиру Литвину.

Подяки від Бориспільської міської ради, які вручила Людмила Бистра, отримали члени Асоціації Ольга Кіс, Інна Ковальчук, Володимир Барна, Микола Федоров. Дипломи лауреатів Конкурсу на краще художнє читання ронделів серед учнів Бориспільської ОТГ, які вручили начальник управління освіти і науки Катерина Шабан і заступник голови Асоціації Микола Федоров, отримали Валерія Зеленюк, Соломія Павлюк, Гліб Горобець, Єлизавета Мозгова, Соломія Педоренко, Кирило Юхимчук, Марія Присакар, Дар’я Вишняк.

Пісні на слова поетів-ронделістів звучали зі сцени у виконанні Народної академічної хорової капели імені Павла Чубинського (художній керівник Дмитро Радик), Народного хорового колективу «Барви України» (керівники Юрій Бурчак та Жанна Бурчак), учнів Бориспільської дитячої музичної школи імені Лариси Остапенко (викладачі Сергій Сокур, Любов Пісковець, Майя Самойленко).

Якщо Фестиваль ювілейний (десятий), то, мабуть, є сенс підвести й підсумки? З ініціативи відомого українського поета-ронделіста Миколи Боровка було створено Асоціацію поетів-ронделістів України, а відтак при підтримці Бориспільської міської ради (голова Анатолій Федорчук) та Національної спілки письменників України (голова Михайло Сидоржевський), за активної участі управлінь освіти і науки, культури, молоді та спорту Бориспільської міської ради 14 – 16 травня 2015 року в місті Борисполі, яке святкувало 1000-літній ювілей першої літописної згадки, відбувся І Міжнародний фестиваль ронделя (франц. rondelle – щось кругле – давньофранцузька віршова форма, яка набула поширення в новочасних європейських літературах) – особливого жанру поезії, що має тринадцятирядкову структуру вірша, з потрійним повтором першого рядка й подвійним повтором другого рядка з особливою формою римування. Українські поети зверталися до жанру ронделя досить епізодично. Найчастіше згадується геніальний Павло Тичина з його диптихом «Ронделі».

Учасниками Фестивалю було обговорено та затверджено Статут Асоціації поетів-ронделістів України. Головою обрано Миколу Боровка, заступниками – Володимира Барну, Володимира Литвина, Миколу Федорова, Олену Іщенко. Миколі Боровку доручено оформити офіційно документи Асоціації як громадської організації. Відповідно до Статуту членом Асоціації може стати поет, який написав хоча б один рондель і опублікував його. Члену творчої спілки видається квиток. Заплановано видавати літературно-мистецький альманах «На берегах Альти», а також оголошено умови літературного конкурсу «Кращий рондель року». Базуватиметься організація у Борисполі.

Кожного разу до початку роботи Фестивалю журі обирає лауреатів літературної премії «Рондель року» з врученням Диплома переможця, медалі, посвідчення і грошової винагороди. На сьогодні маємо двадцять лауреатів: Віктор Женченко, Олександр Гордон, Іван Гайворон, Ніна Ігнатенко, Ольга Кіс, Володимир Литвин, Микола Федоров, Ольга Савченко-Гнатюк, Микола Петренко, Михайло Литвинець, Марія Фоміна, Алла Богуш, Інна Ковальчук, Людмила Мозгова, Лідія Руденко, Лідія Яцкова, Геннадій Горовий, Любов Костянець, Людмила Ромен, Лариса Цілик.

Наразі Асоціація поетів-ронделістів України нараховує дев’яносто членів не тільки з України, а й з багатьох країн Європи. В Борисполі відбулося десять Міжнародних фестивалів ронделя «На берегах Альти» (2015 – 2024). Учасниками й почесними гостями були Жан де Ланнуа, Люк Якобсон (Бельгія), Михась Пашура, Борис Пятрович (Білорусь), Ваня Ангелова, Божко Тодоров Ангелов, Марін Кадієв, Никола Герджиков (Болгарія), Рауль Чілачава (Грузія), Данієла Андоновська-Трайковська, Златко Жоглев, Гордана Строяноска (Македонія), Борис Маріан (Молдова), Данута Бартош, Казімєж Бурнат, Марек Вавжкевич, Маріан Горбачек, Луція Дудзінська, Каліна Зьола, Уршуля Зибура, Тадей Карабович, Едита Кульчак, Павел Кущиньський, Мирослав Левицький, Міля Лучак, Моніка Мацєйчик, Збігнєв Нєдзвєдзький, Войцех Пестка, Агнешка Томчишин, Збігнєв Влодзімєж Фрончек (Польща), Іван Яцканини, Ярослав Джоганик (Словаччина), Ізабель Дюмон, Ален Ремі, Паскаль Сліванскі (Франція), Джуро Відмарович (Хорватія).

