Молотком по медіа-контенту

469

Маніпуляція громадською думкою у соціальних мережах є найбільшою загрозою демократії

              Krisztina Rozgonyi / Кріштіна Розгоній, консультантка Ради Європи   (Австрія/Угорщина)

            Сучасний світ перетворюється на величезну фабрику з виробництва медіа-контенту. Кожен, хто має мобільний смарфтон, портативну відеокамеру, доступ до мережі інтернет, стає одноосібним режисером, продюсером, ведучим та модератором. Сучасна реальність в питаннях боротьби з дезінформацією, фейками, пропагандою змушує кожну країну європейського континенту самостійно обирати власну стратегію захисту від дезінформації, що в свою чергу породжує приховану цензуру. Фактично читачу у даній статті пропонується зробити висновки, чи є модерування медіа-контенту гібридними ознаками цензури та наступом на свободу слова, а чи таке явище є запобіжником від розповсюдження дезінформації?

Раніше, у часи парових потягів і підкорення астронавтами Місяця, людство дуже прискіпливо приділяло увагу якості медіа-контенту. Тобто є пряма залежність між розміром та технічним розвиток телевізора (пристрою відтворення контенту) та якістю контенту. Доступ до телебачення та висловлення власної думки через медіа був дуже обмежений для простої людини, було неможливим прокинутись зранку, випити кави та «запилити» / відзняти черговий відеоролик на будь-яку бажану тему, виклавши відеоматеріал в мережу,  який подивляться мільйони людей. Отже, вимоги до контенту (відео- та фотоматеріалів) які споживало суспільство, були дуже високі, і будь-яка думка «не виходила в ефір». Сучасні технології значно спростили доступ до створення та оприлюднення будь-якого контенту, на який не розповсюджується майже жоден закон, а навпаки, такий контент захищений правом на свободу висловлювань та свободу слова.

Фактично, сучасний потік медіа-контенту, який може «запилити» кожен, вивантажує на зовні, у публічний простір, думки та точки зору невідомих нам людей, репутація та соціальний рейтинг яких нам не завжди зрозумілий, що призводить негативного та маніпулятивного впливу на нашу свідомість, мислення та різні маніпуляції під час виборчих процесів.

17 лютого 2021 року в інтернет-сервісі ZOOM відбулась міжнародна конференція «Відповідь дезінформації: європейські підходи та стандарти» з питань боротьби з дезінформацією. У Конференції взяли участь міжнародні та українські фахівці в питаннях медіа, соціальних мереж, контенту та іншого, всього майже 100 учасників. Зустріч була організована міністерством культури та інформаційної політики України  за співучасті Ради Європи та Європейського парламенту, від яких представлений проект “Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні”.

Серед учасників зустрічі, можна виділити меседжі та актуальну інформацію, якою поділилася пані Кріштіна Розгоній, зміст якої наближений до наступних повідомлень:

* У 2016 році відбулись вибори у США (Президентом США обрано бізнесмена, мільярдера Дональда Трампа) та розпочався проект Brexit (процес виходу Великобританії з Європейського союзу) у Великобританії, які показали владу маніпуляцій у інформаційному середовищі;

* Держава обов’язково має презентувати стратегію боротьби з дезінформації;

* Інформаційне безладдя – це багато шляхів того, як забруднюється інформаційне середовище. З слів пані Розгоній, читачам варто звернути увагу на міжнародний звіт щодо інформаційного безладдя, який має цікаві аналітичні матеріали. Звіт (The Council of Europe report on «Information Disorder 2017) який доступний на інтернет сайті Ради Європи www.coe.int. Отже цей звіт – це перше офіційне дослідження, яке задокументувало такий феномен, як «інформаційне безладдя».

* Соціальні мережі стали кращими шляхами для дезінформації;

* Справжній доступ до медіа, які не будуть викривлятися – вже неможливий;

* На сьогодні вже 81 країна світу організовують власні компанії  дезінформації, пропаганди, покладаючи таке завдання на приватні компанії, які займаються розповсюдженням дезінформації спеціалізовано;

*  Пандемія Covid-19 стала стрес-тестом для боротьби з дезінформацією;

*Дезінформація стала часто смертельною, в контексті пандемії Covid-19;

* 40% контенту (публікацій) у соціальних мережах по всьому світу були розміщені з ненадійних джерел;

* Третина всіх користувачів світу в усіх соціальних мережах (які існують) наражалась на дезінформацію щодо Covid-19;

* Закони про дезінформацію часто туманні;

* Ми живемо в добу інформаційного безладдя;

* Інформаційне безладдя, забруднення інформаційного середовища — це небезпека. Дезінформація може збивати людей з пантелику, підштовхувати їх до певних дій, створювати недовіру до демократично узгоджених стратегій. Вона може вплинути на результати виборів.

