Про ХХІV-й конкурс можна розповідати багато, і зацікавлений читач може знайти в інтернеті чимало інформації, якою щедро діляться юні конкурсанти, вчителі, журналісти й організатори з усіх регіонів України, а також з-за кордону, адже чимало учасників конкурсу нині живуть у різних країнах світу. Конкурс залишається популярним і престижним від самого початку, ще з тих часів, коли переможців першого конкурсу вітаву Національній філармонії його ініціатор, тодішній президент Ліги українських меценатів, канадський бізнесмен українського походження Петро Яцик…
В умовах російсько-української війни успішно завершив роботу ХХІУ-й Міжнародний конкурс імені Петра Яцика, організаторами якого є Міжнародний благодійний фонд «Ліга українських меценатів», Міністерство освіти і науки України та Міністерство оборони України. Визначено переможців конкурсу, призначені стипендії Президента України переможцям і нині йдеться про те, аби вперше з часів епідемії коронавірусу і початку війни провести церемонію нагородження переможців не дистанційно, а в одній з престижних зал столиці за участі переможців та гостей свята.
ТРОХИ З ІСТОРІЇ
Заснував конкурс вже далекого 2000-го року Петро Яцик.
Нагадаю, ким був цей славний чоловік. Народився він в карпатському селі Верхнє Синьовидне (Сколівщина, Львівська область) 1921 року. У 14-річному віці залишився сиротою і опікувався своїми братами та сестрами. У 1944 році він вирішив іти на Захід, знаючи, що німці відступатимуть. Петро Яцик добре розумів, чим це загрожувало, коли прийде радянська влада. Арештом і радянськими таборами. Спершу Петро Яцик опинися у Регенсбурзі (Німеччина), навчався в Українському технічно-господарському інституті, а згодом, 1949 року, переїхав до Канади, де пройшов шлях від людини із сімома доларами у кишені, мийника посуду в ресторані і – до канадського мільйонера, благодійника і мецената. Саме своїми меценатськими вчинками Петро Яцик залишився в пам’яті вдячних українців. Живучи в англомовному світі – США і Канаді, він прагнув, аби англомовний світ ознайомилися з історією України. Яцик почав фінансово підтримувати українські програми у Гарварді, Торонто, Канадському інституті українських студій в Альберті…
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Одним з його найвідоміших проєктів стало видання в англійському перекладі монументальної «Історії України-Русі» Михайла Грушевського, написаної між 1894 і 1934 роками, та з останнім томом, опублікованим 1937-го. Як пишуть дослідники, «це не лише найбільш повне дослідження стародавньої, середньовічної та ранньомодерної історії України, а й засаднича декларація того, що українці становять націю, а не додаток до Польші та Росії».
А ще були видані за фінансової підтримки Яцика у Франції енциклопедія українознавства професора Володимира Кубійовича, українські підручники для шкіл діаспори. Сьогодні програми українських студій імені Петра Яцика працюють у колумбійському університеті Америки, університеті Канади, у Лондонському університеті Великої Британії…
І все ж найвідомішим проєктом мецената Петра Яцика і його гордістю став зініційований і фінансований ним на самих початках конкурс знавців української мови, учасниками якого стали мільйони українських школярів і студентів, а також ліцеїстів і студентів вищих навчальних закладів міністерства оборони України. Щоправда, напередодні ІІ конкурсу меценат помер, і далі його справу вже продовжили колеги з Ліги українських меценатів з президентом Ліги Володимиром Загорієм на чолі.
Батьки конкурсу: голова журі конкурсу, директор Інституту української мови НАНУ Павло Гриценко, президент Ліги українських меценатів Володимир Загорій, член Ліги Олександр Огороднійчук, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, виконавчий директор Ліги Михайло Слабошпицький. Відкриття ХХІ конкурсу у військовому ліцеї ім.І.Богуна. Архівне фото. 2020 рік
До 2014 року мовний турнір успішно проходив у всіх без винятку регіонах України, включно з АР Крим, Донецькою та Луганською областями. Тисячі й тисячі учасників цього унікального щорічного мовного марафону брали у ньому участь, демонструючи чудові знання рідної мови і патріотизм.
