«Майстри слова»: Любко Дереш пообіцяв змінити звички своїх персонажів

334

У Національному музеї літератури України в рамках спільного зі Спілкою письменників проекту «Майстри слова» відбулася зустріч з відомим сучасним українським прозаїком Любком Дерешем.

Спілкувалися про особливості творчості Любомира, про його книги, зокрема, про роман «Спустошення», про комунікацію з видавцями й читачами, про те, як сьогодні можна «достукатися» до читачів молодому літератору, про щасливу зірку і долю, і навіть про те, чому так багато героїв творів Дереша вживають легкі наркотики і що за цим стоїть.

Особливою і непростою темою стали роздуми про майбутнє, про його варіанти розвитку, описані в «Спустошенні», і про те, що можна чи не можна вважати природним або штучним еволюційним шляхом.

Модерувати вечір Любка Дереша було цікаво і разом із тим непросто. Любомир, як і його творчість, високо інтелектуальні, потребують готовності зануритися ніби в якийсь паралельний світ, який вибиває з повсякденності, хоч і дуже схожий на повсякденність. Разом із тим не все написане у читачів викликає позитивне сприйняття. Градус відгуків на твори письменника дуже широкий – від піднесеного захоплення до різкої критики.

Незважаючи на те, що діалог був дуже щільним і тривав півтори години, відкритих питань, які хотілося озвучити, залишилося чимало. Скажімо, деякі письменники в усьому світі стають своєрідними дослідниками того чи іншого середовища, і це, часом, – далеко не монастирі. Література все частіше звертає увагу на прояви людських слабкостей, жорстокість, маргінальність, крайні стани, божевілля і на різні злочини. І навіть високі пориви душі літературних героїв часом ідуть поруч із брутальністю, підлістю. Автори досліджують ті глибини, на які люди не завжди охочі спускатися особисто. Тим не менш ця «сторона» життя, безперечно, існує, вона для багатьох є цікавою, хоча б тому, бо відмінна від власної. Це може бути будь-що: життя волоцюг, маргіналів, злодіїв «у законі» тощо. Тож виникає думка: А раптом, читач, зазирнувши у цей «паралельний світ» через «щілину літератури», повернеться із цієї «подорожі» іншим? Але яким? І яку відповідальність за це несе письменник? Як це позначається на його долі? Чи «наздоганяє» написане його самого і яким чином? Чи є те, про що він пише, просто описом реальності, і чи не є це водночас неусвідомленою популяризацією деструктивних моделей поведінки?

Все ж, на мою думку, читати книги Любка Дереша краще морально зрілим людям, які вже мають сталі погляди на життя, свою чітку позицію, а не тим, у кого світогляд тільки формується. Адже, занурившись у середовище, яке так майстерно описує письменник, не всі з нього можуть вийти без певних змін. Питання в тому — якими будуть ці зміни?

Любомир, до слова, під час зустрічі сказав, що його особисте сприйняття того, що написав раніше, теж дуже неоднозначне. Письменник не стоїть на місці, змінюється, дорослішає, цей же процес разом із ним переживають і його твори, тож така реакція є природною.

Особисто для мене стала дуже знаковою «обіцянка» Любомира, що в його наступних творах герої не вдаватимуться до входження в особливі психічні стани за допомогою різних препаратів, а знаходитимуть інші шляхи для самопізнання і вирішення власних глобальних задач. Це справді було б цікаво. На мою, дуже суб’єктивну думку, в сучасній українській літературі (зокрема, орієнтованій на молодь) нині відчувається «голод» на таких персонажів, які проявляли би найвищі якості душі у неприкрито агресивній реальності сьогодення. Бажано – без жодного пафосу, надуманості і натягнутості. Молодь, яка категорично відмовилася від моделей поведінки минулого, потребує нових образів, потужніших і захоплюючих, які б відповідали потребам нового часу. І письменницький талант Любомира дає всі підстави дати гідну відповідь на такий виклик.

І ще: слухати Любомира так само цікаво, як і читати. Його інтелігентність, ерудованість, а часом і парадоксальність, – підкупляють. Він – прекрасний співбесідник! Неспроста бажаючі поспілкуватися з письменником вщент заповнили залу музею літератури.

Дякую за співпрацю всім, хто причетний до організації зустрічі!

Висловлюємо подяку Національному музею літератури за надані світлини.

 

Юлія Бережко-Камінська, секретар НСПУ по роботі з молоддю

 

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!