Могутнім градусом емоцій заряджені студії двотомного видання Володимира Качкана

136

Тут
знайдете все. І широкий погляд на культуру, літературу й мистецтво. І
глибокодумні роздуми про їхню роль і місце у житті людини. І сміливий творчий
пошук. І багатство літературної техніки та літературного стилю. Й, нарешті,
одержите тут енергозаряд від прочитаного.

Отож, маємо унікально цінну лектуру. Своєрідну
енциклопедію Українознавства. Українолюбові і Україноболю. Енциклопедію,
головним героєм якої є Українець. Патріот. Борець за національну ідею, який
приходить до нас в образі історика, письменника, філософа, артиста, художника,
народного умільця, громадсько-культурного і
просвітницького діяча, а також в образі тих звитяжців духу, котрі пером і
шаблею боролися за торжество українського державного вибору. Ось коло творчих
інтересів автора двотомного видання «Постаті…» Володимира Качкана, де кожна
студія – це всесвіт, який вміщує і мить, і вічність. Де в особі кожної постаті
віддзеркалюється не лише її воля, але й доля всього роду і народу. Доля кожного
з нас, що дозволяє краще орієнтуватися у неосяжному океані нашої духовної
культури. Допомагає відчувати себе її невід’ємною частиною.

Сто двадцять імен визначних українців
з різних сфер життєтворчості об’єднало під своїми цупкими палітурками двотомне
видання обсягом понад 1300 сторінок. Серед імен видання – десятки тих, хто
відійшов за обрій, чий багатий духовний та інтелектуальний досвід служить
подальшій розбудові нашої Держави. І – десятки тих, хто своєю невтомною працею
продовжує збагачувати її національно-культурні цінності.

Загалом кожна представлена у
двотомнику постать по-своєму введена в український духовний простір. Як за
рівнем художньої майстерності, творчих досягнень, так і за належністю до
певного покоління. До певних «шкіл», «груп» і угруповань.

В той же час кожна постать по-своєму
дорога Володимирові Качкану. Навіть епіграфи до тої чи іншої студії переконують
у цьому, слугуючи заодно своєрідним ключем для «розкодування» внутрішнього
світу героя і висвітлення естетичних уподобань самого автора. Щирі, відкриті,
пропущені крізь душу і серце його оповіді творять незримо-духовний автопортрет
людини – україноцентричної, ерудованої, яка легко виступає в різних творчих
іпостасях – і як вдумливий літературознавець, критик, мистецтвознавець, і як
знаючий етнограф, краєзнавець, історик, народознавець. Людини, творче «я» якої
ілюструє надзвичайно багаті авторські потенції. Про кого б на сторінках видання
не йшла мова: чи про Тараса Шевченка, Івана Франка, Богдана Лепкого або Василя
Стефаника, над окремими моментами творчої діяльності яких автор пробує представити
власні пошукові дослідження, чи про суспільно-громадського діяча Володимира
Барвінського, народознавця Мелітона Бучинського, відомого скульптора Івана
Гончара, знану театральну мисткиню Христину Фіцалович, майстрів пензля і
художнього слова Бориса Негоду, Ірину Вільде, Тараса Мельничука, бібліографа
Володимира Полєка, народних умільців Дмитра Пожоджука, Михайла Фірчука, поета,
пісняра, композитора, одного з чолових Українського Січового Стрілецтва Романа
Купчинського, поетесу-січовичку Марійку Надвірнянську… Зрештою, всіх не
перелічиш, про кого Володимир Качкан сказав своє Слово. І – з числа тих, хто
вже за обрієм, і – про нині сущих. Надто, повторюю, широкий діапазон залучених
персоналій, і надто широка їхня географія. Але про кого б автор не писав, він
завжди демонструє широку обізнаність із природою творчості того чи іншого
митця, високе уміння ввійти в художню реальність його світу і відкрити цікаві
грані самобутнього таланту. Усе, чого торкається перо письменника, озивається
досить несподіваними барвами відкриттів. Приносить естетичну насолоду. Надихає
відчуттям гордості за український народ. За його духовно-культурну велич, і тих
його талановитих синів і дочок, котрі ту велич творили у дні вчорашньому,
позавчорашньому і продовжують творити сьогодні.

Таке загальне враження після
прочитання двотомного видання, кожна студія якого заряджена могутнім градусом
емоцій. Знаходить у читача націоцентричний, змістовідкриваючий відгук. Підвищує
сакральність самого поняття «Україна», а також неоціненну роль людей творчої
праці, про яких з такою пошаною оповідає автор, демонструючи надзвичайно високу
майстерність, яка стала високим мистецтвом.

