Книжковий ринок сьогодні переживає час великих викликів і трансформацій. Після воєнних потрясінь, змін у споживанні контенту та стрімкого розвитку штучного інтелекту українське книговидання шукає нові способи зростати, залишаючись водночас чесним, людяним і натхненним. Саме про це говорили учасники фестивалю «Книжкова країна», який нещодавно зібрав у Києві видавців, письменників, ілюстраторів та освітян.
Однією з найвідвертіших і найемоційніших стала дискусія «Як видавничій індустрії стати сильнішою: видавництва, книгарні та фестивалі».
Головна редакторка департаменту дитячої літератури видавництва «Ранок» Ганна Булгакова поділилася думками про те, як змінився ринок дитячої книги, чому освіта не встигає за реальністю, яку роль відіграє штучний інтелект у книжковій справі та чи залишиться книга мистецьким артефактом у світі, де межа між людиною й машиною дедалі тоншає.
Ми зафіксували ключові цитати з її виступу — чесні, глибокі й дуже влучні.
ПРО РИНОК ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ
«Теперішні показники продажу дитячої літератури майже на третину відстають від показників 2021 року. При тому, що після дуже різкого падіння у 2022 році йде зростання. Зараз шляхом величезних зусиль видавництва вдається так-сяк триматися якогось стабільного показника. Але до рівня 2021 ще дуже далеко. І в цілому не факт, що колись ми взагалі повернемося до цього».
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
ПРО ОСВІТУ ТА ПРОФЕСІОНАЛІВ
«Освіта не покриває зараз всіх запитів сучасного книговидавництва. А дистанційна робота дуже ускладнює навчання в принципі, це стосується і студентів, і практикантів. Тобто ми не можемо їм дати того, що було б корисним для галузі. Те ж саме стосується нових кадрів у видавництві. Дуже складно як навчати, так і знайти фахових спеціалістів. За класними фахівцями, перекладачами, редакторами стоять черги на два роки вперед. Тобто це теж виклик».
ПРО ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В РОБОТІ ТА АВТОРСЬКЕ ПРАВО
«ШІ, звісно, може скласти конкуренцію. І ми бачимо, що вже сьогодні на Амазоні є книжки, згенеровані штучним інтелектом. Іхні автори заробляють швидкі гроші, не думаючи про славу, про відомість, про публічність, про зустрічі зі своїми читачами. У користувача ШІ немає амбіції стати публічною особою».
«Я абсолютно повірю, але не зрозумію тих перекладачів і редакторів, які кажуть, що вони взагалі не використовують штучний інтелект в роботі. Коли в процесі редагування перекладної літератури трапляється певна цитата, а ти абсолютно не в контексті цієї культури, величезний ресурс іде на те, щоб відшукати звідки ця фраза, і коректно її людям адаптувати, або дати примітку. Сьогодні ШІ це робить упродовж кількох секунд. Це безглуздо ним не користуватися».
«Інша річ, коли ми говоримо про підміну понять, коли текст із chatGPT переноситься в книжки без належного опрацювання людиною. І там стоїть копірайт людини. Це про обман самого видавця. Тобто, коли читач купує книжку, підписану певним автором, також коли там стоїть копірайт ілюстратора, то хочеться бачити за цією роботою людину».
ПРО НЕПОТРІБНІСТЬ ПАПЕРОВИХ КНИГ
«Мені це нагадує історію, коли тільки з’явилися електронні книжки, всі казали, що ера паперових книжок закінчилась. Ілюстраторів не треба, бібліотек не треба. Але ця хвиля дуже швидко пройшла. А зараз ми зайшли на спіральне коло».
ПРО ЧЕСНІСТЬ ВИДАВЦІВ
«Інша річ, яка мене турбує, це наскільки видавці будуть щирими в тому, що вони використовують штучний інтелект? Тобто, чи будуть вони давати можливість читачеві свідомо обирати книжку, написану людиною, чи вони будуть підмінювати ШІ-книжки, говорячи, що це людська робота. При тому вони будуть, очевидно, зроблені штучним інтелектом. Чи це буде чесно прокомуніковано?»
ПРО ІСТОРІЇ «ПРОЧИТАВ І ЗАБУВ» ТА КНИЖКУ ЯК МИСТЕЦЬКИЙ АРТЕФАКТ
«Я не бачу трагедії в читанні для розваги, але ми справді спостерігаємо спрощення текстів і наративів. Я, наприклад, вже кілька років не можу дивитися фільми — вони надто пласкі. Там немає акторської гри, немає нічого закрученого. Це стосується всієї креативної індустрії й відображає кризу ідентичності у світі через війни та конфлікти. Насправді культура давно подавала дзвіночки, просто ми їх не помічали — і це теж варто обговорити».
«Тут важливим є розуміння книги як мистецького артефакту і того, що ми розуміємо під мистецтвом. Штучний інтелект уже може намалювати картину, написати музику чи створити книжку як повноцінний продукт. Але мистецтво, на мою думку, — це людська творчість. Тому виникає питання: ми хочемо мистецтво чи просто прикладний продукт? Для мене книжка — це саме мистецький продукт, хоча сьогодні вона може існувати у двох формах».