У стінах Національного музею
мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків відбулася презентація збірки вибраних
творів видатного грецького поета, нобелівського лауреата Йоргоса Сефериса в
українських перекладах.
Робота над перекладом поезії
Й. Сефериса відбувалася в межах семінару з художнього перекладу, ініційованого
кафедрою елліністики КНУ імені Тараса Шевченка. Ідею видати «Вибране» грецького
поета підтримало посольство Греції в Україні, за посередництва якого кафедра
елліністики отримала грант на здійснення видавничого проекту. Видання було
здійснене на базі журналу «Всесвіт».
Й. Сеферіадис (саме таким було
справжнє прізвище поета) народився у 1900 р. в місті Смірна, розташованому на
давніх грецьких землях малоазійського узбережжя, в заможній родині
інтелектуалів. Малоазійське походження відображено в одному з лейтмотивів
творчості Й. Сефериса – темі нескінченних мандрів.
Мандри поета починаються зі
шкільної лави. Батько посилає Йоргоса
здобувати освіту до Афін, потім він продовжує навчатися на юридичному
факультеті Сорбонни. В Парижі молодий поет зустрічає звістку про спробу
грецького уряду приєднати до Еллади грецьке узбережжя Малої Азії, що скінчилося
трагічною «малоазійською катастрофою», відчуттям якої сповнена збірка
«Мітісторема», що принесла своєму авторові всегрецьке визнання.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Після закінчення Сорбонни
Й.Сеферис вступає на дипломатичну службу. З цього моменту поет буде постійно
відчувати, що ним керують два володарі: література та політика, але саме
завдяки дипломатії Сеферис зміг опинитися віч-на-віч з «механізмом трагедії»,
що стає рушійною силою ХХ ст. Поет бачить становлення, злет та падіння
тоталітарних систем, братовбивчі війни, зміну ієрархії цінностей, коли все, що
вважалося ницим, стає гідним похвали.
Й. Сеферис отримав Нобелівську
премію «за видатні ліричні твори, сповнені глибокої шани перед світом давніх
еллінів». Це твердження варто було б доповнити — «і невимовним захопленням та
любов’ю до світу живої Еллади та її вічномінливого і незмінного у віках
народу».
Творчість Й. Сефериса є
актуальною і в нинішню епоху, що потерпає від криз та конфліктів, бо його
поезія є викликом людині, яка втратила себе і не може більше визначити мету
свого існування, та одночасно є закликом для людини, яка прагне віднайти свою
цілісність, відчути себе знову одним цілим зі світом.
У презентації взяли участь
Надзвичайний та повноважний посол Грецької Республіки в Україні пан Василіс
Пападопулос, аташе посольства Грецької Республіки в Україні з питань культури
пан Агапіос Калогноміс, професори та студенти Київського національного
університету, члени НСПУ, представники грецьких підприємств, що працюють на
території України, члени грецьких товариств України.
У своїй промові Надзвичайний та
повноважний посол Грецької Республіки в Україні пан Василіс Пападопулос
висловив щиру подяку організаторові
презентації, завідувачу кафедри елліністики доценту Андрієві Савенку та
всім іншим перекладачам за дивовижне відтворення українською мовою творів
одного з найвеличніших грецьких поетів ХХ ст.
На презентації книги виступили
відомі перекладачі Олександр Пономарів, Світлана Йовенко, Вадим Скуратівський.
Гості мали змогу поспілкуватися з перекладачем з новогрецької Анатолієм
Чердаклі та засновницею кафедри елліністики, членом-кореспондентом НАН України,
професором Ніною Клименко.
Під час події студенти та
магістранти кафедри елліністики декламували для гостей поезії Й. Сефериса
грецькою та українською мовами. Учні середньої школи № 94 «Еллада» із
поглибленим вивченням новогрецької мови виконали покладений на музику вірш Й. Сефериса «Заперечення». Учасники
події мали також унікальну нагоду послухати поезії Й.Сефериса у виконанні
самого автора в супроводі відеоряду, що представляв життєвий шлях поета.
Завершуючи презентацію, Андрій
Савенко зазначив, що, видавши вибрані твори Й. Сефериса українською мовою,
автори перекладів готуються до нових звершень, щоб дати змогу українському
читачеві глибше пізнати сучасну грецьку культуру через літературні твори її
найталановитіших представників.
Кафедра елліністики
Фото: Валерій Попов, прес-центр Інституту філології