Поза всяким сумнівом, написати такі
студії, такі есеї про визначних подвижників національно-духовного поступу може
тільки людина, безмежно закохана в рідний край, в Україну, готова поділитися
своєю любов’ю з усім оточуючим світом.

Вірний темам, здавна обраним і
віддавна знаним читачеві, і з різним світінням природного таланту опрацьованим,
а тепер ще й збагаченим новими текстами, які щойно вийшли з-під пера, Володимир
Качкан у кожному з них виявляє своє авторське – дуже гуманне і дуже чуйне до
всіляких несподіваних примх нашого неспокійного часу, власне світовідчуття з
міцним опертям на непохитну віру у рідноземну і всеземну вічність краси
мистецтва, яка покликана рятувати світ (пам’ятаєте Ф. Достоєвського?). Що,
безперечно, піднімає в ціні талант невтомних трударів у царині життєтворчості,
які своїм неспокоєм, своїми добрими ділами і своїм розумінням збагачують ту
красу. Роблять її незнищенною, за всіма знаними нам і відомими законами якої
маємо жити і щодень духовно збагачуватись.

Між персоналіями, подвижниками
національно-духовного простору, про кого у двотомнику сказано добре слово, дуже
багато спільного. Річ зрозуміла. Всі вони сини і дочки землі рідної. І всіх їх
єднає непохитне жадання зробити свою землю і весь оточуючий світ та людину в
ньому ще кращими, ще багатшими.

Ота спільність є не чим іншим, як
яскравим віддзеркаленням авторської подоби – в образі талановитого,
досвідченого майстра слова, котрий упродовж багатьох років плідно трудився на
ниві красного письменства. І як публіцист, есеїст, і як поет та прозаїк. Не
кажучи вже про активну наукову діяльність.

При слові не можу не зазначити:
питому вагу вміщених у двотомнику текстів становлять студії, присвячені митцям,
котрі є вихідцями з Прикарпаття. Тобто – рідного краю Володимира Качкана
(Володимир Барвінський, Ганна Василащук, Тарас Мельничук, Роман Федорів,
Володимир Полєк, Вітольда Проців, Наталія Семанюк-Черемшина, Ярема Гоян,
Михайло Сливоцький, Михайло Кривень, Михайло Юсипчук, Василь Лизанчук, Василь
Лесів, Ярослав Дорошенко, Неоніла Стефурак, Нестор Чир…).

Така увага до мистецького
подвижництва рідних краян зрозуміла. І не тому, що, як мовиться, своя сорочка
ближче до тіла. А тому, що це подвижництво насправді заслуговує належної уваги
і високої оцінки.

Звичайно, не забув Володимир Качкан і
про тих, хто довгі роки жив і трудився на Прикарпатті. Для кого наш чарівний
гірський край став рідним і улюбленим домом (Мелітон Бучинський, Ольга
Стрілець, Ірина Вільде, Микола Карпенко, Олександр Коровай, Мирослав Капій…).

Про творчість кожного з вищеназваних
і не названих митців знаходимо на сторінках видання цікаві роздуми.

На окрему розмову заслуговує також
мова видання.

Як каже Михайло Слабошпицький, у
кожному художньому творі, та й не тільки художньому, вона є головною дійовою
особою.

Мова студій багата, на диво
гармонійна, яка виконує не тільки інформативно-зображувальну, а й мелодійну
функцію. Вона зачаровує своєю поетичною милозвучністю, новизною слів і рясно
привнесеними задавненими та призабутими лексемами. Нові слова автор творить
природно, зі смаком, ніколи не перебирає міри. В міру вживає також слова
задавнені та призабуті.

Автор живе у слові. Вміє надати йому
потрібного психологічного та емоційного звучання і виразити пропущені крізь душу і серце власні
думки й почуття.

У двотомнику енергія контактності Слова і Світу
надзвичайно могутня. Видання вчить: чим більше ми знатимемо про подвижників
національного духу, тим краще знатимемо життя й історію свого народу. Або, як
писав Іван Франко, «тільки маючи відомості про якнайбільше число діячів, ми
можемо сягнути в глибінь народного організму»».

Все це огранює думку: безсумнівно, така багатолітня праця
варта Шевченківської відзнаки.

м. Івано-

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!