У 2013 році найбільшим організаційним
здобутком Київської письменницької організації
стала видавнича серія з 32 книжок, що має назву «Банкова, 2». Книжкова серія вийшла
за сприяння міської державної адміністрації, з якою наша письменницька
організація вела довгі перемовини і змогла схилити її до цього проекту,
незважаючи на те, що на всіх рівнях режим Януковича був здебільшого
українофобським.
До серії увійшли 16 книжок прози. Це збірка
«Похід через засніжений перевал» – українське соціальне оповідання, написане з 2000-го по
2012 рік. До збірки включені оповідання 30 авторів від старійшин
української літератури Анатолія Дімарова, Олександра Сизоненка, Юрія Мушкетика
до наймолодших двадцятилітніх авторів Марії Капиніс і Павла Шибрі. Збірка сучасної жіночої прози «Острів зимового
мовчання». До прозового
блоку серії увійшли книжки повісті та оповідання Валентина Тарнавського «Порцеляновий
острів», оповідання Богдана Жолдака «Яблука з райського саду», романи Софії Майданської «Сподіваюсь
на тебе», роман Андрія Кондратюка «Хутір», роман, повість та оповідання Василя Трубая «Натюрморт
з котами», роман Теодозії Зарівни «Полювання на птахів небесних», кіносценарій та оповідання Василя Портяка «У
снігах», роман Сергія Соловйова «Солом’яний
двір», повість, та оповідання Івана Яцканина «Пора вузеньких вулиць», повість
та оповідання Анатолія Шевчука «Теплі спогади в холодний вечір», роман Юрія
Косача «Володарка Понтиди», повісті, оповідання, п’єси Марії Цуканової «Завтра
знову зійде сонце», повісті, оповідання Івана Чумака «На відстані пам’яті», романи,
оповідання, вірші Юрка Гудзя «Навпроти снігу».
До поетичного блоку серії увійшли дві
антології «Київська поетична школа» і
антологія сучасної української жіночої поезії «Сама», вибрані поезії
Надії Кир’ян «Свято споминів», Бориса
Чіпа «З двох віків, з двох епох», Наталки Поклад «Поезії», Олександра Астаф’єва
«На березі неба», Аттили Могильного «Нічні
мелодії», Івана Козаченка «Зимовий птах», Олександра Сопронюка «Самотній вовк»,
Валентини Козак «Барвінок на три голоси», Алли Миколаєнко «Наперсток для відьми»,
Анни Малігон «Первісний дощ».
До видавничої серії увійшли також
роман для підлітків Олександра Бакуменка «Король Ринкової вулиці», вірші для
дітей дошкільного віку Тетяни Полякової «Синяя погода», репертуарний
збірник для школярів та вчителів київських шкіл «Язик до Києва доведе, або
Цікаві ролі театру в школі» з п’єсами, гуморесками та віршами для шкільних театрів, написаними сучасними
українськими письменниками. А також збірка української драми «13 сучасних українських п’єс», призначена для завлітів і режисерів театрів.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Твори виданих авторів затверджувалися книговидавничою радою при Київській письменницькій організації.
Через революційні події в Україні презентація
книжкової серії відбулася тільки в міській державній адміністрації під час
засідання Громадської гуманітарної ради.
Книжки серії «Банкова, 2» передані
бібліотечній мережі України. Відтак у кожній українській бібліотеці буде книжка
нашої серії. По 10 книжок ми залишили для презентацій, а по 90 екземплярів
кожного видання передали авторам. Із самопливу, що надійшов до міської
письменницької організації, ми сформували видавничий проект на 2014 рік з 35
книжок. Отже, київські автори, що втратили надію видатися, відомі письменники і
початківці можуть приходити в нашу письменницьку організацію і пропонувати свої
машинописи. Усі ваші заявки будуть розглянуті, запропоновані книговидавничій раді і після затвердження видані. До книговидавничої ради входять
лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка Іван Драч, Василь
Герасим’юк, доктор філологічних наук, професор Києво-Могилянської академії
Володимир Панченко, Микола Славинський та інші письменники, критики, літературознавці.
До минулорічних творчих здобутків
столичної письменницької організації можна віднести встановлені творчі контакти
з офіційною та опозиційною білоруськими письменницькими організаціями. В
результаті цієї співпраці вийша підбірка
сучасної української поезії та оповідань у перекладі білорускою мовою в
журналі «Дзеяслоў» та білорусько-українська антологія в перекладі російською
мовою «Золотая струна», яка презентувалася на Московській книжковій виставці. У
відповідь київська організація підготувала переклад українською мовою підбірку
сучасної білоруської пезії та прози для газет «Літературна Україна»,
«Українська літературна газета», журналів «Київ» та «Кур’єр Кривбасу». А зараз ми готуємо
антологію сучасної білоруської прози в перекладі українською мовою. Після відпрацювання
технології з Білорусією ми плануємо поширити цей досвід на співпрацю з іншими
країнами.
Київська організація організувала
також серію зустрічей у рамках творчих об’єднань, а також круглий стіл: «Чи
відповідає сучасна українська проза запитам суспільства?», під час якого три
київські професори Олександр Астаф’єв,
Михайло Наєнко і Ярослав Поліщук проаналізували потенціал сучасної української
прози.
Незважаючи на політичну кризу,
спустошену казну, яку лишила після себе влада Віктора Януковича, та агресивні
плани Росії щодо окупації українських земель, сподіваємося, що співпраця
Київської письменницької організації з новою українською владою буде успішнішою,
ніж із попередньою.
Говорячи про творчі здобутки і
найближчі плани столичної організації, хотілося б висловити свої міркування
щодо роботи Національної Спілки письменників України. Коли ми обирали головою
Спілки Віктора Баранова, були великі надії на те, що в Спілці розпочнеться
активне творче життя. Плекаючи ілюзії, пов’язані з новим керівництвом, я
підготував пакет документів для заснування нових літературних премій, адже
більшість наших премій мають непрозорі процедури відбору і нагороження. Часто в
журі сидять одні й ті ж люди, що роздають премії, як цукерки, наближеним до
себе авторам. І це дуже нагадує корумповану сім’ю колишнього президента
Януковича. Однак Віктор Баранов відразу дав зрозуміти, що нові премії його не
цікавлять. Від імені голови Спілки я підготував листи на всі фонди, які є в
Україні, про підтримку проекту Інституту Української Книги, що мав займатися
пропагандою української літератури за кордоном, але в мене відразу закралася
підозра, що жоден підготовлений мною лист із Спілки так і не вийшов. Не зрадів
очільник письменників і появі видавничої серії «Банкова, 2» – найбільшого видавничого проекту НСПУ. Коли ми
вели переговори з міською владою про фінансування видавничої серії, він
повторював, як мантру: «Вам ніколи на це не дадуть гроші». А коли проект
вийшов, відразу почав скорочувати зарплату керівника проекту.
На жаль, керівництво Національної
Спілки письменників України не створило
ділової, приязної атмосфери, що сприяє творчості. Натомість у Будинок літераторів вповз дух застою,
корупції, клановості та дріб’язковості. У нашій країні проходять
революційні зміни. І якщо суспільство вимагає перезавантаження всіх гілок
влади, то потрібно перезавантажити і керівництво Національної Спілки письменників України, яке
не відповідає духу оновлення в країні і революційним вимогам часу.
Я переконаний, що Національна Спілка письменників України не
вичерпала свій потенціал і за нового більш совісного і енергійного керівництва
може успішно поєднувати роль профспілкової організації та менеджера сучасного літературного
процесу.