Крим – синдром анексії

604

26 лютого 2016 року Верховна Рада України Постановою № 3807 визначила, як пам’ятну, дату 26 лютого, з таким формулюванням: «2 роки з дня проведення мітингу кримських татар у місті Сімферополі на підтримку територіальної цілісності України (26.02.2014)».

Події 2014 року на території Автономної Республіки Крим відбувались дуже стрімко. За повідомленням Радіо Свобода у публікації від 3 лютого 2021 року, «у лютому 2014 року в Криму з’являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся не визнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу.

Як вказує авторитетне видання Deutsche Welle у своїй публікації від 28.03.2014 року під назвою «Анексія Криму: найбільші втрати Україна зазнала в енергетиці» за авторства Лілії Гришко, «саме бюджетні субсидії та виплати Криму складали значну частину витрат українського бюджету. Тільки за перше півріччя 2013 року, відповідно до статистичних даних, Крим отримав від України майже сім мільярдів гривень дотацій. Як повідомляється, кримський бюджет на дві третини поповнювався із загальноукраїнської скарбниці».

Однак при цьому експерти вважали, що анексія Криму не підірве економіку України. Кримський фактор лише опосередковано впливатиме на українську економіку. «Зараз набагато більшу економічну потребу Крим має в Україні, ніж Україна в ньому. 90% торгівельно-економічних зв’язків кримських підприємств зав’язані на Україні. Розрив всіх зв’язків — це величезний удар саме по кримській економіці і кримчанам», – заявив голова комітету економістів України Андрій Новак.

Отже, чи варто «класти на одні ваги» економічні пріоритети та долі тих сімей українців які фактично постраждали від окупації АР Крим? Дуже риторичне запитання, якщо дивитись очима сьогодення, через 7 років після тих подій. Як ми бачимо, українська економіка, попри позитивні експертні думки 2014 року, все таки втратила, особливо втратили пересічні українці, відбулась масова ліквідація банків, шалена девальвація гривні, різкий занепад економіки.

25 лютого 2021 року кореспондент Андрій Хілько поспілкувався з представниками Посольства Федеративної Республіки Німеччина з метою отримання коментарів відносно анексії АР Крим Росією.

Посольство надало офіційну позицію — заяву Гайко Мааса, Міністра закордонних справ Німеччини та Голови Комітету Міністрів Ради Європи:

* Сім років тому Автономна Республіка Крим та місто Севастополь були незаконно анексовані Російською Федерацією, і почався військовий конфлікт у Східній Україні.

Як Голова Комітету Міністрів Ради Європи я хотів би нагадати про засудження Комітетом незаконної анексії, яка є порушенням міжнародного права, і підтвердити його однозначну та непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах. У зв’язку з цим я хотів би також підкреслити необхідність повної реалізації Мінських домовленостей та висновків Паризького саміту з метою закінчення військового конфлікту на Донбасі.

Комітет Міністрів залишається стурбованим тим, що ситуація з правами людини на Кримському півострові значно погіршилася після незаконної анексії Російською Федерацією. Беручи до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 14 січня 2021 року щодо Криму, я закликаю Росію повністю дотримуватися міжнародного гуманітарного права та міжнародних стандартів прав людини, зокрема, надаючи безперешкодний доступ до регіональних та міжнародних механізмів контролю за дотриманням прав людини, а також неурядовим правозахисним організаціям до Криму та Севастополя.

Також з виступу постійного представника Німеччини при ООН Крістофа Хойсґена від 23 лютого:
* Важливо пам’ятати історію цього конфлікту. У 1994 році Росія та Україна підписала так званий Будапештський меморандум. В цьому Меморандумі Росія гарантувала національний суверенітет та територіальну цілісність України. Натомість Україна відмовилась від ядерного арсеналу. Рівно 20 років тому, Україна заплатила високу ціну за цей ідеалізм. Російські вторглися в Крим.

* Ми особливо стурбовані долею кримських татар. Колись маючи більшість у Криму, вони стали меншиною. Їм загрожують тривалі напади та ув’язнення, видворення, маргіналізація, асиміляція та втрата ідентичності.

Андрій Хілько, «Українська Літературна Газета»

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!