З березня 2020 року, коли почалася епідемія ковіду (SARS-CoV-2), конкурс змінив свій формат – він відбувався дистанційно. У травні 2020 року вперше не відбулося його традиційного урочистого закриття у Національному драматичному театрі імені І.Франка. Саме на цій престижній театральній сцені впродовж багатьох років переможців вітали найвідоміші люди нашої держави, письменники, артисти, громадські діячі, меценати. Саме сюди з’їжджалися конкурсанти і вчителі з усієї України, аби отримати почесні нагороди, дипломи і подарунки від меценатів конкурсу. Українське радіо впродовж багатьох років транслювало у прямому ефірі на всю Україну цю важливу національну подію.
Після повномасштабного вторгнення російської армії в Україну у лютому 2022-го конкурс взагалі опинився під загрозою закриття, але за спільною згодою міністерства освіти і науки та Ліги українських меценатів було прийнято рішення: конкурс має жити, просто уже в реаліях війни він також відбуватиметься дистанційно. Тож ХХІІІ і ХХІУ конкурси проходили вже здебільшого дистанційно. Дистанційно відбувалося і відкриття, і закриття конкурсів. Навіть перевірка робіт переможців членами журі була дистанційною. Щоправда, цього року попри загрози воєнного часу і обстріли члени журі конкурсу приїхали в Київ з усіх регіонів України, аби визначити найкращих знавців рідної мови так, як це було раніше. Нині роботи перевірені і ми вже знаємо переможців ХХІУ конкурсу…
«Метою конкурсу є забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя, сприяння утвердженню її статусу як державної, піднесення престижу української мови серед молоді.
Конкурс проводиться щорічно з 9 листопада до 20 травня.
Учасники першого етапу ХХІУ конкурсу Відокремленого структурного підрозділу «Мукачівський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України». Фото із сайту навчального закладу
Для учнів закладів загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти конкурс проходить у чотири етапи: шкільний, районний/міській, обласний, підсумковий. Студенти беруть участь у трьох етапах: у закладі вищої освіти, в обласному та підсумковому етапах.
Для курсантів закладів вищої військової освіти Збройних Сил України і ліцеїстів Київського військового ліцею імені Івана Богуна конкурс проходить відповідно до наказу Міністерства оборони України.
Переможцям Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, які продовжують подальшу освіту в закладах освіти України, призначаються щомісячні іменні стипендії Президента України на календарний рік, починаючи з 1 вересня поточного року».
ШКОЛЯРІ І СТУДЕНТИ – ПЕРЕМОЖЦІ ХХІV-го КОНКУРСУ
16 листопада 2023 року на факультеті української та іноземної філології стартував І етап ХХІV Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика серед студентів Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Його учасниками стали 47 студентів (21 – філологічних спеціальностей і 26 – нефілологічних спеціальностей). Перед початком конкурсу.
Після трьох етапів конкурсу на четвертий, фінальний, загальнонаціональний етап вийшли змагатися 818 найкращих знавців державної мови серед наймолодших громадян України. Їхні роботи перевіряло журі, представники якого приїхали до Києва з усієї України. А незмінним головою журі був директор Інституту української мови НАНУ Павло Гриценко. Саме за роботами цих 818 конкурсантів було визначено 72 переможці конкурсу, які вибороли відповідно перше, друге і третє місця.
На переможці, які посіли перше місце, окрім подарунків меценатів чекає ще одна поважна нагорода – Президентська стипендія. Серед стипендіатів Президента — учні закладів загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, студенти та курсанти закладів вищої освіти. Загалом — 14 осіб.