З України: Юрій Бабенко (Борова), Алла Бабенко (Ромни), Володимир Барна (Тернопіль), Андрій Бендик (Бориспіль), Юрій Богаєвський (Київ), Алла Богуш (Бориспіль), Станіслав Бондаренко (Київ), Микола Боровко (Бориспіль), Сергій Борщевський (Київ), Євген Букет (Київ), Валерій Вергун (Українка), Віктор Володін (Київ), Анатолій Вітюк (Баришівка), Ніна Габінська (Бориспіль), Іван Гайворон (Київ), Сергій Гальченко (Київ), Олександр Гордон (Львів), Наталія Горішна (Черкаси), Олена Горова (Обухів), Геннадій Горовий (Обухів), Вікторія Гула (Суми), Олена Гур’єва (Бориспіль), Василь Густі (Івано-Франківськ), Андрій Демиденко (Київ), Олена Деркач (Тернопіль), Світлана Дідух-Романенко (Бориспіль), Олексій Дубас (Київ), Микола Жулинський (Київ), Валентин Зайчук (Київ), Теодозія Зарівна (Київ), Петро Засенко (Київ), Ніна Ігнатенко (Бориспіль), Олена Іщенко (Бориспіль), Тетяна Казько (Київ), Наталія Калиновська (Львів), Михайло Каменюк (Вінниця), Ольга Кацан (Бориспіль), Ольга Кіс (Львів), Юрій Ковалів (Київ), Інна Ковальчук (Київ), Олексій Кононенко (Київ), Володимир Корнійчук (Київ), Любов Костянець (Київ), Таїна Краєвська (Братченко) (Біла Церква), Сергій Кривонос (Сватове), Олена Криштальська (Київ), Сергій Куліда (Київ), Валентина Купрієнко (Бориспіль), Мирослав Лазарук (Чернівці), Володимир Литвин (Бориспіль), Михайло Литвинець (Київ), Ігор Ліховий (Київ), Володимир Лукашев (Київ), Микола Луків (Київ), Олег Майборода (Кам’янське), Галина Мартинюк (Тернопіль), Віктор Мельник (Вінниця), Олександр Мілов (Київ), Михайло Міляну (Милий) (Костянтинівка), Наталія Можайкіна (Бориспіль), Людмила Мозгова (Бориспіль), Анатолій Мойсієнко (Київ), Олександр Мороз (Київ), Ірина Мостепан (Мельник) (Ірпінь), Віктор Оліфіров (Бориспіль), Йосип Осецький (Хмельницький), Віктор Пеленець (Київ), Євген Петровський (Київ), Євген Познанський (Київ), Петро Поліщук (Умань), Христина Полубічко (Львів), Борис Пономаренко (Київ), Володимир Поята (Київ), Дмитро Радик (Київ), Лідія Руденко (Миронівка), Василь Рябий (Коломия), Олександр Савенко (Київ), Ольга Савченко-Гнатюк (Кіцмань), Микола Славинський (Київ), Микола Федоров (Бориспіль), Марія Фоміна (Бориспіль), Антонія Цвід (Київ), Лариса Цілик (Бориспіль), Анатолій Чечель (Кропивницький), Іван Чумак (Київ), Вікторія Шевель (Переяслав), Михайло Шевченко (Київ), Людмила Ромен (Суми), Людмила Шостацька (Хмельницький), Ніна Щербата (Дунаївці), Євген Юхниця (Київ), Лідія Яцкова (Летичів).

А також світлої пам’яті Михайло Дацюк (Бориспіль), Іван Драч (Київ), Віктор Женченко (Київ), Марія Морозенко (Київ), Борис Олійник (Київ), Іван Редчиць (Житомир), Всеволод Ткаченко (Київ).

До 25-річя виходу першої книги ронделів українською мовою 9 січня 2020 року в Борисполі проведено Всеукраїнські науково-літературні читання «Генеза і розвиток жанру ронделя в українській поезії ХХ – ХХІ століть». Доповіді увійшли окремим розділом «Спасибі, браття, що зійшлись на березі звитяжнім Альти» до першої книги літературно-мистецького альманаху «На берегах Альти» (2021, упорядники Микола Боровко, Володимир Литвин, Микола Федоров). Триста сторінок першого розділу альманаху склала антологія поетів-ронделістів «От і рондель: стрункіш од стріл і грацій», куди увійшли біографічні довідки й ронделі 56 авторів.

