Коли народився Михайло Старицький?

Питання, здається, риторичне, адже в багатьох джерелах, від Брокгауза-Ефрона до найновіших, значиться 1840 рік, а в багатьох новіших, у тім числі різних літературно-критичних нарисах чи літературних портретах, указано число та місяць – 14 грудня того ж року. Та винесене в заголовках питання ставити доводиться, бо доволі несподівано відкрилася вельми цікава інформація про видатного класика.
Кілька років тому до мене звернувся мешканець села Кліщинці Чорнобаївського району Черкаської області Олег Петрович Ткаченко, працівник місцевого господарства і, як виявилося згодом, надзвичайно здібний і допитливий пошуковець, висловивши бажання пошукати родинні корені Івана Огієнка (Митрополита Іларіона). Останній свого часу висловив думку про те, що його предок Максим Огієнко був одним із ватажків Кліщинського повстання кінця 60-х років XVIII століття. Зауважу, що в тих же Кліщинцях пізніше народився і Михайло Старицький. О. Ткаченку вдалося багато чого розшукати в родовідних лініях Огієнків, але тут мовимо про інше. Дослідник-аматор, працюючи в різних архівах, у тім числі не тільки України, натрапив і на цікаві архівні документи, які стосуються родоводу М. П. Старицького. Тут зауважу, що О. Ткаченку в його пошуках, у копіюванні матеріалів (це нині вартує немало) надає допомогу громадський діяч і благодійник Петро Душейко, а фахове й комунікативне сприяння у здобуванні архівних документів про М.Старицького виказав аспірант Інституту археографії і джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Андрій Кравцов.
Така, сказати б, початкова диспозиція. Далі зауважу, що в багатьох авторитетних джерелах відносно давнього часу ідеться лише про рік народження М. Старицького – 1840-й. Зі словника Брокгауза-Ефрона: «Старицкий Михаил Петрович – известный малорусский драматург; род. в 1840 г.» [1, с. 441]. У фундаментальній статті І. Франка «Михайло П[етрович] Старицький» (1902) зазначено, що «М. Старицький уродився в 1840 у Золотоніському пов[іті] Полтавської губ.» [2, с.243]. Треба відзначити, що Франкова стаття, зокрема її біографічні моменти, написана за листовним спомином доньки М. П. Старицького: «Сі звістки беру з рукописних споминів в[исоко]пов[ажної] Людмили Старицької-Черняхівської, дочки нашого автора, уділених мені в листі» [2, с. 243-244]. Імовірно, чи не найраніше день і місяць народження М. П. Старицького – «2-го декабря 1840 года» (за новим стилем – 14 грудня – В. П.) позначено в книжці «Корифеи украинской сцены» [3, с.52] – рідкісному нині виданні. Авторство нарисів про корифеїв відсутнє, але можна думати, що автори – з кола видавництва «Вік», бо встановлено, скажімо, що нарис про М. Заньковецьку написав Володимир Дурдуківський. Надалі ця дата «переселилася» в інші видання, в т.ч. в низку літературно-критичних нарисів про М. Старицького авторства Л. Сокирка, Й. Куриленка, М. Комишанченка, до третього тому біо-бібліографічного словника «Українські письменники» [4, с.169]. і т.д. Нині важко встановити, звідки взялася зазначена дата «2/14 грудня 1840 р.», бо, повторюся, та ж Л. Старицька-Черняхівська і в споминах для І. Франка, й у спогадах «Відгуки життя» (М. Старицький)» [5] точної дати народження батька не вказує.
Повертаємось тепер до знахідок Олега Ткаченка. Оскільки М. Старицький народився в Кліщинцях, то, логічно, і хрещення його мало відбутися в місцевій Іллінській церкві невдовзі по народженню, як це традиційно водилося, і мали бути зроблені відповідні записи в метричній церковній книзі. Та в Полтавському держархіві дослідник таких книг – за роки 1839-42 не виявив, вони були втрачені, як мислиться, десь у перші десятиліття ХХ століття, можливо, до Першої світової війни. Зате О. Ткаченко виявив у Полтавському облдержархіві «Исповедные росписи церквей Золотоношского уезда за 1842» [Фонд №706, опис № 4, арх. од. 280] на 37 листах, розпочату в 1842 році. У цьому документі перераховуються особи, які вчинили тайну сповідь і причастя в 1842 році, із зазначенням їхнього віку, зокрема (цитую мовою оригіналу) «Военные и их Домашние: Капитан Захарий Осипович Лысенко – 69, жена его Анастасия Данилова дочь –60 (чи 69 – нечітко), Анастасия Захарьева дочь Старицкая – 29, Син ея Михаилъ – 3…». У цьому записі називаються дідусь, бабуся ( по материнській лінії), мама і сам Михайло, якому в 1842 році – 3 роки. За простою математикою виходить, що народився він 1839-го…
Продовжуючи пошуки, О. Ткаченко виявляє в метричній книзі Іллінської церкви с. Кліщинці за 1813 рік точну дату народження матері М. Старицького Анастасії Захарівни – 21 вересня 1813 року (хрещена 29 вересня), а в четвертому томі книги В. Л. Модзалевського «Малороссійській Родословникъ» (1904), в широкому розділі «Старицкие» запис «96/43 Михаил Петрович (Старицький – В. П.), род. 2 ноября 1839 г. в с. Клищинцах Золотоношского у.; восприемники: поручик Александр Захарович Лисенко и подполковника Константина Велецкого жена Елисавета Захаровна (рожден. Лисенко); известный малорусский писатель и драматург…» [6]. Правопис запису збережено. За новим стилем, отже, дата народження М. Старицького – 14 листопада 1839 року. Зазначу також, що в цитованому «родословнику» вказана дата народження Михайлового батька Петра Івановича – 27 червня 1807 року.