Учасники ІІ етапу (міського) конкурсу м.Коростень з міським головою Володимиром Москаленком, який виступаючи, наголосив: «Наша рідна українська мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. У цей нелегкий для країни час, шанувати і плекати рідну мову – святий обов’язок кожного українця. Мова – це наша найголовніша зброя». Фото зі сторінки Коростенської міської ради. 3 листопада 2023 року
Упродовж календарного року, починаючи з 1 вересня 2024 року, переможці (1 місце) щомісяця отримуватимуть: 1 420 гривень — учні закладів загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти; 2 870 гривень — студенти закладів фахової передвищої освіти; 3 800 гривень — студенти закладів вищої освіти.
Звісно, імена найкращих знавців рідної мови має знати вся Україна. Це: Луца Вероніка, учениця 3 класу Спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІП ступенів № 27 імені Дмитра Іваха м. Хмельницького; Зубик Марія, учениця 4 класу Спеціалізованої школи І-Ш ступенів ім. О. С. Маковія з поглибленим вивченням інформаційних технологій та технологічних дисциплін м. Заліщики; Ревко Марта, учениця 5 класу комунального закладу загальної середньої освіти «Луцький ліцей №22 Луцької міської ради»; Супрунюк Дарія, учениця 6 класу Рівненського ліцею № 22 Рівненської міської ради; Цімбаліст Дар’я, учениця 7 класу Комунального закладу «Вінницький ліцей № 32»; Шевченко Катерина, учениця 8 класу Комунального закладу «Ліцей № 1 Долинської міської ради»; Крамаренко Софія, учениця 9 класу Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 30 з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу та англійської мови Херсонської міської ради; Кухарчук Марія, учениця 10 класу Глухівської загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів № 1 Глухівської міської ради Сумської області; Сивоус Павло, ліцеїст 10 класу Військового ліцею Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; Коваль Інна, учениця 11 класу Тиврівського ліцею Тиврівської селищної ради; Галаган Юлія, учениця Державного професійно-технічного навчального закладу «Вінницьке вище професійне училище сфери послуг»; Зінькевич Вікторія, студентка Відокремленого структурного підрозділу «Сарненський педагогічний фаховий коледж Рівненського державного гуманітарного університету»; Боднар Юлія, студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича; Кшевінська Лілія, курсантка Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
ПЕРЕМОЖЦІ З ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ
Впродовж багатьох років незмінними та активними учасниками конкурсу є й курсанти вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та ліцеїсти військових ліцеїв оборонного відомства. А Міністерство оборони так само незмінно є співорганізатором цього престижного конкурсу. Сьогодні, під час російсько-української війни, надзвичайно важливий той факт, що саме майбутні захисники України вивчають державну мову, яка є одним з найважливіших символів української ідентичності.
Так відбувається конкурс імені Петра Яцика серед військових. Фото з інтернету
Важливо сьогодні назвати володарів першої премії серед військовиків.
Серед ліцеїстів військових ліцеїв: ліцеїст Військового ліцею Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Сивоус Павло (вчитель Шаловило Олена Федорівна);
серед курсантів (слухачів): курсант Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Кшевінська Лілія (викладач Шелюх Ольга Миронівна);
курсант Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут Охтень Владислава (викладач Логвіненко Наталія Михайлівна).
Друге й третє місце здобули представники Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Військової академії (м. Одеса).
МЕЦЕНАТИ ХХІV КОНКУРСУ
Від самого початку конкурс з української мови був меценатським проєктом. Коли Петра Яцика запитували, а чи добре, на його думку, те, що школярі у конкурсі будуть отримувати гроші, чи не зіпсує їх це? Він відповідав: щоб здобути перемогу, треба добре попрацювати, а кожна праця має бути належно поцінована. І не кольоровими папірцями, а грошима. Бо гроші – це енергія життя. Як показало життя, правда була на Яциковому боці. Від найпершого конкурсу усі переможці отримують фінансову нагороду.
Сьогодні серед меценатів конкурсу – фармацевтична фірма «Дарниця», АТ «Ексімед», Союз Українок Австралії… Попри те, що в країні триває війна, меценати конкурсу усвідомлюють: державна мова – це важливо, є мова – є нація, нема мови – немає нації. До речі, це чудово усвідомлює й наш північний ворог, який бореться з українською мовою на окупованих територіях, нищить українські книжки, вбиває українців, насаджує російську мову. Наш ворог знає: спочатку приходить російська мова, потім приходить загарбник.