Третій розділ – мистецький вернісаж, де зібрані унікальні світлини із семи Міжнародних поетичних фестивалів фотохудожниці з Борисполя Тетяни Підгурської. Креативний дизайн видання створила художниця Тетяна Кучмій.

В літературному процесі України ще не було такого узагальненого матеріалу, та й написати рондель дуже складно, адже там має бути глибокий сконденсований філософський зміст, справжня сутність поезії. Але все вдалося.

У цього унікального видання двоє крил. Одне – Національна спілка письменників України на чолі з Михайлом Сидоржевським. Друге – автори, ватажком яких є лідер світового ронделя Микола Боровко, Бориспільська міська влада теж ніколи не стояла осторонь важливої літературної події. Отак гуртом відбувся цей політ. І він виявився вдалим. Книга опинилася в руках поціновувачів поетичного слова, розійшовшись по всій Україні, як-то кажуть, від півночі до півдня, від заходу до сходу.

В цьому році з часу виходу першої книги ронделів в Україні минуло тридцять років (якраз ще один ювілей). Це була книга Миколи Боровка «Ронделі» з ґрунтовною передмовою Анатолія Мойсієнка (Київ, «Молодь», 1994). За мірками часоплину, то це навіть і не мить. Але для розвитку певної жанро-поетики, якою є рондель, то, здається, пройшли століття. На межі ХХ і ХХІ століття в українській літературі були видані книги ронделів лише одним автором. А за останніх десять років, відтоді, як був проведений перший Фестиваль, починаючи від «Антології українського ронделя», побачили світ авторські книги ронделів Віктора Женченка «Нічні ронделі» (2016), Івана Гайворона «Волосся Вероніки» (2017), Миколи Петренка «Свята марнота» (2020), Петра Поліщука «Ронделі» (2015), Ніни Ігнатенко «Сто ронделів», «Колише яблуня плоди», «Ходить попід вікнами безсоння» (2016, 2018, 2019), Марії Фоміної «Згорають дні без полум’я і диму», «Усе життя добро творити людям», «Візерунки долі», (2016, 2017, 2021), Любові Костянець «У ронделя сонячному колі», «Серпневі поцілунки» (2017, 2021), Лідії Руденко «У долонях життя» (2018), Лідії Яцкової «Рон-де-лю-бов», «Меланхолійний вальс», «Молитва» (2019, 2021, 2022), Людмили Шостацької «Мелодика двох рим» (2020), Михайла Міляна «Оселя душі», «Крихітки пам’яті» (2020, 2023), Валентини Купрієнко «У цвіті калини – краса України» (2020), Лариси Цілик і Лесі Петрусь «Кожен день – маленьке свято» (2021), Людмили Ромен «Живиця» (2021), Анатолія Чечеля «З ронделями на «Ти» (2021). І, звичайно ж, книги Миколи Боровка цього періоду: «Траєкторії сум’ять» (2015), «П’ятсот миттєвостей» (2016), «Діагноз» (2017), «Теургія» (2018), «Недільне двокнижжя» (2019), «Пришестя Слова» (2020), «Розчахнутий голос» (2022), «Вибрані твори: у 4 томах» (2023).

А ще десятки й десятки авторських книг, в яких надруковано по кілька ронделів, цикли, цілі розділи, не кажучи вже про періодику (найчастіше це була «Українська літературна газета», «Літературна Україна»), в якій надибуємо цілі добірки поезій цього жанру. До п’ятого Фестивалю журнал «Київ» подав добірку ронделів, упорядковану Миколою Боровком і Володимиром Литвином, двадцяти шести авторів «От і рондель: стрункіш од стріл і грацій». Багато уваги публікації ронделів авторів з усієї України приділялося в місцевих антологіях («Альта», «У Борисполі вишні виспіли»), альманахах («Бориспільський край», «Громада. Літопис Бориспільщини»), газетах («Трудова слава», «Термінал», «Вісті», «Ринок. Бориспіль») особливо напередодні проведення чергового Фестивалю.

Наразі тематично (автори і назви далі вибірково – як ілюстрація) ронделі можна виокремити як історичний, пейзажний, філософський, інтимний, рондель-інвектива, рондель-молитва (Микола Боровко, Лідія Яцкова), рондель-образ, рондель-присвята, політичний (Микола Боровко, Сергій Борщевський), дитячий (Ольга Савченко-Гнатюк, Ніна Ігнатенко, Любов Костянець, Лариса Цілик).

