Агатангел Кримський – один із найвизначніших українських учених ХХ-го століття і світових дослідників сходу, людина-енциклопедія, людина-легенда з вражаючою біографією, унікальною пам’яттю і феноменальною працездатністю. Нащадок кримського хана, він був закоханий в Лесю Українку (з якою познайомився в юності і яка присвятила йому свою драму «В катакомбах»), навчався у кращих професорів московського інституту східних мов, переклав на російську мову Коран (у 1905 році), підтримував зв’язки з Іваном Франком, Михайлом Драгомановим, Володимиром Вернадським, Борисом Грінченком, Сергієм Єфремовим та багатьма іншими відомими діячами і вченими… Маючи вже в тридцятирічному віці як професор найкращі наукові перспективи у Москві, згодом несподівано для багатьох переїхав до Києва, стояв біля витоків Української академії наук, був учителем титана української історичної науки Омеляна Пріцака, знав від 60 до 100 мов, перекладав, писав вірші і прозу, був визнаним ерудитом та інтелектуалом навіть у високих академічних колах. Категорично відмовився від нав’язливої пропозиції всесильного Кагановича укласти «Російсько-український словник», над підготовкою якого, за його словами, «безшабашно гарцюють усякі мовокалічники та мовозасмітники». При цьому не зазнав щастя в особистому житті, а в останнє десятиліття перед арештом і загибеллю, по суті, самотньо і в злиднях згасав як особистість і як великий вчений у тоталітарній державі, котра безжально пожирала всіх, хто дихав і мислив вільно. Зрештою, був закатований червоним режимом як «ідеолог українського буржуазного націоналізму, який роками очолював націоналістичне підпілля», а через кілька десятиліть після смерті ЮНЕСКО внесла його ім’я у перелік найвидатніших діячів людства.
Неймовірно вражає діапазон його наукових інтересів і сфера досліджень. Агатангел Кримський – один із найвизначніших світових мовознавців і дослідників історії та культури Сходу, визнаний авторитет і експерт в галузі санскриту, семітології, східних і західних мов. Лише сходознавча творча спадщина Кримського складає 26 томів. Він – автор першої в світі історії арабської літератури в 5 томах, 4-томної «Історії Туреччини та її письменства», «Історії Персії та її письменства», «Історії мусульманства», «Історії арабів і арабської літератури», автор сходознавчих праць з арабістики, тюркології, іраністики, візантійської культури, оглядів сирійської й абіссинської літератур, статей про роль слов’янського елементу в Османській імперії, робіт з історії хозарів, Криму та ін. Він переклав на українську мову літературні твори таких велетнів Сходу як Омар Хайям, Фірдоусі, Сааді, Гафіз та інші, а також твори письменників західноєвропейських літератур. А.Кримський – автор перекладів творів Тараса Шевченка на турецьку мову.
Незаперечними і унікальними є заслуги А.Кримського у вивченні і розвитку української мови. Автор «Української граматики», «Нарисів з історії української мови», «Давньокиївської говірки», «Базисних правил українського правопису», упорядник першого видання «Головних правил українського правопису», він присвятив низку праць українській літературній мові, її збагаченню й унормуванню, категорично виступаючи проти «погодінської теорії» та імперської версії про «колиску трьох братніх народів». Також відомий своїми студіями з антропології, етнографії та фольклористики, написав низку студій з літературознавства, зокрема про І. Вишенського, Б. Грінченка, М. Драгоманова, І. Котляревського, Г. Квітку-Основ’яненка, І. Карпенка-Карого, О. Кобилянську, М. Коцюбинського, П. Тичину, Лесю Українку, Ю. Федьковича та ін.
О. Пріцак свого часу писав, що його вчитель був «дуже яскравий представник європейського «fin de siecle» (кінця століття) і становить певний виняток в українській інтелектуальній історії, і властиво, не ввійшов у її канон. Через подиву гідну активність Агатангела Кримського в багатьох ділянках (орієнталістика, славістика, політика, публіцистика, література, націологія) спадщина його надзвичайно важко піддається цілісному аналізові. До того ж тут маємо справу з украй суперечливою, складною особистістю, занурення у внутрішній світ якої вимагає від дослідника ґрунтовних знань у галузі психології та психіатрії».
…В його жилах не текло жодної краплини української крові, батько його був татарином з білоруським корінням, а мати – полячкою з Литви, але він називав себе «далеким від соціалізму» українцем і все своє життя присвятив вивченню світових культур і насамперед – української історії та культури, внесок у розвиток яких Агатангела Кримського – феноменальний. І – належним чином не поцінований. Ні в часи його життя, ні тепер. Більшовицька держава, в якій він змушений був жити в останні десятиліття свого земного буття, скарала вченого на горло як небезпечного злочинця. За тоталітарних часів ім’я А.Кримського переважно замовчувалося, оскільки його геній не вкладався в прокрустове ложе сатанинської ідеології тодішнього режиму. Нині часи нібито змінилися, однак український вчений світового рівня фактично до нас так і не наблизився. Вочевидь, архіви досі зберігають його неопубліковані рукописи, і численні праці потребують перевидання і новітнього прочитання. Відтак багатющий унікальний спадок Агатангела Кримського не став невід’ємною частиною нашого культурного мейнстріму. Зайве називати причини – вони і так всім зрозумілі. Нинішня держава – як загумінковий цивілізаційний покруч без мети і без орієнтирів – не бачить і не знає А.Кримського, бо висока культура нині «старомодна» порівняно з дешевою й дурнуватою клоунадою, возведеною в ранг державної політики.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Прикро, але все ж доводиться з гіркотою повторювати: нація, котра не шанує своїх геніїв, а поклоняється чужим фальшивим ідолам і доморощеним паяцам, приречена на безпам’ятство і позбавлена майбутнього.
“Українська літературна газета”, ч. 17 (283), 28.08.2020
Передплатіть «Українську літературну газету» на 2020 рік! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» на 2020 рік в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.