Книжкова полиця для розуму і для душі

418

Михайло Карасьов на літературній ниві далеко не початківець.
В своєму доробку він має близько десятка книг поезії та прози. В 90-х роках
минулого століття популярною в Україні була його історико-публіцистична робота
«Бандит» Зелений», сьогодні серед школярів широко відома гумористична «Абетка
натураліста» та сценарії для шкільного театру. Нещодавно у видавництві
«Задруга» вийшла збірка літературно-критичних статей Михайла Карасьова «В
пошуках українського героя».

Основна увага критика спрямована на твори сучасних
українських письменників з відомими і менш відомими іменами. Червоною ниткою
через книгу проходить думка про те, що без характерного героя, на якого б
рівняв своє життя читач, літературний твір неповноцінний і не виконує свого
призначення. До такого висновку критик приходить, аналізуючи твори «Чорний
Ворон» Василя Шкляра, «Музей покинутих секретів» Оксани Забужко, «Амулет
Паскаля» Ірен Роздобудько, творчість Люко Дашвар, Іздрика. Однак не лише на
літературному героєві зосереджує свою увагу Михайло Карасьов. В книзі знаходимо
роздуми про ненормативну лексику в літературі («Шах і мат літературній
цнотливості»), про соціальну складову в «Записках самашедшого» Ліни Костенко,
про унікальний творчий метод Євгена Пашковського та Олеся Ульяненка. 

Зірке око, чутлива душа та легке перо – ці складові успіху
літературного критика доповнюються в Михайла Карасьова ще одною рисою, яка
багатьом нашим критикам не притаманна. Він веде усамітнений спосіб життя, його
рідко можна побачити на різних літературних заходах і тусовках, він не належить
до жодних гуртків і течій сучасного літературного процесу. Все це дає йому
змогу бути розкутим і незалежним у судженнях, робить критичні статті
максимально об’єктивними і правдивими.

«Хто ясно мислить – ясно викладає» – говорив Шопенгауер. Цю
фразу цілком можна прикласти до критичних творів Михайла Карасьова. Він уникає
зайвих складнощей і теорії. Більше того, в одній із саркастичних статей під
назвою «Графоманія: реверсування до істини» автор висміює критиків, які
зловживають термінологією на шкоду ясності. Тому читаються його статті
захоплююче і легко.

М. Карасьов має природну здатність угледіти і
скристалізувати як основні недоліки, так і переваги твору, донести до читача
його неповторність і аромат. Глибока ерудиція і легкий гумор, які пронизують
статті автора, додають приємності для читача. Безперечно, і колеги-літератори,
і гурмани читацької аудиторії, та навіть ті, хто не часто бере до рук художній
твір, знайдуть на сторінках книги «В пошуках українського героя» поживу для
розуму і насолоду для душі.

 

 

 

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!