Отже, з виступу пані Кріштіни Розгоній можна зробити висновок, що контент у соціальних мережах є дуже токсичним та небезпечним для сучасної людини, яка не розбирається та не є медіа-досвідченою. Особливо незахищеними є малолітні діти, які вже з 3-5 річного віку активно споживають відео та аудіо контент у соціальних мережах.

В продовженні активної дискусії взяла слово пані Liz Corbin / Ліз Корбін, заступниця директора щодо медіа та керівника новин, Європейська мовна спілка (20 років працювала на ВВС). Вона має величезний досвід створення та розповсюдження меді-контенту. У своєму виступі та подальших коментарях пані Л.Корбін звернула увагу аудиторії на таке :

* Нам потрібен новий підхід до журналістики, оскільки раніше ми ігнорували все, що не було правильним. Тобто, з слів пані Л.Корбін, вимоги до журналістики та контенту, який створюють журналісти, мають бути більш гнучкі, більше адаптовані до сьогодення та споживачів контенту;

* Боротьба з фактами або їх пошук  вже неактуальні. Люди не хочуть чути інформацію про факти, або які були недостовірними;

* Чи працює сьогодні факт-чекінг (англ. fact checking – перевірка достовірності інформації контенту, публікацій)? Так, працює, але при певних обставинах, що не є дуже однозначним;

* Приклад інформаційного забруднення: у мешканців США на початку 2020 року запитали про походження коронавірусу Covid-19, на що 29% опитаних впевнено відповіли, що країна походження — Китай. Як відомо, наразі це не підтверджено, і це однозначно було дезінформацією світового масштабу;

* На сьогоднішній день вже немає часу перевіряти факти, подані у контенті, оскільки громадськість у більшості випадків не перевірить фактів самостійно;

* Суспільні медіа займають значну роль серед населення. У більш як половині країн Євросоюзу суспільні медіа мають найбільший рейтинг довіри та входять до рейтингу топ-5.

* Важливим питанням є фінансування суспільних ЗМІ. Країни, які вкладають гроші в суспільні ЗМІ є більш демократичними. Це допомагає зробити більш потужні державні органи, розбудувати демократію. Тому, якщо люди (споживачі контенту) вважають що їх обманюють (тобто державі все одно), вони підуть в інше місце від суспільних мовників у соціальні мережі, де і починається дезінформація;

Пізніше слово було надано голові Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) Зурабу Аласанії. Під час промови З.Аласанія зазначив що: «дезінформація має 1000 облич – і лише одне це неправда».

Тобто малось на увазі, що пересічному споживачу медіа-контенту дуже складно оцінити повноту якості інформації (контенту) в соціальних мережах та на телебаченні. Також він відзначив, що споживання кількості інформації впливає на її якість. Одним з цікавих тверджень З.Аласанії було таке: «Боротьба з дезінформацією – це боротьба з димовою завісою, з білим шумом, для відволікання від справді важливого».

Отже, з виступу двох попередніх спікерів напрошується висновок, що медіа-контент у сучасному світі стає все менш контрольований з точки зору якості, достовірності, фактажу. Тому більшість розвинутих країн світу переходять до певної модерації контенту поза законом. Наступний спікер зустрічі розповів, яким чином відбувається модерація контенту, що можна порівняти з молотком в руках столяра, який прицільно забиває гвіздки у заздалегідь помічені місця.

