Костянтин Сушко. Так хто ж захистить Хортицю?

699

Відповідь на це запитання спробуємо пошукати гуртом у руслі циклу моїх публікацій, котрі починаю оприлюднювати. А зараз –  уривки з мого щоденника.

 

10 вересня

Повернулися до міста з дружиною після чотиримісячного перебування в селі, а тут такі пристрасті вирують навколо, як сказано на одному бігборді, «ремонту» Хортиці! Невже й справді щось пов’язане з Діснейлендом? Два роки тому про це обмовився, було, Зеленський, я писав йому відкритого листа, який друкувався у часописах «Слово Просвіти» й «Сільські вісті». Отримав також відповідь із так званого Офісу, в якому ідея з Діснейленду не підтверджена. То що ж зараз? Переглянув пресу, відеозаписи. Боже мій! З одного боку – «айдентика», а іншого – «драйв»… А далі – телешоу, амфітеатр, реабілійційна станція, навіть український варіант французького форт Ексбуяр та екстремальний… відпочинок (!). Загалом зрозуміло. Але до чого тут Хортиця в статусі Національного заповідника, котрий 56 років тому створений (цитую постанову Ради Міністрів УРСР за №911) «для увічнення пам’ятних місць, зв’язаних з історією запорозького козацтва»?  Який стосунок мають 1070 видів рослин (разом із дикими і привнесеними на острів) до сукупності елементів та матеріалів, які створюють певний образ компанії в очах споживача, що означає перше забугрівське слівце? Не-ві-до-мо. А 11 видів реліктових (такі, що не змінили свого вигляду упродовж мільйонів і мільйонів літ) рослин та 41 виду ендемічних (окрім Хортиці, ніде більше не стрічаються) рослин, що вони мають спільного з почуттям пристрасного запалу, піднесеності, натхнення аж до великої емоційної напруги, які причаїлися за другою забугрівською лексемою? Жодного поняття. Тож я сказав сам собі: «Нехай. Нехай роблять, що заманеться. З мене досить»

15 вересня

Розібрався і з «айдентикою» і з «драйвом», і з амфітеатром, і з… Словом, і – так далі. В сумі дійшов висновку, що на Хортиці затіяли унікальну «реконструкцію», котра із заповідним статусом острова та його сакральною суттю узгоджується так, як, даруйте, параша з храмом. Та все ж вирішив мовчати. Нехай чманіють, нехай собі казяться.

17 вересня

Після п’ятимісячної перерви, «щоб розвіятися», побував на Хортиці. До Протовчого їхав у супроводі амброзії, яка щільною стіною вишикувалася уздовж усього п’яти­кіло­мет­рового шляху від повороту в бік колишнього «ЦІМЕЖу» аж до плавнів. Амброзія – всюди. На місці колишніх полів та садів, на узліссях та галявинах. Могутні зарості амброзії, вперемішку з коноплею і циклахеною. Побіжно підрахував: щонайменше половину (1155 га) території заповідного острова окупували злісні алергени. Війне східний та північно-східний вітерець, і полинуть цілющі парфуми на Нижню Хортицю та на Хортицький житловий масив; дихне із заходу чи з північного заходу, і все дістанеться місту. В додаток до «парфумів» од промислового комплексу…

Приїхав розвіятися… А став мимовільним свідком, коли так звані «каячники» – 22-26-річні хлопчики та дівчатка, – що нахабно борознять озера й протоки острова (зони абсолютної заповідності!!!), звично, натреновано й натхненно матюкали удвічі старших за себе, проте абсолютно беззбройних і безправних (про це заздалегідь подбав нинішній керівник заповідника) охоронців острова, що намагалися їм щось зауважити. Такої наруги над вистражданим, над виплеканим, над неповторним і священним я не стрічав, скільки й живу. Я ледь не стрибнув у воду, щоб згребти котрогось із нахаб. Та втримався, бо раптом відчув: саме «каячники» вкупі з коноплею, амброзією та циклахеною навдивовижу органічно гармонують з отими «драйвами», «айдетикою», «екстрімом», амфітеатром і т.ін., що аж бетонним розчином запахло. Загалом же увесь цей набір хортицьких сенсацій розгортається та міцніє в рамках спецоперації, кодовану назву якій придумала перша леді України: «Хортиця – без бар`єрів». Показово, що вітчизняні змі усіх видів і рангів дружно й вірнопіддано підхопили її та рознесли по світу.

Після того, як «розвіявся», не спав усю ніч. Уранці прокинувшись, невдовзі поділився побаченим на Хортиці із заступницею керівника заповідника з наукової частини Світланою Охріменко. Коментарів її не слухав, а, побажавши здоров’я, поклав слухавку. Згодом сів за стіл і підготував те, що ви зараз читаєте.

 

Уривок із моєї книжки

(Подаю його, бо є серйозна підозра, що нинішні «оздоровлювачі» Хортиці збираються «модернізувати» і плавні, і те стане останньої крапкою в існуванні унікального острова. Допустити цього в жодному разі НЕ МОЖНА!)

 

* * *

 

«Після того, як Хортиця отримала статус заповідника, проголошення її плавнів зоною абсолютної заповідності (закріплене спеціальним рішенням) стало першим вагомим заходом щодо збереження острова. Абсолютна заповідність означає абсолютну недоторканність плавнів. Ця частина Хортиці (327 га, увесь острів – 2365 га) повністю виключена зі сфери людського впливу. Оскільки абсолютно заповідна зона передбачає лише природний, незалежний від людини розвиток, у плавні не можна ані заходити, ані заїжджати, ані запливати човнами. Охвістя острова повністю віддане в розпорядження звірів і птахів, комах, риб і рослин. Точніше плавні повернені їм, як свого часу незаконно відібрані. Диким тваринам та рослинам стає все менше місця на Землі, отож кому, як не людині слід попіклуватися, аби зробити цей процес зворотнім – збільшувати кількість таких місць, розширювати існуючі. Подібне обмеження на тлі глобального техногенного впливу на все живе для людей нічого не важить. Воно не супроводжується для нас виключно ніякими втратами, навпаки, вивищує хомо сапієнс, і не лише у власних очах, а й перед Богом. Такий підхід до стосунків людини з природою – запорука збереження життя на Землі, іншого шляху у нас немає. Якою ж була реакція запоріжців?»

 

“Українська літературна газета”, ч. 19 (311), 23.09.2021

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!