У нашій Спілці немало цікавих і гарних письменників. Один з
таких – Анатолій Андрійович Болабольченко, якому 5 червня 2012 року виповнилося
80 років!..
Людина, яка народилася у 1930-ті. І при живих (і непоганих,
до речі, але поставлених у дикунські обставини) батьках росла таким собі
голодним безхатьком, часто гріючись й
засинаючи десь біля собак. Потім була війна, евакуація. Школу закінчував майже
заочно, через пень-колоду. Потім військове училище, юридичний факультет
університету. По-моєму, навіть дисертація. І самоосвіта, самоосвіта. До
сьогодні.
Багаторічна праця в прокуратурі, коли вона ще не була такою
корумпованою, як зараз. Якийсь кримінальний
відділ, слідства… І постійне зацікавлення літературою. Українською.
Зарубіжною. Знавець світового кіно.
Багаторічна дружба з Галиною Хоткевич. Дослідження творчих
шляхів Хоткевича, Єфремова, Славинського, Стебницького, Голубовича, Стуса,
багатьох інших. Добрий знавець зарубіжних літератур, мистецтва взагалі. Має
прекрасні бібліотеку і фільмотеку. Один із перших дослідників процесу СВУ.
Автор чотирьох десятків книг та низки публікацій у збірниках, упорядник і автор
передмов до багатьох книг інших письменників. Перекладач.
Цікаво, що ніхто досі нічого путнього не написав про
творчість Болабольченка (хіба що є гарна передмова Тетяни Щегельської у
тритомнику вибраного). А він же унікальний документаліст, хоча й з художнього
боку це книги путні. Але навіть у літературних оглядах цей автор фактично не
фігурує.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Чоловік він дуже делікатний, совісний. Навіть переживши три
інсульти й багато інших хвороб, не втратив світлого розуму й доброзичливого
ставлення до людей і світу. Досі трепетно пам’ятає і любить уже померлу
дружину, без якої, схоже, так і не навчився жити…