Серед тих, хто активно підтримує конкурс, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, який також став меценатом цього проекту, передавши для нагородження переможців більшу частину тиражу книжки свого батька, лауреата Шевченківської премії Дмитра Креміня «Сива райдуга», профінансованої фармацевтичною фірмою «Дарниця». Став меценатом конкурсу й член Ліги українських меценатів Владислав Сердюк, який профінансував книжку віршів для дітей відомої української письменниці Тамари Журби «У чаклунському лісі» і передав її тираж як подарунок для наймолодших переможців конкурсу. Тож ці чудові книжки будуть у бібліотечках, які отримають переможці ХХІУ-го конкурсу з української мови імені Петра Яцика.
Від самих початків конкурсу його меценатом є Союз Українок Австралії. Про цю організацію варто сказати докладніше. Союз Українок Австралії — перша українська жіноча громадська організація в Австралії, заснована 1949 року в переселенському таборі Ковра і нині нараховує 850 учасниць, «має 18 відділів, 5 штатових осередків і Крайову Управу, осідок якої міняється по штатових осередках, залежно від її особового складу». Напрямки роботи організації – «культурно-освітня, суспільної опіки, допомога молодіжним організаціям і рідним школам, збереження та плекання українського народного мистецтва, зовнішні зв’язки, журнал «Наше слово»».
На відкритті ХХ-го конкурсу. Доцент кафедри україністики Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Тамара Олександрівна Шевель та її вихованка, студентка ІІ курсу медичного факультету №4 Анастасія Груша. Анастасія ставала переможницею конкурсу двічі поспіль – як школярка і як студентка-першокурсниця, посівши перше місце. Тож цього дня Анастасія отримала чергову нагороду – Диплом-відзнаку Союзу українок Австралії за активну участь у Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика, який вручала особисто Голова Союзу українок Австралії Люба Квасниця-Кай. Фото із сайту Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
Конкурс з української мови став для СУА пріоритетним і вони ним опікуються вже впродовж понад двох десятиліть. За свою меценатську діяльність організація стала лауреатом премії ім. Євгена Чикаленка. Варто зазначити, що СУА складається з кількох осередків. Меценатами конкурсу, зокрема, є такі структури: Союз Українок – Новий Південний Велс, Союз Українок Вікторії, Союз Українок Південної Австралії, Крайова Управа Союзу Українок Австралії, Фундація Українознавчих Студій в Австралії, Українська Громада – Кабраматта-Ферфільд. Валентина Домазар, культ-освітній референт Крайової Управи СУА, стала головним координатором цього проекту в Австралії.
ЯКИМ БУДЕ ФІНАЛ КОНКУРСУ-2024
Цього року нагородження переможців ХХІУ-го конкурсу відбудеться на сцені Національного музею літератури України у столиці України. У цьому музеї, до речі, є зала Петра Яцика. Саме з неї переможці конкурсу розпочнуть огляд музею. Тут вони зможуть побачити унікальну бібліотеку Петра Яцика, яку меценат ще за життя передав музею, та його особисті речі. Серед тих, хто вітатиме переможців ХХІУ конкурсу, буде й президент Ліги українських меценатів Володимир Загорій.
«Це був ще один конкурс з української мови, який проходив у надзвичайно складних умовах російсько-української війни і який відбувся успішно, – зазначив він. – І саме нині цей проект є одним з найважливіших для України, адже нині на фронтах вирішується доля української нації і цим молодим українцям будувати завтрашню успішну і сильну Україну, яка – наголошую! – має говорити державною мовою, тобто українською. Так є в усіх цивілізованих успішних країнах. Інших варіантів у нас нема. Мова – визначальна. Любов до цієї мови – визначальна, з любові до мови народжується патріотизм. А вже восени цього року ми розпочнемо ювілейний, ХХУ-й конкурс. Дуже хочу, аби він проходив уже в мирній і переможній Україні…»
Світлана Короненко