РЕПЛІКА
Любий Володимире Олександровичу!
Дуже здивували Ви мене своєю реакцію на мою статтю «Довженко і Сталін» (УЛГ ч.4 за 28.02.2020). Крєпко здивували!
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
По-перше, Ви геть переплутали предмет розмови. У мене було: «Довженко і Сталін». Тобто: не окремо Довженко і окремо Сталін, а: «Довженко і Сталін». Тобто, їхні стосунки і їхні взаємооцінки. Ви ж зосередились на тому, який Сталін був ізверг роду людського. Я теж про це говорив, але, крім того, спробував простежити, як у нього народжувалася і розвивалася відома сталінська українофобія, що мала пряме відношення і до Довженка, а Ви цього не помітили. Ще більше мене здивувало те, що Ви не відчули очевидної іронії, з якою я говорю, про «романтиків» з числа тиранів, вождів, терористів, яких – «романтиків» – було стільки в історії людства! Чи конче в такому контексті слово «романтик» брати в лапки? Хіба так не зрозуміло, особливо нам, людям, які пережили радянські часи, коли «романтиками» гордо оголошувала себе всяка казенна шушваль, так що порядні люди уникали цієї честі. Ви ж – із дива дивного – побачили в мене неповагу до світового філософського і літературного романтизму! Так, ніби я мав на увазі Фіхте, Шіллера, Гюго, Міцкевича чи Петефі. До речі, про їх усіх я немало писав, але в іншому зв’язку і в іншому місці, наприклад, у своїх книжках про Шевченка, і не тільки.
Термін «романтик» належить до змістовно, емоційно й іміджево неоднозначних і «рухливих». Якогось кодифікованого реєстру «романтиків» немає. У мінських домовленостях про це нічого не сказано, нормандський формат мовчить. Так що кожен вирішує за себе і для себе. Так було завжди. Для когось Гарібальді був романтиком, а для когось – французьким шпигуном. Че Гевара – для когось символ романтизму, а для когось – бандит. А в когорті великих романтиків чи знайдеться місце людині, яка на чолі багатомільйонної маси селян пройшла з Півночі Китаю до Півдня і ввійшла в історію як «голова Мао»? А такого в світі було й було… Зрештою: що таке романтика? Романтизм? Написано про це багато. А життя ще багатше.
Що ж до нашої з Вами дискусії, Володимире Олександровичу, я вважатиму, що її не сталося. Для дискусії потрібен, по-перше, предмет. По-друге, серйозна різниця в поглядах на цей предмет. Тут немає ні одного, ні другого. Наші нардепи в таких випадках кажуть: «Точка».
З повагою – І.Дзюба.
4.03.2020
“Українська літературна газета”, ч. 5 (271), 13.03.2020
Передплатіть «Українську літературну газету» на 2020 рік! Передплатний індекс: 49118.