Путінський режим планував (і, безперечно, планує дотепер) ліквідацію України як держави і українців як нації.
Це стало зрозумілим після публікації «програмної» статті «Что Россия должна сделать с Украиной», надрукованої у державному агентстві роспропаганди “Риа Новости”.
Як зауважив відомий американський оглядач Юрій Швець, ця стаття нагадала йому відомий виступ геббельса 1942 року перед оскаженілим фашистським натовпом. «Ви хочете тотальної війни?» — верещав у гіпнотичному трансі геббельс. «Хочемо!» — заревіла у відповідь безумна маса.
Одразу після цього виступу у фашистській Німеччині була оголошена масова мобілізація…
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
ЗРОЗУМІЛО, ЩО НАПИСАНА Й НАДРУКОВАНА ВОНА «по высочайшему повелению» головного нацистського злочинця путіна.
Автор статті – нібито Тімофєй Сєргєйцев, дрібний російський політтехнолог, він же автор ідеї скандального плаката Медведчука – Януковича про «три сорти українців» під час передвиборної президентської кампанії в Україні 2004 року. Також автор сценарію скандального фільму «Матч» про футбольний «матч смерті» 1942 року в Києві, в якому українці, на відміну від німецьких фашистів, показані переважно як негативні персонажі.
Виплід божевільної «мислі» Сєргєйцева – фактично маніфест російського фашизму.
Апологія людиноненависництва.
ПОЧИНАЄТЬСЯ СТАТТЯ зі звинувачень на адресу «бандерівської» України в тому, що вона нібито хотіла напасти на «білу й пухнасту» росію.
(До речі, Гітлер в 1930-х роках неодноразово повторював, що на «миролюбиву» Німеччину хочуть напасти злі й агресивні сусіди).
ДУМАЮ, ЩО ЦЕЙ «ДОКУМЕНТ» вартий цитування.
«Украина, как показала история, невозможна в качестве национального государства, а попытки построить таковое закономерно приводят к нацизму. Украинизм – искусственная антирусская конструкция, не имеющая собственного цивилизационного содержания, подчиненный элемент чужой и чуждой цивилизации.
Денацификация неизбежно будет являться и деукраинизацией — отказом от начатого еще советской властью масштабного искусственного раздувания этнического компонента самоидентификации населения территорий исторических Малороссии и Новороссии.
Дебандеризации будет самой по себе недостаточно для денацификации — бандеровский элемент есть лишь исполнитель и ширма, маскировка для европейского проекта нацистской Украины, поэтому денацификация Украины — это и ее неизбежная деевропеизация.
Бандеровская верхушка должна быть ликвидирована, ее перевоспитание невозможно. Социальное «болото», активно и пассивно ее поддержавшее действием и бездействием, должно пережить тяготы войны и усвоить пережитый опыт как исторический урок и искупление своей вины.
Нацисты, взявшие в руки оружие, должны быть по максимуму уничтожены на поле боя… Военные преступники и активные нацисты должны быть примерно и показательно наказаны. Должна быть проведена тотальная люстрация. Ликвидированы и запрещены любые организации, связавшие себя с практикой нацизма. Они поддержали нацистскую власть и потакали ей. Справедливое наказание этой части населения возможно только как несение неизбежных тягот справедливой войны против нацистской системы… Дальнейшая денацификация этой массы населения состоит в перевоспитании, которое достигается идеологическими репрессиями (подавлением) нацистских установок и жесткой цензурой: не только в политической сфере, но обязательно также в сфере культуры и образования».
Як написав хтось із оглядачів, гітлер такому маніфесту аплодував би стоячи…
ОТОЖ НАМ, «БАНДЕРІВЦЯМ», тобто всім мислячим українцям, кацапофашисти запланували террор, репресії і смерть. Куля в потилицю, смертельні тортури, пересувні крематорії, газові камери, концтабори – ось що вони готували для нас.
«Нацистами» оголошено більшість населення України. «Соціальному болоту», тобто решті української громади, уготоване перевиховання і рабство.
ЩО СКАЗАТИ у відповідь на цю мерзенну фашистську бридню?
Насамперед – що це є «теоретичним обґрунтуванням» війни, котру розв’язав тоталітарний рашистський режим проти вільної демократичної України. «Теоретичним обґрунтуванням» абсолютно безпричинного нападу на Україну, численних злочинів, убивств, тортур, зґвалтувань, мародерства, котрі чинить російська фашистська армія на українських землях.
По-друге. У цьому фашистському «шедеврі» скинуто будь-які фігові листки, котрі ще хоч якось прикривали срамні місця в пріснопам’ятних статтях путіна і медвєдєва і їм подібних. Мета задекларована чітко й однозначно: ліквідація української державності і знищення українців як нації. «Буча» в планах російських фашистів мала відбутися в масштабах всієї України.
По-третє. Кацапофашисти справді нарешті взялися за остаточне вирішення «українського питання». Подібно як гітлер вирішував «єврейське питання». Аналогічні спроби царського режиму у цьому світлі виглядають як надто ліберальні; совєтський підхід у цьому питанні теж не був фундаментальним, оскільки допускалося (звичайно ж, нас словах) існування якогось «братского украинского народа» і навіть блідої примари української державності. Відтак нинішній бункерний фюрер дуже швидко еволюціонував від концепції «братского украинского народа» спершу до тези про «единый народ», а тепер уже, як бачимо, до повного заперечення права українців як «неправильного народу» на державне існування.
ЯК БАЧИМО, у статті відкрито говориться вже навіть не про «денацифікацію», а – про «деукраїнізацію». Все планувалося дуже серйозно і надовго. Завоювання України, ліквідація державності, окупація, знищення будь-яких проявів української ідентичності, насильство, масовий террор, регулярні каральні операції… Знищення, вогнем і залізом, українського народу як етносу. Знищення самої назви «Україна».
Кацапофашисти вирішили, що велика європейська нація з прадавньою історією та унікальною культурою не має права на існування.
Бункерному щурові і його прихлєбаям закортіло знищити нас тільки за те, що ми – українці, і хочемо жити на своїй землі саме як українці, як вільні громадяни, берегти свою Традицію, свою прадавню культуру, свої звичаї, свою рідну мову.
МИ НЕ МОЖЕМО ПРОГРАТИ ВОРОГУ. Нам відступати нікуди. У разі поразки – смерть, рабство або еміграція.
Ми безперечно переможемо.
Світ повинен знищити смертельно небезпечний російський фашизм. Інакше це пекло поглине світ.
Михайло Сидоржевський