“Українська літературна газета”, ч. 3 (359), березень 2024
ДО 75-ЛІТТЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
З нагоди відзначення цьогоріч 100 (!) літ славетного журналу «Музика» маємо свято, що посилює в ряду з вітаннями музичній спільноті власну значущість кожного митця, мисткині в Україні. Респект тим, хто творить й презентує наш мистецький імідж на сценах світу, і тим, хто про це пише на сторінках поважного видання. Одразу в ряду з вітаннями ювілярам виокремимо культуротворення Володимира Петровича Корнійчука — головного редактора журналу «Музика» з 2016 року. Саме на його творчу долю випала честь бути на чолі відзначення її ювілею.
Роздуми про мистецький хист В. П. Корнійчука — дипломованого хореографа, театрознавця, музикознавця, журналіста, обдарованого поета, чим далі захоплюють. Наприклад, його творча інтуїція, як органічний чинник талановитої особистості, стала в нагоді при відновленні, завдяки ініціативі незабутнього Анатолія Тимофійовича Авдієвського, «Української музичної газети» — видання Національної всеукраїнської музичної спілки. Саме В. П. Корнійчук став на чолі газети у 1993-2014 рр., системно наповнюючи видання цікавими випусками. Засвідчую з 38 літ науково-педагогічного досвіду роботи зі студентами музично-педагогічного факультету Ніжинського університету ім. Миколи Гоголя їх зацікавленість газетою, яку вони передплачували й доволі часто використовували в курсових роботах статті з неї про хорові, танцювальні дорослі й дитячі колективи, інструменталістів, вокалістів Ніжина, як-от про «ніжинську вокальну школу» педагога-вокалістки Марії Бровченко, хореографічний бальний «Ритм» Галини Тимошенко, співпрацю славетних трубачів світу Тимофія Докшицера, уродженця міста, й киянина Валерія Посвалюка, інших представників різножанрової культури й мистецтва Чернігівщини Лівобережної України історії та сьогодення. Саме культуротворення Корнійчука-науковця завдяки мистецькій періодиці стало важливим чинником розвитку досліджень з музикознавчої регіонології, як потужного інформаційно-фактологічного джерела про музичну культуру, її виконавців у великих, малих містах, селищах регіонів України для збагачення її культурно-мистецької скарбниці.
У контексті мистецько-освітнього культуротворення Корнійчука — редактора, журналіста, публіциста, науковця вражає його жертовність праці заради збереження, поряд з інтернет-виданням, саме друкованого журналу «Музика» в інформаційно-видавничому просторі України. Зручність такого використання безперечна для мистецтвознавців, композиторів, виконавців-музикантів, хореографів, театрознавців, для педагогів, студентів, учнів мистецьких закладів освіти І-ІV рівнів акредитації регіонів України. Ми передплачували журнал та з певних причин в Міністерстві культури 2019 р. змінилося ставлення до мистецьких видань, що спонукає до роздумів та зміцнює бажання подякувати головному редакторові за міцність позиції триматися! Навіть попри скорочення штату, фактично відсутнє приміщення для роботи працівників журналу, брак фінансування В. П. Корнійчук, безплатно, на громадських засадах працює з нами — авторами з великих та малих міст України, шукає спонсорів, запрошує до написання статей, редагує їх! І «Музика» виглядає так само ошатно, привабливо як й півстоліття тому завдяки глянцю обкладинки, кольоровим світлинам статей, креативним рішенням у їх форматуванні.
Роздуми про майбутнє видання журналу «Музика» хочеться наповнити оптимістичними думками, тому що, як відомо, «велике бачиться на відстані». Це підтверджують, осібно, мої 30 літ комунікацій з В. П. Корнійчуком, в ряду яких — 7 років співпраці з редакцією часопису «Музика». Результатом стали 7 статей, до написання яких заохочував він — Маестро пера і думки. Символічно, що моя перша стаття у номері за 2016 р. була про унікальну й неповторну актрису театру України, відому світові славетну ніжинку Марію Костянтинівну Заньковецьку. Саме їй була присвячена дипломна робота В. П. Корнійчука у 1970-ті роки — студента Київського інституту театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, що стала стимулом дослідження театрального мистецтва України у 1980-ті вже Корнійчука-аспіранта ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАНУ. Знаменним для митця був 2004 р. — світ побачила книга «Ave, Maria! або Психологічні особливості акторської творчості Марії Заньковецької», що була видана завдяки меценатській підтримці голови наглядової ради благодійного фонду «Ніжин» Миколи Шкурка і директора Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського університету імені М.Гоголя Станіслава Пономаревського, і яка приурочена 150-річчю від дня народження славетної актриси. З цієї книги почалася певна хронологія наукового зросту автора в контексті увічнення імені незабутньої актриси, яка не спокусилася запрошенням російського царя грати на сцені імператорського театру, чим уславила рідну Україну. На часі нагадати нині, у цей важкий для українців період боротьби з країною-агресором, даний факт, як й низку вміщених нових архівних документів, бібліографії про мисткиню у наступній праці «Марія Заньковецька. Світова велич генія національного» науковця й журналіста В. П. Корнійчука, що побачила світ 2015 р. І це вкотре актуалізує постать М. К. Заньковецької у світі. Праця зміцнила потребу пам’ятати митців, котрі уславлювали Україну творчістю для майбутніх поколінь. Невипадково ця книга була удостоєна 2016 р. Президентської премії «Українська книжка року». Вона стверджує значимість мисткині для української спільноти, як й організований ніжинцями Юрієм Муквічем, Аллою Соколенко, керівниками Ніжинського академічного українського драматичного театру ім. М. Коцюбинського 2004 р. Всеукраїнський, з 2011 р. — Міжнародний фестиваль жіночої творчості імені М. Заньковецької за участю великих, малих театральних труп з міст України, країн Європи. Творче життя цього фестивалю потребує окремого дослідження в розвитку театрального мистецтва в Україні, втім значимість в його активізації В. П. Корнійчука безперечна, рівно як у популяризації життєдайних сил творчості Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки, який є брендом України в світі й теж цьогоріч відзначає славетний 80-ти річний ювілей!
У контексті подальшого культуротворення В. П. Корнійчука саме його книга «Маестро Анатолій Авдієвський. Портрет хору з мозаїки», наповнена ґрунтовними статтями мистецтвознавців України, посідає чільне місце й становить вагому частину бібліографії про цей унікальний хоровий колектив України в світі.
Отже, не претендуючи на вичерпність інформації, зазначу, що в сьогоденні журналу «Музика» головний редактор В. П . Корнійчук посідає важливе місце. Маючи престижні звання, нагороди, визнання, маючи величезний досвід у видавничій справі, він лишається скромним, як завжди працьовитим, бо захоплений потребою творити в ім’я поліетнічної культури й різножанрового мистецтва України порубіжжя ХХ-ХХІ століть. Саме його культуротворення стверджують рядки з Біблії: «Добра слава краще усякого срібла й злата».
Олена Кавунник,
кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музичної педагогіки та хореографії Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.