До цього запису зауважу, що одна з сумлінних дослідниць життя і творчості М. Старицького Ольга Цибаньова у своїй книзі «Лаври і тернии..» (як видно, була знайома з книгою В. Модзалевського [див. 7, с. 4]), датою народження Михайла Старицького зазначила 14 грудня 1940 року. Чомусь не звернула уваги на цитований вище запис у «родословнику».
Між тим О. Ткаченко за сприяння А. Кравцова видобув у Центральному державному історичному архіві Санкт-Петербурга ще один цінний і важливий для нас документ (знявши з нього копію), на титулі якого значиться: «Правительствующаго сената Департамента герольдіи Дҍло. О дворянстве рода Старицкихъ. Вступ. 24 сентября 1838 г. Слушано 18 декабря 1847 г., 29 ноября 1851 г.» [Фонд. 1343, опис 29, №6388]. На титулі ще зазначені кілька реєстраційних написів, зокрема біля слова «Дҍло» стоїть номер 2743. На сторінках 25-й і 26-й цього «дела» зберігається копія документа, зміст якого наводимо повністю в оригіналі: «Свидетельство. По Указу Его Императорскаго Величиства Полтавская Духовная Консисторія слушали Прошеніе Помещика отставнаго Ротмистра Петра Иванова сына Старицкаго о выдаче ему из Метрическихъ Книгъ свидетельства о времени рожденія и крещенія сына его Михаила, каковое Свидетельство нужно для внесенія онаго сына его въ Дворянскую родословную Книгу для опреденія в Государственную службу, родился же онъ Золотоношскаго уезда Села Клищинецъ в Ильининскомъ приходе 1839 года ноября 2 дня; и учиненную въ Архиве Сей Консистории справку, по какой оказалось: в Метрической Золотоношскаго уезда Села Клищинецъ Ильинской Церкви за Тысяча Восемъ Сотъ Тридцать Девятый Годъ Книге №39 в записке такъ: Ноября Второго Полтавскаго уезда деревни Калковки у Помещика Ротмистра и кавалера Петра Иванова Старицкаго и законной жены его Анастасии Захариевой, оба православнаго исповедания, Родился сын Михаилъ. Крестил священникъ Михаил Иваницкий, того месяца пятого числа. Восприемниками были села Клищинецъ Помещикъ Поручикъ Александр Захариевъ Лисенко и Подполковника Константина Велецкаго жена Елисавета Захариева определили: с прописанием означенной справки выдать Помещику отставному Ротмистру Ивану (помилка, треба Петру – В. П.) Старицкому на основании 945. статьи 9 тома свода Законовъ (в продолжении) прошеное имъ о рожденіи и крещеніи Сына его Михаила метрическое Свидетельство. Чего и дано сіе Августа 21 дня 1842 года. Подписаное подписями: Протоиерей Максимъ Фесенко, в Должности Секретаря Опришковъ. Столоначальникъ Дмитрій Залескій. Печать.
Сия Копия съ подлинникомъ Свидетельством выдана, в чемъ Полтавское Дворянское Депутатское Собрание свидетельствуетъ. Апреля 23 дня 1845 года. Депутат Петръ Булюбаш. Секретарь Петр Ганько».
Отже, зацитовані документи виразно й однозначно засвідчують, що Михайло Петрович Старицький народився 2/14 листопада 1839 року, тобто на один рік і один місяць раніше, ніж це зазначається досі в різних джерелах. Вочевидь треба вносити відповідні зміни в біографію класика.
Що ж до причин появи усталеної досьогодні дати народження М.П.Стариць­кого – 2/14 грудня 1840 року, то можна висловити й такі, скажімо, міркування: і зі спогадів самого класика, і з інших різних джерел відомо, яким непростим виявилося його дитинство. Коли батько був на службі, мати їздила за ним, а малий Михайло виростав у бабусі й дідуся. У 5 років утратив батька, потім двох менших братиків і сестру, а 12-літнім лишився круглим сиротою, зростав у родині Лисенків. Цілком можна допустити, що за всіма тими трагічними перипетіями й загубилась точна дата народження Михайла Петровича. Утім, це вже не так важливо.
 
P.S. А згаданим вище людям, завдяки зусиллям яких став доступним важливий матеріал, найщиріша вдячність. В.П.
 
Література

1. Брокгауз/Эфрон. Энциклопедический словарь. Т. 61. С-Пб., 1900. с. 441-443.
2. Франко І. Зібрання творів. У 50 . Т. 33. Київ, 1982. с. 230-277.
3. Корифеи украинской сцены (Съ 8 портретами). Киев, 1901. 192 с.
4. Українські письменники. Біо-бібліографічний словник. У 6 т. Т. 3. Київ, 1963. 806 с.
5. Старицька-Черняхівська Л. Відгуки життя (М.П.Старицький). Театр. 1940. №№11-14.
6. Модзелевській В.Л. Малороссійскій Родословникъ. Томъ четвертый. П-С. Киевъ. 1904 (сторінки не вказані).
7. Цибаньова О. Лаври і терни… Життєвий і творчий шлях Михайла Старицького. Київ, 1996. 188 с.

 Володимир ПОЛІЩУК,
професор, дослідник творчості М.П.Старицького
«Українська літературна газета» №21 (261) 25 жовтня 2019