Відбулась презентація перших двох томів шеститомної
«Шевченківської енциклопедії»
5 березня 2013 року в
Національній парламентській бібліотеці України відбулася презентація перших двох томів масштабного науково-довідкового проекту Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка НАНУ, приуроченого до 200-річного ювілею поета – «Шевченківської енциклопедії» в
шести томах.
Національна парламентська бібліотека України спільно з
інститутом літератури імені Тараса Шевченка Національної академії наук України в рамках бібліотечних Шевченківських студій, започаткованих у
парламентській бібліотеці з 2010 року, підчас дев’ятого засідання студій представили широкій громадськості перші два томи «Шевченківської енциклопедії». Унікальне видання було
підготовлено за державним замовленням на випуск видавничої продукції
Національної академії наук України та побачило світ на замовлення Державного
комітету телебачення і радіомовлення України за програмою «Українська книга –
2012». Керівник проекту «Шевченківська енциклопедія» – Валерія Смілянська,
автор передмови – академік НАНУ Іван Дзюба. До складу редакційної колегії
видання увійшли провідні вчені-літературознавці: М.Г.Жулинський (голова),
М.П.Бондар, О.В.Боронь (відповідальний секретар), С.А.Гальченко, П.Ю.Гриценко, І.М.Дзюба, Р.Я.Пилипчук,
Г.А.Скрипник, В.Л.Смілянська (заступник голови), Д.В.Стус, Н.П.Чамата. Творці
«Шевченківської енциклопедії» спромоглися всебічно представити геніальну
постать Тараса Шевченка – поета і художника, висвітлити його визначальну роль у
суспільному житті українського народу, як у культурному контексті тієї доби,
так і в діяльності духовних надбань спадкоємців.
Перший том енциклопедії містить 1142 статті, другий том –
1081 статтю, де можна знайти основні відомості про життя, творчість і
особистість Тараса Шевченка. У виданні розповідається про епоху та оточення
українського Пророка, про його місце в національній та світовій культурі,
підсумовується понад півторастолітній досвід вивчення всіх аспектів шевченкіани
в українському та зарубіжному шевченкознавстві. Об’єктом опрацювання в
енциклопедії є вся літературна, мистецька й епістолярна спадщина Тараса
Шевченка, дотичні до його особи документи та мемуари, атрибути вшанування
пам’яті геніального поета. Видання поділене на тематичні розділи, кожен із яких
включає низку довідкових статей різного обсягу: поетика Шевченка; біографія;
історія і Шевченко; місця перебування; згадувані Шевченком історичні,
міфологічні, біблійні, агіографічні персонажі; Шевченко і національні
літератури – українська, російська, слов’янські, світова література; Шевченко і
мистецтво (скульптура, музика, театр, кіно); шевченкознавство; вшанування
пам’яті тощо. Автори й укладачі «Шевченківської енциклопедії» проаналізували
багаторічний розвиток шевченкознавства й відтворили сучасний його стан, подали
відомості про переважну більшість причетних до постаті Шевченка осіб, дали
орієнтир широким колам шанувальників геніального поета для заглиблення у його
творчість і світогляд. Власне, про це докладно йшлося у виступах директора
Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАНУ, академіка Миколи Жулинського;
завідувача відділу шевченкознавства Інституту літератури, керівника
презентованого проекту Валерії Смілянської, яка зазначила, що не лише
редакційну підготовку, а навіть виготовлення оригінал-макету книжок здійснювали
працівники її відділу; поета, Героя України Івана Драча; Голови Українського
фонду культури, Героя України, поета-академіка НАНУ Бориса Олійника, який
порушив питання про видання «Шевченківської енциклопедії» більшим накладом, ніж
перші два томи, що вийшли тиражем по п’ять тисяч примірників кожний. У виступі
почесного президента університету «Києво-Могилянська академія», відомого
літературознавця, Героя України В’ячеслава Брюховецького пролунала сокровенна
фраза, що могутній голос Шевченка навіки врятував українську націю. Президент
української асоціації видавців Олександр
Афонін відзначив нове видання «Шевченківської енциклопедії», як знакову подію
для всієї України, а представниця української громади з Санкт-Петербургу Тетяна
Лебединська розповіла про ініціативи
української діаспори у місті на Неві з вшанування пам’яті Шевченка.
Церемонію ж презентації перших двох томів «Шевченківської
енциклопедії» після вітального слова генерального директора НПБУ Тамари
Вилегжаніної відкрив перший заступник міністра культури України Тимофій Кохан.
Він звернувся до численних учасників та організаторів презентації з привітанням
від міністра культури України Леоніда Новохатька. «Напередодні 200-літнього
ювілею всесвітньовідомого українського
поета, письменника, художника, громадського діяча Тараса Григоровича Шевченка –
видання енциклопедії є надзвичайно актуальним, вагомим, масштабним проектом», –
йдеться у зверненні міністра культури. Тимофій Кохан також висловив щиру
вдячність усім, хто долучився до реалізації цієї культурно-мистецької акції, та
побажав учасникам нових творчих здобутків у їхній подвижницькій праці.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Голова редакційної
ради «Шевченківської енциклопедії», академік Микола Жулинський зупинився
докладно на проблемах і труднощах, що виникали й виникають під час роботи над
енциклопедією. Загалом, представлений проект Інституту літератури ім.