Структурально від класичного ронделя з усталеним повтором рядків і римуванням маємо наразі подвійний рондель (25 рядків), яких у світі можна перерахувати на пальцях (Микола Боровко, Марія Фоміна, Лариса Цілик), відкриття Миколи Боровка – рондель з ключами (власне, сам ключ може бути самостійною поезією в прозі, але в поєднанні з римованим класичним ронделем відкриває абсолютно безмежні філософські перспективи), рондель-тавтограма (Анатолій Мойсієнко, Ніна Ігнатенко, Алла Бабенко), в багатьох авторів спостерігаємо диптих (Марія Фоміна, Ніна Ігнатенко), триптих (Микола Боровко, Марія Фоміна, Володимир Литвин, в Людмили Ромен – триКоло), цикли ронделів (Микола Боровко «Борщівські ронделі», «Кийлівські ронделі», Людмила Ромен «Великдень грому» (24 ронделі), октава (Микола Боровко), ораторія (Микола Боровко «Маестро»), коло ронделів (Людмила Ромен «З пракореня калини», коло ронделів, за авторкою, – це поетична форма, утворена із 14 класичних ронделів, ланцюжок 13 з яких побудований так, що другий рядок кожного ронделя повторюється в першому рядку наступного, а в чотирнадцятому – перший рядок повторює другий рядок тринадцятого, а другий – перший рядок першого), мале коло ронделів (Людмила Ромен «Яблунева мова!» (7 ронделів), автори книги ронделів Лариса Цілик і Леся Петрусь (художниця) «Кожен день – маленьке свято» створили дивовижний синтез слова і кольору (мандали) із підзаголовком «Розмальовка-антистрес».

Директорка музичної школи імені Лариси Остапенко Надія Ганудельова на одному з Фестивалів наголосила на тому, що рондель дуже гарно лягає на музику, твердження, яке свого часу в дослідженні «Українська пісня і рондель» чи не вперше обґрунтував і Микола Боровко. До речі, вже не один десяток його ронделів покладено на музику композиторами Світланою Островою (кантата «Безсмертя»), Петром Дениском (вокальний цикл «Пейзажі душі»), Сергієм Сокуром (збірка пісень «На крилах пісні»), колективом композиторів (збірка вокальних та хорових творів «Музичний світ поезії Миколи Боровка», поки що в рукописі, підготовлена викладачами музичної школи).

В минулому році Лідія Яцкова започаткувала творчий проект із серії «Співані ронделі». Побачили світ дві книги: «Каштанове світло осені» (2023) і «Небо без війни» (2024). У передмові авторка пише: «Сьогодні з приємною втіхою можна сказати: вже є п’ятдесят (по 25 в кожній книзі – В. Л.) співаних ронделів – такий собі маленький кружечок світла й радості, рондо музичного щастя. Автори ронделів з різних куточків нашої країни, різні за віком, професією, але талановиті, з добрим серцем…».

Рондель успішно виходить далеко за межі України і приходить з близького й далекого зарубіжжя в Україну – переклади з української і українською з інших мов наповнюють все ширший простір. У 2019 році Миколою Боровком упорядковано антологію сучасного українсько-болгарського ронделя «У колі ронделя» = «В света рондела». Наступного року Інна Ковальчук упорядковує двомовну антологію сучасної українсько-македонської поезії «Свічадо світу» = «Огледалото на светот», в якій знайшли місце й чимало ронделів. Крім антологій, багато перекладів ронделів Інни Ковальчук з болгарської і македонської опубліковано в літературних газетах.

В «Літературній Україні» (28.02.2013 р.) Микола Боровко в публікації «Українська пісня і рондель» подав ряд власних перекладів з російської Вячеслава Іванова «З дарунками троянд весна», Олександра Кондратова «Рондель пекла», Семена Гонсалеса «Коштовність», з білоруської Максима Богдановича «На могилках», французької Трістана Корб’єра «Як темно тут…» (цей рондель маємо і в перекладі Всеволода Ткаченка («ЛУ», 15.06.2017 р.), а ронделі В. Іванова і М. Богдановича також переклав Михайло Литвинець, які увійдуть до його майбутньої книги ронделів «У дзеркалі Альти», де в розділі перекладів, крім названих вище авторів, буде рондель «Після дощу оновлена земля» Володимира Литвина білоруською, «Подарунки» Наталії Можайкіної російською і Теодора де Банвіля «Улов» з французької (раніше поданий в альманасі «На берегах Альти»). Поки що в рукописі ронделі Миколи Боровка і Інни Ковальчук в перекладі іспанською Сергієм Борщевським. Справжніми літературними подіями стали двомовні книги Миколи Боровка: «Ронделіана» (2016, українською і польською в перекладах О. Криштальської, З. Фрончака, М. Левицького, М. Горбачека), «Ронделі» (2017, українською і французькою в перекладі В. Ткаченка), «Ронделі» (2018, українською і румунською в перекладі Б. Маріана), «Теургія» (2020, українською і португальською в перекладі Еміліо Гаудеди).

