Ганна Дика. «Найповніше видання українських перекладів творів Роберта Бернза»

25 січня 2022 р. в Національному музеї літератури в Києві ми святкували народження нової книжки: Robert Burns “ A Man’s a Man for A’That”/ Роберт Бернз “ Людина є людина”, виданої київським видавництвом ПП “ІНПОЛ ЛТМ”, у товаристві шанувальників поезії, перекладачів, науковців, представників видавництва, друкарні, Міжнародного громадського об’єднання “ Волинське братство”. Лунали пісні Роберта Бернза у виконанні Тараса Компаніченка та Ігоря Якубовського. 

Книга присвячена світлій пам’яті Данила Марковича Курдельчука, багаторічного Голови Міжнародного громадського об’єднання “Волинське братство”, фундатора громадської організації  “Друзі Шотландії”. Ця посвята передає нашу щиру вдячність мудрій людині, досвідченому керівникові, фахівцю своєї справи, який разом із Володимиром Андрійовичем Василенком очолював товариство “Друзі Шотландії”, до якого належали й упорядники цієї книжки, Ганна Дика та Петро Кормило, видавець книжки Андрій Поліщук й автор передмови Володимир Мовчанюк.

Минуло вже два буремні роки у житті нашої країни. Постає питання – а чи потрібна нам зараз поезія, написана понад двісті років тому?

Найвище визнання  для поета – це народна пам’ять,  це потреба наступних поколінь знову й знову перечитувати рядки поезій саме цього автора, співати пісні на його слова, знаходячи щось близьке  собі, співзвучне зі своїми  почуттями та думками  Саме таким є Роберт Бернз для шотландського народу, Національний бард Шотландії.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Але твори великих поетів знаходять відлуння й у серцях інших народів, а переклади їхніх творів стають частиною інших національних культур.  Наявність перекладів вершинних творів світової літератури свідчить також і про рівень культури народу,  мовою якого перекладені ці твори, особливо якщо перекладачами є  визначні поети. Поширення інформації про такі високомистецькі переклади сприяють підняттю престижу національних культур та визнанню насамперед у країнах, твори авторів якої перекладено, закладає підґрунтя для  культурного обміну та взаємного культурного збагачення. Цей символізм поєднання двох культур, шотландської та української, образно виражений обгорткою нашої книжки –  іменний тартан Роберта Бернза,  картата тканина, візерунок якої присвячений його імені, відхиляється, а під ним – українська плахта.

Творчість Роберта Бернза стала частиною нашої духовності завдяки праці кількох поколінь перекладачів, літераторів , композиторів та літературознавців.

Перші публікації ХІХ ст. українських перекладів шотландського барда ( Василя Кулика, Йосипа Шевченка, Івана Франка, Василя Щурата, Павла Грабовського) – попри всі заборони українського друкованого слова – були виявом шани й щирої любові до творчості Роберта Бернза, розуміння політичної ваги його ідей та чарівної природності його творів.

Павло Грабовський мріяв про видання книжки перекладів ( “ Бернсових творів я лаштую цілу збірочку, бо дуже люблю цього шотландського поета”), проте ця мрія здійснилася лише зусиллями Василя Мисика, який у 1932 р. видав свої переклади з Роберта Бернза. Це було перше видання творів шотландського поета у форматі книжки в Україні. На жаль, повоєнні видання творів Роберта Бернза українською були нечисленними, а їхні наклади – мізерними. Переклади його творів друкувались також у збірниках та у виданнях творів, були публікації у журналах та газетах, ретельному дослідженню яких ми завдячуємо перш за все Оксані Нечипорук, Валентині Савчин, Борису Чернякову та Наталії Гриців.

В Україні двохсотліття від дня народження Роберта Бернза було відзначено публікаціями в січні 1959 р. низки творів шотландського барда в перекладах Василя Мисика та Миколи Лукаша в журналах “ Всесвіт” та “Перець”, статтею “Співець свободи” в газеті “ Радянська Україна” та виданням цього ж ювілейного року книжки вибраних творів Роберта Бернза у перекладі Василя Мисика та Миколи Лукаша. З певними змінами це ж видання вийшло друком у 1965 р. у серії “Перлини світової лірики”. Згодом продовжували з’являтися нові переклади на шпальтах газет. часописів, на сторінках збірників поезії чи перекладів, але окреме видання вибраних творів Роберта Бернза в оригіналі та у перекладах Івана Франка, Павла Грабовського, Василя Мисика, Миколи Лукаша та Ганни Дикої з’явилося лише 2010 року ( видавництво “Богдана”).

