«Літопис українотворення»: приписаний і переписаний

Історія з виданням «Декларація про державний суверенітет
України. Ave, Ukraina!», що вийшло друком у серії «Літопис українотворення»
2011 року, засвідчує: літописи творення нашої державності можна і приписувати
собі, порушуючи авторські права, і переписувати на власний манер, зміщуючи вісь
координат наче й без того суперечливої історії.

Отож, вдаючись не до хронології, а до фактів… 2011-го
Асоціація народних депутатів України всіх скликань Верховної Ради України
спільно із творчим колективом на чолі з народним депутатом першого скликання
Яковом Зайком випустила в світ унікальне аналітичне дослідження новітньої
історії України – згаданий вище тритомник «Декларація про державний суверенітет
України. Ave, Ukraina!» (видавництво «Освіта України»).

Над виданням працював колектив авторів, однак це не завадило
колишньому нардепу В. Севастьянову, який скористався доступом до завершеної
праці, видати себе за автора тритомника. Без відома редакційної ради
псевдоавтор вніс у книжку численні зміни і вставки своїх матеріалів, нерідко
абсурдні. Варіант В.Севастьянова перенасичений світлинами з ним самим у різних
ракурсах – нібито в процесі активного державотворення в 1990-х. Щоправда, дуже
сумнівно, що бодай хтось із читачів може пригадати прізвище цього чоловіка як
одного з «активних учасників процесу державотворення». І книжка могла би
побачити світ перекрученою, переписаною й привласненою, якби директор
видавництва «Освіта України» Р. Маслаков не перегородив шлях до рейдерського
захоплення книги «Декларації… Ave, Ukraina!».

Отож, на сьогодні це унікальне видання побачило світ у
редакції не В. Севастьянова, а саме колективу авторів під керівництвом Я.Зайка,
які й справді працювали впродовж тривалого часу над його змістом і оформленням.

Втім, на жаль, справа не добігла кінця з повним провалом
рейдера.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Абсурдні за своєю суттю судові позови В. Севастьянова до
видавництва «Освіта України» набувають гіпертрофованих масштабів.

Документи – однозначно на боці авторів. Однак в Україні, як
зауважує письменник, лавреат Шевченківської премії Євген Пашковський, «не
можуть оволодіти справою і вершити справедливий суд». Навколо директора
видавництва «Освіта України» Руслана Маслакова чиниться «правовий» глум –
психологічний тиск, безпідставні звинувачення, затримання і допит щодо
нахабного порушення трудового права…

Та попри поки не дуже втішні обставини, творча група Якова
Зайка з Асоціацією народних депутатів України сподівається на успішне
завершення проекту «Літопис державотворення»: має побачити світ ще дослідження
Основного Закону України – Конституції.

м. Київ