Т.Г.Шевченка НАНУ передбачає випуск шести томів енциклопедії, що міститимуть
понад 6500 статей про життя, творчість, особистість Тараса Шевченка. За словами
директора Інституту літератури, під час підготовки видавничої серії вони
активно співпрацювали з Національним музеєм Тараса Шевченка та з багатьма
іншими академічними інституціями не лише України, а й Європи, Російської
Федерації, США й Канади. Перші видання вийшли невеликим для України накладом по
п’ять тисяч примірників кожне. Наразі практично завершена підготовка до друку
ще двох томів – третього та четвертого. На досягнутому співробітники Інституту
літератури не зупиняються. За словами Жулинського, на сьогодні майже повністю
розроблений та наповнюється сайт електронної версії енциклопедії –
http://www.shevchcycl.kiev.ua. Найбільші ж проблеми під час роботи над
енциклопедією були пов’язані із тривалістю проекту. Починали реалізовувати
проект одні шевченкознавці, а завершують сьогодні інші. На жаль, багатьох
авторитетних літературознавців, які працювали над енциклопедією, вже немає
серед живих, зокрема Василя Шубравського, Василя Бородіна, Миколи Павлюка та
інших. Тому довелося залучати молодь – нове покоління шевченкознавців. Микола
Жулинський зазначив, що найскладніше тривав процес підготовки статей,
присвячених малярській спадщині Тараса Шевченка. А це величезний масив творів:
відомо понад 800 праць різних жанрів – від невеликих малюнків та автопортретів
до повноцінних полотен. На думку академіка, до сьогоднішнього дня Тарас
Шевченко залишається недооціненим як художник, хоча й у малярстві – це постать
європейського рівня. Тому науковці намагалися дати в енциклопедії фундаментальні
дослідження не лише особливостей його літературної творчості, а й малярської спадщини. Як наголосив
академік Жулинський: «…від «Шевченківської енциклопедії» ми очікуємо чималий
суспільний резонанс. Віримо, що ця видавнича серія буде потрібна й цікава не
тільки науковцям, викладачам, студентам, учителям та учням, а й кожному, хто
має бодай найменший сентимент до Тараса Шевченка та взагалі до України…
Шевченко – це не тільки національне, це – планетарне явище».
До кінця нинішнього
року Інститут літератури запланував здати до
друку ще три томи енциклопедії. А загалом, упродовж 2013 року планує
завершити роботу над останнім – шостим
томом, тобто видрукувати його на початку наступного, ювілейного для
Шевченка, року. За словами академіка Жулинського, науковці Інституту літератури
паралельно з енциклопедією завершують роботу над повним академічним 12-томним
зібранням творів Тараса Шевченка.
Проте, говорячи
про Шевченка, як наголосив Микола Жулинський, науковців насамперед тривожить
доля його рукописів, власне, як і рукописів
інших класиків української літератури. На сьогодні в Інституті
літератури зберігається майже вся рукописна спадщина Шевченка – унікальний фонд
рукописних творів. А загалом, в Інституті літератури ім. Тараса Шевченка НАНУ
зберігається понад сто тисяч одиниць рукописів, які, на жаль, до сьогоднішнього
дня не мають належних умов для якісного зберігання, хоча питання про створення
сучасного архівосховища порушується на урядовому рівні ще з 1991 року. Нині для
зберігання рукописів Інститут літератури орендує приміщення в архіві
громадських організацій, але звідти літературознавцям запропонували забиратися,
оскільки в орендованих приміщеннях вже не вистачає місця й господарям архіву.
Як зазначив академік Жулинський, «Ми мріємо створити нормальні умови для роботи
читачів із унікальними документами. Я вже мовчу про потребу реставрації
архівних одиниць. Усе упирається в брак грошей. Скажу так: за ті кошти, що дав
Тарас Шевченко в державну скарбницю перевиданнями своїх книжок, можна було б
побудувати десять таких архівосховищ. Тому наша найбільша мрія – будівництво
спеціального архіву-сховища для збереження рукописів класиків української
літератури. Нині є урядове доручення виділити кошти на проектну документацію
для створення Міжнародного науково-дослідного й культурно-інформаційного Центру
«Шевченківський дім». У цьому «Шевченківському домі» ми плануємо створити гідне
приміщення із сучасними вимогами для збереження унікальних рукописних
цінностей, розмістити Інститут літератури ім. Тараса Шевченка НАНУ, створити
Музей української писемності… Словом, планів багато. Була б підтримка
держави…».
Дев’яте засідання
Шевченківських студій у Національній парламентській бібліотеці України
завершилося концертно-музичною частиною, присвяченою 200-річчю (16.02.1813) від
дня народження видатного українського оперного співака, композитора,
драматичного актора і драматурга, сподвижника Тараса Шевченка – Семена
Степановича Гулака-Артемовського. Семен Гулак-Артемовський був автором першої
української опери «Запорожець за Дунаєм», вокально-хореографічного
дивертисменту «Українське весілля», музики до водевілю «Ніч на Івана Купала»,
солоспівів «Стоїть явір над водою», «Спать мені не хочеться». Як драматичний
актор він виступав у п’єсах Івана Котляревського. Українську народну пісню
«Стоїть явір над водою» на музику С.Гулака-Артемовського виконав соліст
Національної опери України, лауреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів
Олександр Чувпило, а українська народна пісня «Спать мені не хочеться» також на
музику Семена Гулака-Артемовського прозвучала у виконанні солістки Національної
опери України, лауреата міжнародних і всеукраїнських конкурсів Людмили Циган.
Концертмейстер Ірина Паламаренко.
Презентація видання
«Шевченківська енциклопедія» (1,2 т.) у Національній парламентській бібліотеці
України напередодні 199-ї річниці від дня народження Великого Кобзаря стала
гарним заспівом у підготовці української громади до святкування 200-річного
ювілею Тараса Шевченка.
м. Київ