Це видання було присвячене 250-літтю від дня народження Національного барда Шотландії. З огляду на певні об’єктивні причини це видання не могло вмістити багато перекладів, а примітки були недостатньо інформативними. В той же час відчувалась нагальна потреба у якомога повнішому виданні, що ознайомило б читачів з усіма відомими  або віднайденими перекладами, що охоплюють  значний відтинок часу від середини ХІХ ст до сьогодення.

Робота над книжкою тривала досить довго. Перш за все, потрібна була ретельна атрибуція кожного перекладу оригінальному твору. У переважній більшості випадків це не викликало проблем, але іноді, зокрема з перекладами Павла Грабовського, потрубувало часу. Ретельне зіставлення текстів дозволило, наприклад, виправити прикру помилку, що її припустився  упорядник львівського видання ( Роберт Бернс “ Моя любов”), де переклад Василя Мисика “ Як можу я радіти” та переклад Миколи Лукаша “ Ревуть вітри суворі” подані як переклади одного й того ж твору. Насправді, це переклади двох різних творів.  Аналіз надрукованих переспівів Бориса Тена у співставленні з архівними матеріалами також дозволив виявити деякі неточності та помилки у попередніх виданнях. Доводиться лише пошкодувати, що ми й досі не маємо ані музею Василя Мисика, ані музею Миколи Лукаша, де зберігалися б й книгозбірні наших великих перекладачів, що значно полегшило б роботу укладачів.

Висловлюю вдячність за надані для ознайомлення архівні матеріали Національному музею літератури України в Києві, Харківському Літературному музею, Центральному державному архіву-музею літератури і мистецтва України, Відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського.

Опрацювання матеріалів дисертації Оксани Нечипорук, досі не виданої друком, дозволило включити до нашої нової книжки переклад епіграми Роберта Бернза, автором якої є Микола Лукаш, що досі не публікувалась.

Іншою проблемою є приналежність певних творів, що включались до видань Роберта Бернза як його твори. Дослідниками вже давно було доведено, що вірш  “Verses to my Bed”б( переклад Василя Мисика “До ліжка”) та пісня “The Joyful Widower” ( переклад Миколи Лукаша “Веселий удівець”) не є творами Роберта Бернза, тому ці переклади з відповідними поясненнями подані у цьому виданні у “Додатках”. Щодо деяких інших творів, що їх ще можна побачити у сучасних  виданнях творів шотландського барда в оригіналі ( “Why Should We Idly Waste our Prime”, “The Tree of Liberty”,  “At Whigham’s Inn, Sanquhar” ),  то вони включені до основного тексту разом з перекладами та відповідними поясненнями щодо справжнього авторства цих творів.

Вперше серед українських видань ми розташували твори Роберта Бернза у хронологічному порядку. Безумовно, це дає можливість читачеві  нібито самому прожити життя разом з поетом, радіючи його успіхам, переймаючись його проблемами, але ще й досі датування деяких творів не є однозначним.

Кожен перекладений твір подано з примітками, де вказано дати написання, публікації, інформацію про наявні музичні обробки творів, пояснення згадуваних у віршах персоналій тощо. В кінці книжки наводиться перелік літератури, використаної мною при написанні приміток.

А відкривається книжка передмовою “Наш український Роберт Бернз” Володимира Мовчанюка, на жаль, покійного, глибокого, вдумливого дослідника  творчості Тараса Шевченка. Як радів би він, тримаючи у руках це видання!

Окрасою нашої книжки є й ілюстрації художниці Ірини Кузьмицької, виконані у техніці петриківського розпису. Це перше видання, де поруч із українськими перекладами творів Роберта Бернза є ілюстрації, що передають українське народне бачення героїв шотландського автора.

Завершується книжка післямовою, де йдеться про перекладачів творів Роберта Бернза українською.

Велика вдячність видавництву “ІНПОЛ  ЛТМ” за високопрофесійну роботу – директору видавництва Андрію Поліщуку, верстальниці Анжелі Корженівській, коректору Людмилі Завальній; усім, хто матеріально підтримав видання – Міжнародному громадському об’єднанню “Волинське братство”,  Благодійному фонду “Імені Данила Курдельчука” та директору видавництва  Андрію Поліщуку; друкарні “Рута” за високопрофесійну роботу.

Читаймо Роберта Бернза!

БУЛА СОБІ ДІВЧИНА

Була собі дівчина,

Люба-мила дівчина,

І любила вона вірно юнака …

Та ударила війна,

Розлучила їх вона, –

Ох, яка ж та розлука тяжка!

 

Той юнак був смільчак,

Не боявся він атак

І ні разу не здригнув у бою …

Але часто вночі

Він не спав, зітхаючи,

Коли згадував милу свою.

Переклад Миколи Лукаша