Звичайно ж, провести Міжнародний фестиваль без фінансової підтримки неможливо. Тим більше приємно, що традиція знаменитих українських меценатів Є. Чикаленка, М. Терещенка, Б. Ханенка, В. Симиренка та інших знаходить щирий відгук у сучасних благодійників. Ними були Світлана Танцюра, генеральний директор будівельної компанії «Транспромсервіс»; Олександр Сич, директор ТОВ «Трест Бориспільсільбуд»; Володимир Шалімов, голова правління ПрАТ «Агробудмеханізація»; Василь Карпенко, директор з будівництва компанії «Альтіс-Девелопмент»; Костянтин Струков, голова правління Бориспільського районного споживчого товариства; Сергій Пасько, директор ПАТ «АТАСС-Бориспіль»; Олег Онищук, директор ТОВ «П. М. ІНВЕСТ»; Володимир Ломако, керівник ФОП «Ломако Володимир Данилович»; Наталія Хворостянка та Іван Хворостянка; Світлана Кузьменко та Валерій Кузьменко і, звичайно ж, Анатолій Федорчук, Володимир Борисенко, мери міста Борисполя.

Інформаційну підтримку протягом десяти років надавали газети «Літературна Україна» (редактор Сергій Куліда), «Українська літературна газета» (редактор Михайло Сидоржевський), «Українське Слово-Літаври» (редактор Сергій Кот), «Культура і життя» (редактор Євген Букет), «Трудова слава» (редактор Інна Бакум), «Термінал» (редактор Павло Магденко), «Ринок. Бориспіль» (редактор Ігор Петренко), «Вісті» (редактори Оксана Кобзар, Тетяна Цілик); журнали «Київ» (редактор Теодозія Зарівна), «Дніпро» (редактор Микола Луків); краєзнавчий альманах «Бориспільський край» (редактор Володимир Литвин); ДО «Київська державна регіональна телерадіокомпанія» (директор Олександр Савенко), ТРС «Бориспіль» (директори Лія Бокова, Наталія Бондаренко, Валентина Ластовка), а також сайти Бориспільської міської ради, управлінь культури та освіти і науки, бібліотеки, будинок дитячої та юнацької творчості «Дивоцвіт».

За десять років Бориспіль без перебільшення і справді став столицею не тільки українського, а й світового ронделя. Ініціатива й подвижницька праця Миколи Боровка з пропаганди й утвердження цього вишуканого поетичного жанру дає свої вагомі результати. Тоді, як у 2015 році ним було упорядковано вже згадувану «Антологію українського ронделя», в яку заледве назбиралося поетичних текстів на сто сторінок, то зараз можна було б видати більше десяти грубезних томів. Українську ініціативу підхопили поляки, французи, румуни, болгари, словаки, грузини, македонці, іспанці…

Багатьом учасникам Фестивалю полюбилося наше місто (я б сказав, вони закохалися в нього!). Читачі можуть переконатися в тому, прочитавши ронделі, в яких зримо постає образ Борисполя в таких авторів як Олександр Гордон, Ольга Кіс, Лідія Яцкова, Михайло Литвинець, Ольга Савченко-­Гнатюк, Анатолій Мойсієнко, Іван Редчиць, Лідія Руденко та ін. А рондель Віктора Женченка «Прадавній граде княжої доби…» уже став візитівкою міста. Він починає і дав назву буклету, а також опублікований у фотоальбомі «Бориспіль» українською й англійською мовою в перекладі Світлани Дідух-Романенко.

На завершення роботи цьогорічного Фестивалю Микола Боровко констатував: «Рондель все більше набуває поширення не тільки в Україні, а й світі. Щороку стає все більше митців, які закохуються в рондель і починають теж писати в цьому жанрі».

Володимир Литвин,

член Національної спілки письменників України, заступник голови Асоціації поетів-ронделістів України

 (Фото – Сергій Марченко)

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua

Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.