Слово в дискусії взяла пані Kateryna Kruk / Катерина Крук, менеджерка з публічної політики Facebook в Україні. Інформація, яку повідомила пані Крук, багатьох дуже вразила, оскільки були відкриті деякі аспекти роботи міжнародної компанії, соціальної мережі Faceebok. Під час виступу було наголошено на такому:

* Компанія Facebook у своїй діяльності щодо модерації медіа-контенту базується на трьох блоках:

– стратегія усувати інформацію (ми дивимось на фейкові акаунти). Також ми видаляємо недостовірну інформацію, яка може призвести до насилля або нести загрозу для здоров’я людини. Як приклад неправдива інформація та теорії про вакцинацію від Covid-19;

– працюємо з експертами та факт-чекерами у кожній окремій країні. Співпрацюємо з більш ніж 80 організаціями з понад 60 країн світу;

– ми перевіряємо контекст медійного контенту (фото, відео, публікації, тексти тощо) і працюємо з медійною грамотністю;

* Кожного дня ми видаляємо приблизно 1 мільйон фейкових акаунтів соціальної мережі Facebook;

* Процес модерації медіа-контенту у Facebook виглядає приблизно так: на основі інформаційного рейтингу від факт-чекерів про той чи інший контент інформацію автоматично досліджує ШІ – Штучний Інтелект Facebook, який у випадку наявності підстав понижує (робить непопулярною) контент/інформацію. Пізніше така інформація у стрічці Facebook стає все менш помітною (тобто все менше користувачів соціальної мережі побачать її);

* Що стосується сторінок та груп у Facebook, які поширюють недостовірну та фейкову інформацію, вони ризикують втратити «монетизацію» та популярність;

* На сьогоднішній день просто спростувати фейк – це гра кота з мишею; люди, які спростовують фейки, вже будуть далеко позаду;

* Дослідження, яке Facebook було проведене у березні-травні 2020 року серед 50 мільйонів користувачів соціальної мережі у США, показало, що понад 95% користувачів не «клікали», не читали публікацію, якщо на такому контенті були розміщені лейбли (невелика фірмова мітка/позначення) про недостовірність інформації;

* Кожен користувач Facebook може оскаржити рішення щодо модерації та редагування його контенту, але за відповідної процедури;

* Все, що поширюється у Facebook,  не може залишатись без уваги;

* Facebook взяв місію регулювання контенту на даній платформі, але ми розуміємо вагу наших рішень, це процес, який розвивається;

* Триває процес пошуку самих рішень, як саме ухвалювати рішення про блокування контенту у Facebook. Дуже часто це філософічні великі речі;

* Facebook створив окремий Фонд, який функціонує як Рада (команда), яка колегіально ухвалює рішення щодо контенту. Наші експерти Ради працюють з різних регіонів;

* Загалом 39 000 громадян щоденно модерують контент у соціальній мережі Facebook (в основному відео та фото контент);

Враховуючи таку відверту розмову від представника Facebook в Україні, можна припустити, що компанія має справжній «молоток», який щоденно забиває цвяхи у медіа-контент користувачів Facebook в Україні. Постає питання: де межа між цензурою та редагуванням? Можливо, модерація контенту — це прихована цензура, яка будується виключно на політиці приватної компанії, а не міжнародному законодавстві?

Згодом слово до виступу взяла пані Валерія Ковтун, менеджерка загальнонаціонального проєкту з медіаграмотності Міністерства культури та інформаційної політики України. Під час виступу пані Валерія підкреслила суспільну мету проекту, а саме сприяння підвищення медіа-грамотності громадян. З слів В.Ковтун, у Фінляндії найвищий рівень медіаграмотності серед населення.

Також було озвучено ключові індикатори для вимірювання медіа грамотності:

– свобода слова;

– якість освіти;

– рівень довіри;

– міжособистісна довіра;

– електронне урядування;

Цікавим твердженням пані Ковтун, є те що: «Країни які мають найвищий рівень корупції, мають найнижчий рівень медіа грамотності. Зараз аудиторія найменш довіряє національним телеканалам». Також відзначається що фейкові новини – це лише надводна частина інформації.

Також в процесі дискусії виступила голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим`юк, яка відзначила, що менш ніж 20 % громадян змогли відрізнити фейки від реальних новин. А в Україні на даний час було виявлено 3 139 меседжів про дезінформацію. З слів пані Ольги, необхідне невідкладне оновлення медійного законодавства.

В процесі зустрічі кореспондент «Української літературної газети» Андрій Хілько   Запитав спікерів: «чи згодні суспільні мовники визнавати свої помилки публічно, коли вони випадково застосовують цензуру на рівні редакцій. Чи є приклади такого визнання помилок публічно?»

Ліз Корбін, заступниця директора щодо медіа та керівника новин, Європейська мовна спілка, навела приклади своєї діяльності у часи роботи на ВВС news, де були випадки внутрішньої критики журналістами діяльності редакції. По суті питання прикладу не навела.

Зураб Аласанія навів приклад інциденту з журналістом НСТУ, який під час інтерв’ю у прямому ефірі (під час Євробачення) висловив певні власні судження, що призвели до шквалу негативу в сторону суспільного мовника. В результаті суспільний мовник дав публічне вибачення. Також пан Аласанія повідомив, що більшість працівників телеканалу дуже погано сприймають будь-які нововведення щодо впровадження кодексу поведінки в компанії. З його слів, компанія навіть перевела кодекс поведінки ВВС та спробувала його впровадити на телеканалі, але не більше 50%працівників  підтримують такі ініціативи.

Також Андрій Хілько попросив представника Facebook в Україні повідомити розмір найбільшого штрафу, який  був сплачений компанією Facebook у Європі. На що пані  Катерина Крук менеджерка з публічної політики Facebook в Україні, повідомила, що їй така інформація не відома і вона порадила звернутись до іншого відділу у компанії Facebook для отримання такої інформації.

Серед блоку запитань учасниця зустрічі Кріштіна Розгоній, консультантка Ради Європи (Австрія/Угорщина), адресувала запитання до Катерини Крук (Facebook) щодо того, чи відомо представнику компанії Facebook  в Україні, яка кількість модераторів контенту (з 39 000 модераторів) займаються модеруванням українського простору Facebook та в яких місцях вони знаходяться. На що пані К.Крук повідомила, що їй не відомо, скільки модераторів займаються Україно та місце їх знаходження.

Також читачам даної статті, варто звернути увагу на певні міжнародні події в даному контексті, а саме:

* Facebook заблокував сторінки новинних видань в Австралії – про що повідомляє авторитетне європейське ЗМІ Deutsche Welle в публікації від 18 лютого за авторства Марії Думанської. В цій статті також повідомляється про те що Facebook заблокував сторінки видань новин в Австралії у відповідь на суперечку з урядом країни. Австралійська влада хоче законодавчо зобов’язати інтернет-гігантів платити ЗМІ, які публікують новини на їхніх платформах. Соціальна мережа Facebook повідомила у середу, 17 лютого, що заблокувала весь національний та міжнародний новинний контент для користувачів в Австралії. В результаті цих дій соцмережа також заблокувала у себе деякі сторінки австралійської поліції, пожежної служби в регіоні, де є велика загроза лісових пожеж, та урядових установ, включно із сторінками органів охорони здоров’я з важливою актуальною інформацією про пандемію коронавірусу.

* Також, як повідомляє ЗМІ «Українська правда» у матеріалі від 17 лютого 2021 року,  посилаючись на “Європейська правда” з посиланням на La Repubblica, в Італії Facebook оштрафували на 7 млн євро за поводження з даними користувачів. Штраф наклали за “невиконання розпорядження припинити неналежне поводження з даними користувачів та за неопубліковану заяву про виправлення, як того вимагав регулятор”. Це розпорядження регулятора з’явилося ще у листопаді 2018 року. Тоді орган вирішив, що Facebook повинен був ще на етапі реєстрації попереджати користувачів, що буде збирати дані про їхню активність з комерційною метою, фактично в обмін на безкоштовне користування програмою.

*Тим часом, за повідомленням Уповноваженого Президента з прав дитини Миколи Кулеба,  роботу популярної в усьому світі соціальної мережи TikTok можуть обмежити на території України. Про таку заяву уповноваженого з прав дитини Миколи Кулеби повідомило видання “УНН”. Як пояснює Кулеба, адміністрація соцмережі жодним чином не контролює публікацію контенту, що може вплинути на дітей. Особливу увагу на TikTok урядовці звернули після кількох нещасних випадків, що днями сталися в Україні ( джерело сайт itechua.com публікація від 19 лютого 2021 р)

 

Отже, невизначена та неоднозначна позиція власників соціальних мереж та представників влади у різних країнах світу призводить до масового переходу «червоних ліній» та до боротьби поза межами неврегульованого законодавства в питаннях регулювання, цензури, редагування, корегування, блокування медіа-контенту у соціальних мережах та інтернеті.

«Молотком по медіа-контенту» – це реальність сьогодення під час правової невизначеності країн Євросоюзу та світу щодо дезінформації, фейків та діяльності соціальних мереж.

 Андрій Хілько, «Українська літературна газета».

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!